СТРАТИФІКАЦІЯ ЕКВІВАЛЕНТА ОЦІНКИ ВАРТОСТІ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПОТЕРПІЛИХ ІЗ ТРАВМАМИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ, ЩО ВИНИКЛИ В РЕЗУЛЬТАТІ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПОДІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.1.2025.1Ключові слова:
травми, зубо-щелепний апарат, щелепно-лицева ділянка, дорожньо-транспортні пригодиАнотація
У статті представлено результати аналітичного опрацювання даних щодо еквівалента оцінки вартості стоматологічного лікування потерпілих із травмами щелепно-лицевої ділянки, які виникли в результаті дорожньо-транспортних подій та проаналізовано об’єктивний рівень асоціацій даного критерію з параметрами діючих підходів до експертної оцінки цих травм.
Мета – проаналізувати показники оцінки еквівалента вартості стоматологічного лікування потерпілих із травмами зубо-щелепового апарату, що виникли в результаті дорожньо-транспортних подій та встановити об’єктивний рівень асоціацій даного критерію з параметрами підходів до експертної оцінки таких травм.
Матеріал і методи. Дизайн роботи передбачав аналітичне опрацювання даних попередньо проведених досліджень ретроспективного та проспективного характеру, що стосувалися економічної складової реабілітації пацієнтів із травмами щелепно-лицевої ділянки, які виникли внаслідок дорожньо-транспортних подій. В якості досліджуваних параметрів виступали: вартість лікування, тривалість госпіталізації, дійсний критерій оцінки травматичного ураження щелепно-лицевої області, показники кореляційного зв’язку характеристик травми з кінцевою вартістю лікування та тривалістю госпіталізації, показник статистичної достовірності встановленого рівня взаємозв’язку між досліджуваними показниками за даними попередньо проведених досліджень. Методи дослідження: аналітичний, прогностичної оцінки, регресійного аналізу.
Науково-дослідна робота. «Експертна оцінка вдосконалених стоматологічних технологій лікування та реабілітації». Державний реєстраційний номер: 0123U101509. Терміни виконання: 2023-2027 р.р.
Біоетика. Схвалено комісією з питань біоетики УЖНУ (протокол № 14 від 20.01.2025).
Результати. Зростання кількості випадків ДТП-асоційованих травм відмічається у багатьох економічно-розвинутих країнах, натомість для них також специфічною є тенденція до зменшення частоти виникнення випадків кримінальних, побутових та виробничих травм. У країнах, що розвиваються та країнах із перехідною економікою патерн взаємовідношення кількості травм у залежності від їх ґенезу, в тому числі і травм щелепно-лицевої області, є зворотнім вищеописаному, але зі збереженням превалювання серед основних випадків побутової, кримінальної травм та травм в результаті дорожньо-транспортних пригод. Крім того результати проведеного систематичного огляду та мета-аналізу засвідчили, що дорожньо-транспортні пригоди є основною причиною травм щелепно-лицевої ділянки серед дітей та підлітків.
Висновки. Існуючі на сьогодні підходи до експертної оцінки важкості травм щелепно-лицевої ділянки, отриманих в результаті дорожньо-транспортних пригод, характеризуються обмеженими можливостями по відношенню до прогнозування та стратифікації витрат, пов’язаних із необхідним майбутнім стоматологічним лікуванням потерпілих, проте, забезпечують достатній рівень об’єктивізації функціональних та структурних порушень. Зростання показників критеріїв експертної оцінки важкості травм щелепно-лицевої ділянки, зокрема FISS та MFISS, асоційовано з підвищенням вартості відповідного комплексного лікування та потенційно необхідною тривалістю госпіталізації, проте дані асоціації характеризуються нерівномірними патернами статистичної залежності, а приріст показників FISS та MFISS понад певні граничні рівні провокує різке стрибкоподібне підвищення вартості лікування за рахунок потреби у більш тривалій госпіталізації пацієнта.
Посилання
Sadeghi N, Parandoosh P, Kalantar Motamedi MH. Patterns of maxillofacial fractures: a systematic review. Trauma Monthly. 2019;24(4):1-6. DOI: http://dx.doi.org/10.5812/traumamon.87169
Alqahtani F, Bishawi K, Jaber M. Analysis of the pattern of maxillofacial injuries in Saudi Arabia: A systematic review. Saudi Dent J. 2020;32(2):61-67. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sdentj.2019.08.008. PMID: 32071533; PMCID: PMC7016231.
Jaber MA, Al Qahtani F, Bishawi K, Kuriadom ST. Patterns of Maxillofacial Injuries in the Middle East and North Africa: A Systematic Review. Int Dent J. 2021;71(4):292-9. DOI: https://doi.org/10.1111/idj.12587. PMID: 34286698; PMCID: PMC9275196.
