ЕТИКО-ПРАВОВІ ТА ЗАКОНОДАВЧІ ОСОБЛИВОСТІ ПОРЯДКУ ВИЛУЧЕННЯ БІОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПІД ЧАС ЧИ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Анотація

На основі аналізу міжнародних та вітчизняних етико-правових та законодавчих засад вилучення біологічних/анатомічних матеріалів для наукових досліджень, Кримінального процесуального кодексу України та низки законів України, що стосуються судової експертизи, поховання та похоронної справи, удосконалення організації надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації, інших питань у сфері охорони здоров’я, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині, а також відповідно до наказу МОЗ України «Деякі питання організації посмертного донорства» обґрунтований порядок вилучення частин тіла, органів і тканин, крові чи інших біологічних матеріалів померлої особи в бюро судово-медичної експертизи для виконання наукових досліджень з анатомії, гістології, цитології, ембріології людини та судової медицини.

Мета роботи. Надати етико-правове та законодавче обґрунтування порядку вилучення біологічних матеріалів померлої людини в бюро судово-медичної експертизи України для наукових досліджень з анатомії, гістології, цитології, ембріології людини та судової медицини.

Матеріали та методи. Методологія дослідження – загальнонаукова. Об’єктом дослідження є міжнародні та вітчизняні етико-правові та законодавчі нормативні документи, що регулюють порядок вилучення біологічних матеріалів від трупа людини для наукових досліджень під час чи після проведення судово-медичної експертизи.

Науково-дослідна робота. Стаття є результатом науково-дослідної роботи кафедри морфології, клінічної патології та судової медицини НУОЗ України імені П.Л. Шупика «Наукове обґрунтування сучасної патоморфологічної діагностики та встановлення клініко-морфологічних відповідностей при різних захворюваннях» (2021-2025 рр.). Державна реєстрація № 0116U007906.

Біоетика. Рукопис статті схвалено комісією з етики та академічної доброчесності НУОЗ України імені П.Л. Шупика (протокол 12/2 від 11.06.2025).

Результати. На основі аналізу сучасних етико-правових та законодавчих вимог були обґрунтовані особливості порядку вилучення біологічних матеріалів померлої людини в бюро судово-медичної експертизи України для наукових досліджень з анатомії, гістології, цитології, ембріології людини та судової медицини.

             Висновки. Планування та виконання наукових морфологічних досліджень з анатомії, гістології, цитології, ембріології людини та судової медицини слід виконувати в рамках угоди про співпрацю між адміністрацією вищого (фахового передвищого) закладу, післядипломної освіти чи науково-дослідної установи та державної спеціалізованої установи – ДСУ «Бюро судово-медичної експертизи», яка передбачає можливість доступу до архівного матеріалу бюро та/або вилучення біологічних матеріалів із тіла померлої особи під час чи після проведення судово-медичної експертизи. Основними етичними принципами та етико-правовими нормами при вилученні біологічних матеріалів для наукових досліджень під час чи після проведення судово-медичної експертизи та роботи з архівним матеріалом бюро є: 1) етичний принцип поваги до гідності та автономії особистості: у разі відсутності зажиттєвого волевиявлення вилучати частини тіла, органи та тканини померлого з науковою метою, лише за умови наявності добровільної інформованої згоди родичів померлого (за умови наявності у родичів дозволу на поховання тіла); 2) принцип вразливості: дотримуватися заборони вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб, які належать до дітей-сиріт; недієздатних осіб; загиблих примусовою смертю осіб; осіб, які загинули  при виконанні ними службових обов’язків та внаслідок збройної агресії проти України; 3) принцип конфіденційності: отримана в процесі наукового дослідження наукова інформація, яка може ідентифікувати особу померлого, повинна зберігатися у таємниці.