ІДЕНТИФІКАЦІЯ НЕВІДОМИХ ОСІБ ЗА ОСОБЛИВОСТЯМИ НА КІСТКОВИХ РЕШТКАХ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.2.2025.3Ключові слова:
кісткові рештки, ідентифікація, невідома особа, судово-медична експертизаАнотація
Встановлення особи за індивідуальними особливостями кісткових решток – є складним та дуже важливим завданням в роботі судово-медичного експерта-криміналіста. Завдяки індивідуальним особливостям можна встановити не тільки стать, вік чи зріст, але й ідентифікувати особу. Збройна російська агресія проти України призвела до загибелі великої кількості військових та цивільних осіб, опізнати яких не завжди надається можливим, а кожна людина заслуговує бути упізнаною та належно похороненою.
Мета. Проаналізувати індивідуальні особливості, які були виявлені на кісткових рештках, завдяки яким невідомі особи були ідентифіковані.
Матеріали дослідження. Наведено практичні випадки з використанням Висновків експерта з архіву Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи.
Науково-дослідна робота. Проведене дослідження є частиною науково-дослідної роботи кафедри патологічної анатомії та судової медицини ДНП «Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького» «Вивчення патогенетичних механізмів та патоморфологічних особливостей захворювань ендокринної, серцево-судинної, дихальної, нервової, травної, сечовидільної та репродуктивної систем з метою удосконалення їх морфологічної діагностики» (номер державної реєстрації 0123U201668, термін виконання 2023-2027 рр.).
Біоетика. Матеріали роботи схвалено комісією з питань біоетики ДНП «Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького» (протокол №14 від 20 грудня 2023 року).
Результати. Практичні випадки демонструють індивідуальні особливості на кісткових рештках, які були виявлені під час проведення судово-медичної експертизи, за допомогою яких вдалося ідентифікувати померлих осіб.
Висновок. Дані випадки демонструють важливість проведення судово-медичних експертиз кісткових решток з визначенням індивідуальних ідентифікуючих ознак.
Посилання
Stepaniuk RL, Husieva OV. Orhanizatsiini zasady DNK-identyfikatsii zahyblykh unaslidok nadzvychainykh podii iz masovymy zhertvamy [Organizational principles of DNA identification of victims of mass casualty events]. Kryminalistychnyi visnyk. 2023;1:29-36. DOI: https://doi.org/10.37025/1992-4437/2023-39-1-29 (in Ukrainian)
Buers S, Juarez Ch. Introduction Forensic Anthropology. 6th ed. Routledge; 2023. 466 р. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003283935
Sivan D, Krishan K, Sharma V, Kanchan T. Forensic age estimation from ossification centres: a comparative investigation of imaging and physical methods. An Acad Bras Cienc. 2024;96(4):e20240181. DOI: http://doi.org/10.1590/0001-3765202420240181 PMID: 39383352.
Bacci N, Steyn M, Briers N. Performance of forensic facial comparison by morphological analysis across optimal and suboptimal CCTV settings. Sci Justice. 2021;61(6):743-54. DOI: http://doi.org/10.1016/j.scijus.2021.09.003 PMID: 34802648.
Hurov O, Antonov A, Surhai N, Tatarko S, Shylan V, Uzbek T. Shliakhy vdoskonalennia sudovo-medychnoi identyfikatsii osoby v uskladnenykh umovakh [Ways to improve forensic identification of a person in difficult conditions]. Sudovo-medychna ekspertyza. 2023;1:16-21. DOI: https://doi.org/10.24061/2707-8728.1.2023.3 (in Ukrainian)
Belcastro M, Pietrobelli A, Nicolosi T, Milella M, Mariotti V. Scientific and Ethical Aspects of Identified Skeletal Series: The Case of the Documented Human Osteological Collections of the University of Bologna (Northern Italy). Forensic Sci. 2022;2(2):349-61. DOI: https://doi.org/10.3390/forensicsci2020025
Hughes C, Yim AD, Juarez C, Servello J, Thomas R, Passalacqua NV, Soler A. Investigating identification disparities in forensic anthropology casework. PLoS One. 2023;18(11):e0290302. DOI: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0290302 PMID: 37910496; PMCID: PMC10619877.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