Pietzka S, Kammerer PW, Pietzka S, Schramm A, Lampl L, Lefering R, et al. Maxillofacial injuries in severely injured patients after road traffic accidents-a retrospective evaluation of the TraumaRegister DGU® 1993-2014. Clin Oral Investig. 2020;24(1):503-13. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-019-03024-6. PMID: 31377860; PMCID: PMC7223802.
Wusiman P, Maimaitituerxun B, Guli, Saimaiti A, Moming A. Epidemiology and Pattern of Oral and Maxillofacial Trauma. J Craniofac Surg. 2020;31(5):e517-20. DOI: https://doi.org/10.1097/scs.0000000000006719. PMID: 32569059.
Sadeghi-Bazargani H, Ayubi E, Azami-Aghdash S, Abedi L, Zemestani A, Amanati L, et al. Epidemiological Patterns of Road Traffic Crashes During the Last Two Decades in Iran: A Review of the Literature from 1996 to 2014. Arch Trauma Res. 2016;5(3):e32985. DOI: https://doi.org/10.5812/atr.32985. PMID: 27800461; PMCID: PMC5078874.
Ruslin M, Brucoli M, Boffano P, Benech A, Dediol E, Uglesic V, et al. Motor vehicle accidents-related maxillofacial injuries: a multicentre and prospective study. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol. 2019;128(3):199-204. DOI: https://doi.org/10.1016/j.oooo.2018.12.009. PMID: 31221613.
Sadeghi N, Parandoosh P, Kalantar Motamedi MH. Patterns of maxillofacial fractures: a systematic review. Trauma Monthly. 2019;24(4):1-6. DOI: http://doi.org/10.5812/traumamon.87169
Kraus D. Consolidated data analysis and presentation using an open-source add-in for the Microsoft Excel® spreadsheet software. Medical Writing. 2014;23(1):25-8. DOI: https://doi.org/10.1179/2047480613Z.000000000181
Giriyan K, Kamath R, D’Souza B, Kamath S, Bhat SR. Maxillofacial Injuries and Its Implications on Economic Burden in Trauma Victims. Medico Legal Update. 2019;19(1):76-81. DOI: http://dx.doi.org/10.5958/0974-1283.2019.00016.1
Bocchialini G, Castellani A. Facial Trauma: A Retrospective Study of 1262 Patients. Ann Maxillofac Surg. 2019;9(1):135-9. DOI: https://doi.org/10.4103/ams.ams_51_19. PMID: 31293942; PMCID: PMC6585199.
Siregar DF, Buchari FB, Tarigan UA, Lelo A. Correlation of Facial Injury Severity Scale (FISS) with Length of Stay, The Need for Surgery and The Involvement of Other Specialists in Maxillofacial Trauma Patients at H. Adam Malik General Hospital Medan. GJRA. 2019;8(11):8-10. DOI: http://dx.doi.org/10.36106/gjra/9407348
Aita TG, Pereira Stabile CL, Dezan Garbelini CC, Vitti Stabile GA. Can a Facial Injury Severity Scale Be Used to Predict the Need for Surgical Intervention and Time of Hospitalization? J Oral Maxillofac Surg. 2018;76(6):1280.e1. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joms.2018.02.002. PMID: 29549018.
Arlı C, Ozkan M, Karakuş A. Incidence, etiology, and patterns of maxillofacial traumas in Syrian patients in Hatay, Turkey: A 3 year retrospective study. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 2019;25(1):29-33. DOI: https://doi.org/10.5505/tjtes.2018.16243. PMID: 30742283.
Saperi BS, Ramli R, Ahmed Z, Muhd Nur A, Ibrahim MI, Rashdi MF, et al. Cost analysis of facial injury treatment in two university hospitals in Malaysia: a prospective study. Clinicoecon Outcomes Res. 2017;9:107-13. DOI: https://doi.org/10.2147/ceor.s119910. PMID: 28223831; PMCID: PMC5304986.
Ferreira EFE, Ferreira RC. Systematic review and meta-analysis to determine the proportion of maxillofacial trauma resulting from different etiologies among children and adolescents. Oral Maxillofac Surg. 2017;21(2):131-45. DOI: https://doi.org/10.1007/s10006-017-0610-9. PMID: 28280940.
Plevinskis PV, Mishalov VD, Kozlov SV, Kozan NM, Dunayev OV. Forensic medical evaluation of dental-jaw injuries in cases of trafficaccidents. Reports of Morphology. 2020;26(4):5-10. DOI: https://doi.org/10.31393/morphology-journal-2020-26(4)-01
References
Sadeghi N, Parandoosh P, Kalantar Motamedi MH. Patterns of maxillofacial fractures: a systematic review. Trauma Monthly. 2019;24(4):1-6. DOI: http://dx.doi.org/10.5812/traumamon.87169
Alqahtani F, Bishawi K, Jaber M. Analysis of the pattern of maxillofacial injuries in Saudi Arabia: A systematic review. Saudi Dent J. 2020;32(2):61-67. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sdentj.2019.08.008. PMID: 32071533; PMCID: PMC7016231.
