Ураження технічним електричним струмом (ретроспективний аналіз смертельних випадків)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.1.2019.12Ключові слова:
електротравма, судова медицина, електричний струмАнотація
Щоденно в світі люди гинуть внаслідок дії електричного струму. Дослідження померлих внаслідок електротравми відноситься до компетенції судово-медичних експертів. Відомо, що специфічними діагностичними ознаками електротравми є наявність на тілі людини електромітки, яка має відповідні морфологічні макро- та мікроскопічні характеристики. Гістопатологічні зміни в шкірі при дії електричного струму мають вирішальне значення при діагностиці електротравми, коли зовнішні ушкодження не мають специфічної картини [Aquila I. et al., 2018]. Додатково лікар також досліджує фрагмент шкіри з електроміткою для визначення металізації (наявності металевих включень в ділянці ушкодження).
В низці випадків діагностика смерті внаслідок дії електричного струму може бути ускладнена, коли електромітка не визначається або нетипова. В цих випадках судово-медичний експерт шукає маркери ушкодження електричним струмом у внутрішніх органах, зокрема серцевому м’язі. На цей час відомі біохімічні маркери ушкодження міокарду, а саме підвищений рівень креатинкінази та серцевого тропоніну, які були виявлені після ушкодження електричним струмом [Mondello C. et al., 2018]. За даними цих авторів, які також дослідили поверхню легеневої артерії за допомогою скануючого електронного мікроскопа, на її ендотеліальній поверхні були виявлені численні перфорації, що, за їх думкою, свідчили про шляхи проходження електричного струму.
Посилання
Mondello C, Micali A, Cardia L, Argo A, Zerbo S, Spagnolo EV. Forensic tools for the diagnosis of electrocution death: Case study and literature review. Med-Leg J. 2018;86(2):89-93. doi: 10.1177/0025817217749503
Aquila I, Gratteri S, Amirante C, Fineschi V, Frati P, Ricci P. Electric or traumatic injury? The role of histopathological investigations. Med-Leg J. 2018;86(2):85-8. doi: 10.1177/0025817217743856
Shetty BS, Kanchan T, Acharya J, Naik R. Cardiac pathology in fatal electrocution. Burns. 2014;40(7):e45-6. doi: 10.1016/j.burns.2014.02.001
Baumeister R, Mauf S, Laberke P, Krupp A, Thali MJ, Flach PM. A fatal case of electrocution with unique forensic radiological postmortem findings. Forensic Sci Med Pathol. 2015;11(4):589-95. doi: 10.1007/s12024-015-9716-2
Sachil K, Anoop KV, Uma SS. Electrocution-related mortality in northern India – A 5-year retrospective study. Egyptian Journal of Forensic Sciences. 2014;4(1):1-6. doi: 10.1016/j.ejfs.2013.07.001
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.