ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАЖИТТЄВОСТІ СТРАНГУЛЯЦІЙНОЇ БОРОЗНИ ПРИ МЕХАНІЧНІЙ АСФІКСІЇ ЯК ПОКАЗНИК РОЗВИТКУ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ НАУКИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.1.2024.2Ключові слова:
судова медицина, механічна асфіксія, странгуляційна борозна, зажиттєвістьАнотація
Смерть унаслідок механічної асфіксії займає одне з провідних місць у структурі насильницької смерті. Серед видів механічної асфіксії найрозповсюдженою є странгуляційна механічна асфіксія, до якої відносять повішення, задушення петлею та задушення руками. Вирішення проблеми зажиттєвості механічної асфіксії лишається актуальним в практичній роботі судово-медичних експертів. Під час странгуляційної механічної асфіксії найбільш розповсюдженими та ефективними є методи вивчення змін у межах локальних ушкоджень в ділянці шиї, наприклад в ділянці странгуляційної борозни під час повішення.
Мета роботи – висвітлити процес розвитку методів встановлення зажиттєвості странгуляційної механічної асфіксії через дослідження змін в ділянці странгуляційної борозни та визначення ефективних можливостей з вирішення цього питання на сучасному етапі розвитку судової медичної науки.
Матеріали та методи. Аналіз та синтез інформації з літературних джерел, доступних у онлайн-базах даних.
Результати. Використання лише макроскопічних та гістологічних методів дослідження змін в ділянці странгуляційної борозни може бути недостатнім для вирішення питання зажиттєвості утворення ушкоджень у ділянці шиї під час повішення через дуже короткий проміжок часу, що проходить від початку розвитку асфіктичного процесу до настання смерті. Час між початком розвитку асфіктичного процесу та настанням смерті часто є недостатнім для розвитку певної реактивної клітинної та навіть судинної відповіді. Імуногістохімічне дослідження спрямоване на виявлення початкових реактивних ознак у ділянці ушкоджень та є більш ефективним для встановлення зажиттєвості при дуже коротких проміжках часу між спричиненням ушкодження та настанням смерті. Під час странгуляційної механічної асфіксії важливі результати в процесі дослідження странгуляційної борозни показали такі імуногістохімічні маркери, як триптаза, маркери IL15, CD-15, MHC-II, CD1a, AQP1, AQP3, фібронетин D, P-селектин. Крім цього, в діагностиці зажиттєвості странгуляційної борозни високу ефективність можуть показувати біохімічні методи виявлення фізіологічно-активних речовин, які дозволяють встановити ранні ознаки реактивних змін у шкірі внаслідок ушкодження, наприклад дослідження концентрації гістаміну, серотоніну, гепарину простагландинів F та E, а також співвідношення певних іонів.
Висновки. Застосування імуногістохімічних методів дослідження з метою підтвердження зажиттєвого утворення странгуляційної борозни базується на встановленні маркерів запальної реакції, які виділяються до появи певних судинних та клітинних реакцій, що дає можливість фіксації початкових ознак запальної реакції навіть при дуже короткому проміжку часу між спричиненням ушкодження та настанням смерті. Отже, використання імуногістохімічних методів може бути ефективним шляхом підтвердження зажиттєвості механічної асфіксії, особливо у випадках, коли застосування стандартних методів забарвлення було неефективним. Встановлення певних біохімічних маркерів у шкірі з ділянки странгуляційної борозни може розцінюватися як перспективний, швидкий та ефективний метод підтвердження зажиттєвості странгуляційної асфіксії. Зазначений напрям потребує проведення подальших досліджень з метою підвищення його ефективності та може застосовуватися в судово-медичній практиці для підтвердження зажиттєвості утворення странгуляційної борозни.
Посилання
Mosek DP, Sperhake JP, Edler C, Püschel K, Schröder AS. Cases of asphyxia in children and adolescents: A retrospective analysis of fatal accidents, suicides, and homicides from 1998 to 2017 in Hamburg, Germany. Int J Legal Med 2020;134(3):1073-81. doi: 10.1007/s00414-020-02248-6
Balaji N, Ahamed BT, Kumar PP, Balaji RV, Balasubramanian S. Mechanical Asphyxial Deaths: An Autopsy Based Cross Sectional Study in a Tertiary Care Hospital. Indian J Forensic Med Toxicol. 2024;18(2):168-73. doi: 10.37506/mg87wh78
Yakovtsova I, Hurov O, Nikonov V, Kursov S, Hladkykh D, Danyliuk S. Diagnostics of Mechanical Asphyxia – Experience of Foreign Countries (Literature Review). ScienceRise: Medical Science. 2021;3(42):45-9. doi: 10.15587/2519-4798.2021.233034
McEwen BJ. Nondrowning Asphyxia in Veterinary Forensic Pathology: Suffocation, Strangulation, and Mechanical Asphyxia. Vet Pathol. 2016;53(5):1037-48. doi: 10.1177/0300985816643370
Geserick G, Krocker K, Wirth I. Tardieu's spots and asphyxia – a literature study. Arch Kriminol. 2010;226(5-6):145-60.