Jaber MA, Al Qahtani F, Bishawi K, Kuriadom ST. Patterns of Maxillofacial Injuries in the Middle East and North Africa: A Systematic Review. Int Dent J. 2021;71(4):292-9. DOI: https://doi.org/10.1111/idj.12587. PMID: 34286698; PMCID: PMC9275196.
Pietzka S, Kammerer PW, Pietzka S, Schramm A, Lampl L, Lefering R, et al. Maxillofacial injuries in severely injured patients after road traffic accidents-a retrospective evaluation of the TraumaRegister DGU® 1993-2014. Clin Oral Investig. 2020;24(1):503-13. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-019-03024-6. PMID: 31377860; PMCID: PMC7223802.
Wusiman P, Maimaitituerxun B, Guli, Saimaiti A, Moming A. Epidemiology and Pattern of Oral and Maxillofacial Trauma. J Craniofac Surg. 2020;31(5):e517-20. DOI: https://doi.org/10.1097/scs.0000000000006719. PMID: 32569059.
Sadeghi-Bazargani H, Ayubi E, Azami-Aghdash S, Abedi L, Zemestani A, Amanati L, et al. Epidemiological Patterns of Road Traffic Crashes During the Last Two Decades in Iran: A Review of the Literature from 1996 to 2014. Arch Trauma Res. 2016;5(3):e32985. DOI: https://doi.org/10.5812/atr.32985. PMID: 27800461; PMCID: PMC5078874.
Ruslin M, Brucoli M, Boffano P, Benech A, Dediol E, Uglesic V, et al. Motor vehicle accidents-related maxillofacial injuries: a multicentre and prospective study. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol. 2019;128(3):199-204. DOI: https://doi.org/10.1016/j.oooo.2018.12.009. PMID: 31221613.
Sadeghi N, Parandoosh P, Kalantar Motamedi MH. Patterns of maxillofacial fractures: a systematic review. Trauma Monthly. 2019;24(4):1-6. DOI: http://doi.org/10.5812/traumamon.87169
Kraus D. Consolidated data analysis and presentation using an open-source add-in for the Microsoft Excel® spreadsheet software. Medical Writing. 2014;23(1):25-8. DOI: https://doi.org/10.1179/2047480613Z.000000000181
Giriyan K, Kamath R, D’Souza B, Kamath S, Bhat SR. Maxillofacial Injuries and Its Implications on Economic Burden in Trauma Victims. Medico Legal Update. 2019;19(1):76-81. DOI: http://dx.doi.org/10.5958/0974-1283.2019.00016.1
Bocchialini G, Castellani A. Facial Trauma: A Retrospective Study of 1262 Patients. Ann Maxillofac Surg. 2019;9(1):135-9. DOI: https://doi.org/10.4103/ams.ams_51_19. PMID: 31293942; PMCID: PMC6585199.
Siregar DF, Buchari FB, Tarigan UA, Lelo A. Correlation of Facial Injury Severity Scale (FISS) with Length of Stay, The Need for Surgery and The Involvement of Other Specialists in Maxillofacial Trauma Patients at H. Adam Malik General Hospital Medan. GJRA. 2019;8(11):8-10. DOI: http://dx.doi.org/10.36106/gjra/9407348
Aita TG, Pereira Stabile CL, Dezan Garbelini CC, Vitti Stabile GA. Can a Facial Injury Severity Scale Be Used to Predict the Need for Surgical Intervention and Time of Hospitalization? J Oral Maxillofac Surg. 2018;76(6):1280.e1. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joms.2018.02.002. PMID: 29549018.
Arlı C, Ozkan M, Karakuş A. Incidence, etiology, and patterns of maxillofacial traumas in Syrian patients in Hatay, Turkey: A 3 year retrospective study. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 2019;25(1):29-33. DOI: https://doi.org/10.5505/tjtes.2018.16243. PMID: 30742283.
Saperi BS, Ramli R, Ahmed Z, Muhd Nur A, Ibrahim MI, Rashdi MF, et al. Cost analysis of facial injury treatment in two university hospitals in Malaysia: a prospective study. Clinicoecon Outcomes Res. 2017;9:107-13. DOI: https://doi.org/10.2147/ceor.s119910. PMID: 28223831; PMCID: PMC5304986.
Ferreira EFE, Ferreira RC. Systematic review and meta-analysis to determine the proportion of maxillofacial trauma resulting from different etiologies among children and adolescents. Oral Maxillofac Surg. 2017;21(2):131-45. DOI: https://doi.org/10.1007/s10006-017-0610-9. PMID: 28280940.
Plevinskis PV, Mishalov VD, Kozlov SV, Kozan NM, Dunayev OV. Forensic medical evaluation of dental-jaw injuries in cases of trafficaccidents. Reports of Morphology. 2020;26(4):5-10. DOI: https://doi.org/10.31393/morphology-journal-2020-26(4)-01
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.