ОСОБЛИВОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ ВИПАДКІВ МЕХАНІЧНОЇ АСФІКСІЇ ВНАСЛІДОК ПОВІШЕННЯ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.2.2024.2Ключові слова:
судово-медична експертиза, механічна асфіксія, повішенняАнотація
Щорічна кількість осіб, які загинули внаслідок скоєння самогубств перевищує 720000 осіб та посідає третє місце серед провідних причин смерті осіб віком 15-29 років, при цьому, згідно з даними ВООЗ Україна посідає місце в другій десятці лідерів серед країн за рейтингом самогубств.
Мета роботи. Вивчити територіальний розподіл частоти випадків механічної асфіксії шляхом повішення в різних регіонах України.
Матеріали та методи. В ході дослідження, на основі вивчення звітів закладів судово-медичної експертизи в Україні, було проведено аналіз кількості випадків настання смерті осіб внаслідок механічної асфіксії шляхом повішення в різних областях України.
Результати дослідження. В ході дослідження отримано дані, які вказували на певні закономірності у кількості випадків настання смерті від механічної асфіксії внаслідок повішення в залежності від географічного розподілення по окремим областям. Найменші показники кількості смертей від повішення на 100 тисяч населення визначались у західних регіонах нашої країни, а також у місті Київ. Натомість в північно-східних, а також частині південних та центральних регіонів мало місце суттєве перевищення зазначеного показника у порівнянні з середнім значенням.
Висновки. В ході проведеного дослідження встановлено наявність певних закономірностей у кількості випадків настання смерті від механічної асфіксії внаслідок повішення в залежності від географічного розподілення за окремими областями. Сільські області з економічними труднощами, як Чернігівська, Сумська та Херсонська, мають вищий рівень суїцидів, що ймовірно пов’язано з низькими доходами та високим рівнем безробіття, які посилюють соціальний стрес. Втім, причини нерівномірності випадків повішення в різних регіонах потребують подальшого вивчення та можуть включати в себе не тільки такі фактори, як рівень зайнятості, якості життя та соціального благополуччя населення, але й трудові міграційні процеси, культурні та релігійні переконання тощо.
Посилання
World Health Organization. Suicide [Internet]. Geneva: WHO; 2024 [cited 2024 Nov 8]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/suicide
World Health Organization. Suicide rate estimates, age-standardized estimates by country [Internet]. Geneva: Global Health Observatory data repository; 2021 [update 2021 Feb 9; cited 2024 Aug 8]. Available from: https://apps.who.int/gho/data/node.main.MHSUICIDEASDR?lang=en
Stulz N, Hepp U, Kupferschmid S, Raible-Destan N, Zwahlen M. Trends in suicide methods in Switzerland from 1969 to 2018: an observational study. Swiss Med Wkly. 2022;152(4950):40007. DOI: https://doi.org/10.57187/smw.2022.40007.
Ajdacic-Gross V, Weiss MG, Ring M, Hepp U, Bopp M, Gutzwiller F, Rossler W. Methods of suicide: international suicide patterns derived from the WHO mortality database. Bull World Health Organ. 2008;86(9):726-32. DOI: https://doi.org/10.2471/blt.07.043489
Menon V, Cherian AV, Ahmed F, Chongtham V, Dorji C, Gautam K, et al. Challenges and priorities for suicide prevention in Southeast Asia: Insights from the Partnerships for Life regional workshop on suicide prevention. Asian J Psychiatry. 2024;98:104126. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajp.2024.104126
Cai Z, Junus A, Chang Q, Yip PS. The lethality of suicide methods: A systematic review and meta-analysis. J Affect Disord. 2022;300:121-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2021.12.054
Zalsman G, Hawton K, Wasserman D, van Heeringen K, Arensman E, Sarchiapone M, et al. Suicide prevention strategies revisited: 10-year systematic review. Lancet Psychiatry. 2016;3(7):646-59. DOI: https://doi.org/10.1016/s2215-0366(16)30030-x
Державна служба статистики України. Чисельність населення (за оцінкою) на 1 січня 2020 року та середня чисельність у 2019 році [Інтернет]. Київ: Держстат України, 1998-2020. [оновлено 2020 Лют 20; цитовано 2024 Жов 2]. Доступно: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/ds/kn/kn_u/kn1219_u.html
References
World Health Organization. Suicide [Internet]. Geneva: WHO; 2024 [cited 2024 Nov 8]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/suicide
World Health Organization. Suicide rate estimates, age-standardized estimates by country [Internet]. Geneva: Global Health Observatory data repository; 2021 [update 2021 Feb 9; cited 2024 Aug 8]. Available from: https://apps.who.int/gho/data/node.main.MHSUICIDEASDR?lang=en
Stulz N, Hepp U, Kupferschmid S, Raible-Destan N, Zwahlen M. Trends in suicide methods in Switzerland from 1969 to 2018: an observational study. Swiss Med Wkly. 2022;152(4950):40007. DOI: https://doi.org/10.57187/smw.2022.40007.
Ajdacic-Gross V, Weiss MG, Ring M, Hepp U, Bopp M, Gutzwiller F, Rossler W. Methods of suicide: international suicide patterns derived from the WHO mortality database. Bull World Health Organ. 2008;86(9):726-32. DOI: https://doi.org/10.2471/blt.07.043489
Menon V, Cherian AV, Ahmed F, Chongtham V, Dorji C, Gautam K, et al. Challenges and priorities for suicide prevention in Southeast Asia: Insights from the Partnerships for Life regional workshop on suicide prevention. Asian J Psychiatry. 2024;98:104126. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajp.2024.104126
Cai Z, Junus A, Chang Q, Yip PS. The lethality of suicide methods: A systematic review and meta-analysis. J Affect Disord. 2022;300:121-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2021.12.054
Zalsman G, Hawton K, Wasserman D, van Heeringen K, Arensman E, Sarchiapone M, et al. Suicide prevention strategies revisited: 10-year systematic review. Lancet Psychiatry. 2016;3(7):646-59. DOI: https://doi.org/10.1016/s2215-0366(16)30030-x
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Chysel'nist' naselennia (za otsinkoiu) na 1 sichnia 2020 roku ta serednia chysel'nist' u 2019 rotsi [State Statistics Service of Ukraine. Population (estimated) as of 1 January 2020 and average population in 2019] [Internet]. Kyiv: Derzhstat Ukrainy, 1998-2020. [update 2020 Feb 20; cited 2024 Oct 2]. Available from: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/ds/kn/kn_u/kn1219_u.html (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