Reddy TTK, Krishnamurthy V, Rao NPC, Prakash KR, Kumar KS. A study of various patterns of ligature mark produced in cases of hanging brought to the mortuary, GGH, Guntur. Int J Clin Diagn Pathol. 2019;2(2):33-7. doi: 10.33545/pathol.2019.v2.i2a.77
Langlois NE, Gresham GA. The ageing of bruises: A review and study of the colour changes with time. Forensic Sci Int. 1991;50(2):227-38. doi: 10.1016/0379-0738(91)90154-b
Dettmeyer RB. Forensic Histopathology: Fundamentals and Perspectives. 2nd ed. Springer Cham; 2018. 570 p.
Sauvageau A. Agonal Sequences in Four Filmed Hangings: Analysis of Respiratory and Movement Responses to Asphyxia by Hanging. J Forensic Sci. 2009;54(1):192-4. doi: 10.1111/j.1556-4029.2008.00910.x
Boghossian E, Clément R, Redpath M, Sauvageau A. Respiratory, circulatory, and neurological responses to hanging: a review of animal models. J Forensic Sci. 2010;55(5):1272-7. doi: 10.1111/j.1556-4029.2010.01436.x
Mansueto G, Feola A, Zangani P, Porzio A, Carfora A, Campobasso CP. A Clue on the Skin: A Systematic Review on Immunohistochemical Analyses of the Ligature Mark. Int J Environ Res Public Health[Internet]. 2022 Feb[cited 2024 Jan 18];19(4):2035. Available from: https://www.mdpi.com/1660-4601/19/4/2035 doi: 10.3390/ijerph19042035
Turillazzi E, Vacchiano G, Luna-Maldonado A, Neri M, Pomara C, Rabozzi R, et al. Tryptase, CD-15 and IL-15 as reliable markers for the determination of soft and hard ligature marks vitality. Histol Histopathol. 2010;25(12):1539-46. doi: 10.14670/HH-25.1539
Neri M, Fabbri M, D’Errico S, Di Paolo M, Frati P, Gaudio RM, et al. Regulation of miRNAs as new tool for cutaneous vitality lesions demonstration in ligature marks in deaths by hanging. Sci Rep [Internet]. 2019 Dec[cited 2024 Jan 18];9:20011. Available from: https://www.nature.com/articles/s41598-019-56682-7 doi: 10.1038/s41598-019-56682-7
Ishida Y, Kuninaka Y, Nosaka M, Shimada E, Hata S, Yamamoto H, et al. Forensic application of epidermal AQP3 expression to determination of wound vitality in human compressed neck skin. Int J Leg Med. 2018;132(5):1375-80. doi: 10.1007/s00414-018-1780-1
Betz P. Immunohistochemical parameters for the age estimation of human skin wounds. A review. Am J Forensic Med Pathol. 1995;16(3):203-9. doi: 10.1097/00000433-199509000-00003
Pérez IL, Falcón M, Gimenez M, Diaz FM, Pérez-Cárceles MD, Osuna E, et al. Diagnosis of Vitality in Skin Wounds in the Ligature Marks Resulting from Suicide Hanging. Am J Forensic Med Pathol. 2017;38(3):211-8. doi: 10.1097/PAF.0000000000000322
Михайличенко БВ, Волобуєв ОЄ, Артеменко ОІ. Об’єктивізація судово-медичного діагнозу в разі смерті від повішення. В: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. з нагоди 100-річчя Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. МС Бокаріуса» Актуальні питання судової експертизи та криміналістики; 2023 Лис 10; Харків. Харків; 2023. с. 243-5.
Berg S, Bonte W. Praktische Erfahrungen mit der biochemischen Wundaltersbestimmung. Beitr Gerichtl Med. 1971;28:108-14.
Біляков АМ. Вміст адреналіну та норадреналіну в шкірі. В: Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. ПЛ Шупика. Київ; 2001. с.1221-4.
References
Mosek DP, Sperhake JP, Edler C, Püschel K, Schröder AS. Cases of asphyxia in children and adolescents: A retrospective analysis of fatal accidents, suicides, and homicides from 1998 to 2017 in Hamburg, Germany. Int J Legal Med 2020;134(3):1073-81. doi: 10.1007/s00414-020-02248-6
Balaji N, Ahamed BT, Kumar PP, Balaji RV, Balasubramanian S. Mechanical Asphyxial Deaths: An Autopsy Based Cross Sectional Study in a Tertiary Care Hospital. Indian J Forensic Med Toxicol. 2024;18(2):168-73. doi: 10.37506/mg87wh78
Yakovtsova I, Hurov O, Nikonov V, Kursov S, Hladkykh D, Danyliuk S. Diagnostics of Mechanical Asphyxia – Experience of Foreign Countries (Literature Review). ScienceRise: Medical Science. 2021;3(42):45-9. doi: 10.15587/2519-4798.2021.233034
McEwen BJ. Nondrowning Asphyxia in Veterinary Forensic Pathology: Suffocation, Strangulation, and Mechanical Asphyxia. Vet Pathol. 2016;53(5):1037-48. doi: 10.1177/0300985816643370
Geserick G, Krocker K, Wirth I. Tardieu's spots and asphyxia – a literature study. Arch Kriminol. 2010;226(5-6):145-60.
Reddy TTK, Krishnamurthy V, Rao NPC, Prakash KR, Kumar KS. A study of various patterns of ligature mark produced in cases of hanging brought to the mortuary, GGH, Guntur. Int J Clin Diagn Pathol. 2019;2(2):33-7. doi: 10.33545/pathol.2019.v2.i2a.77
Langlois NE, Gresham GA. The ageing of bruises: A review and study of the colour changes with time. Forensic Sci Int. 1991;50(2):227-38. doi: 10.1016/0379-0738(91)90154-b
Dettmeyer RB. Forensic Histopathology: Fundamentals and Perspectives. 2nd ed. Springer Cham; 2018. 570 p.
Sauvageau A. Agonal Sequences in Four Filmed Hangings: Analysis of Respiratory and Movement Responses to Asphyxia by Hanging. J Forensic Sci. 2009;54(1):192-4. doi: 10.1111/j.1556-4029.2008.00910.x
Boghossian E, Clément R, Redpath M, Sauvageau A. Respiratory, circulatory, and neurological responses to hanging: a review of animal models. J Forensic Sci. 2010;55(5):1272-7. doi: 10.1111/j.1556-4029.2010.01436.x
Mansueto G, Feola A, Zangani P, Porzio A, Carfora A, Campobasso CP. A Clue on the Skin: A Systematic Review on Immunohistochemical Analyses of the Ligature Mark. Int J Environ Res Public Health[Internet]. 2022 Feb[cited 2024 Jan 18];19(4):2035. Available from: https://www.mdpi.com/1660-4601/19/4/2035 doi: 10.3390/ijerph19042035
Turillazzi E, Vacchiano G, Luna-Maldonado A, Neri M, Pomara C, Rabozzi R, et al. Tryptase, CD-15 and IL-15 as reliable markers for the determination of soft and hard ligature marks vitality. Histol Histopathol. 2010;25(12):1539-46. doi: 10.14670/HH-25.1539
Neri M, Fabbri M, D’Errico S, Di Paolo M, Frati P, Gaudio RM, et al. Regulation of miRNAs as new tool for cutaneous vitality lesions demonstration in ligature marks in deaths by hanging. Sci Rep [Internet]. 2019 Dec[cited 2024 Jan 18];9:20011. Available from: https://www.nature.com/articles/s41598-019-56682-7 doi: 10.1038/s41598-019-56682-7
Ishida Y, Kuninaka Y, Nosaka M, Shimada E, Hata S, Yamamoto H, et al. Forensic application of epidermal AQP3 expression to determination of wound vitality in human compressed neck skin. Int J Leg Med. 2018;132(5):1375-80. doi: 10.1007/s00414-018-1780-1
Betz P. Immunohistochemical parameters for the age estimation of human skin wounds. A review. Am J Forensic Med Pathol. 1995;16(3):203-9. doi: 10.1097/00000433-199509000-00003
Pérez IL, Falcón M, Gimenez M, Diaz FM, Pérez-Cárceles MD, Osuna E, et al. Diagnosis of Vitality in Skin Wounds in the Ligature Marks Resulting from Suicide Hanging. Am J Forensic Med Pathol. 2017;38(3):211-8. doi: 10.1097/PAF.0000000000000322
Mykhailychenko BV, Volobuiev OIe, Artemenko OI. Ob’iektyvizatsiia sudovo-medychnoho diahnozu v razi smerti vid povishennia [Objectification of forensic medical diagnosis in case of death by hanging]. V: Zb. materialiv mizhnar. nauk.-prakt. konf. z nahody 100-richchia Natsional'noho naukovoho tsentru «Instytut sudovykh ekspertyz im. zasl. prof. MS Bokariusa» Aktual'ni pytannia sudovoi ekspertyzy ta kryminalistyky; 2023 Lys 10; Kharkiv. Kharkiv; 2023. p. 243-5. (in Ukrainian)
Berg S, Bonte W. Praktische Erfahrungen mit der biochemischen Wundaltersbestimmung. Beitr Gerichtl Med. 1971;28:108-14.
Biliakov AM. Vmist adrenalinu ta noradrenalinu v shkiri [The content of adrenaline and noradrenaline in the skin]. V: Zb. nauk. pr. spivrobitnykiv KMAPO im. PL Shupyka. Kyiv; 2001. p.1221-4. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
