ВИКОРИСТАННЯ ПОКАЗНИКІВ МЕТАБОЛІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ЛЕГЕНЬ ЯК МАРКЕРІВ АСФІКТИЧНОЇ СМЕРТІ ПРИ ПОВІШЕННІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.1.2024.1Ключові слова:
легені, метаболічна функція, асфіктична смерть, механічна асфіксія, повішення, біомаркериАнотація
Під час судово-медичної експертизи для обґрунтування асфіктичної причини смерті під час різних видів механічної асфіксії, зокрема й при повішенні, найбільшої уваги приділяють змінам в легенях, оскільки, незважаючи на складність ґенезу смерті під час механічних асфіксій, загальною причиною, що призводить до фатального наслідку, є саме асфіксія. Тому важливою ланкою під час перебігу асфіктичного процесу є його вплив на такий життєво важливий орган як легені. Для вирішення питань щодо розвитку патологічних змін, які відбуваються в легенях, окрім загальноприйнятих макро- та мікроморфологічних досліджень, широкого значення набувають гістохімічні дослідження направлені на виявлення маркерів механічної асфіксії.
Метою дослідження є аналіз сучасних досліджень щодо змін, які відбуваються в легенях під час смерті від механічної асфіксії внаслідок повішення.
Результати. У процесі обґрунтування причини смерті з ознаками механічної асфіксії внаслідок повішення увагу привертають макроморфологічні вияви асфіктичної генези смерті у вигляді загальноасфіктичних ознак, які не є специфічними для цього виду смерті. Однак виявлено, що їх поява пов’язана з викидом в організм низки біологічно активних речовин, оскільки процес вмирання від повішення є надзвичайно стресовим чинником. На це вказують і мікроморфологічні зміни, що проявляються в різних органах. Найбільшої уваги в дослідженні приділяють легеням, адже вони є важливою ланкою під час перебігу асфіктичного процесу. Відомо, що, окрім основної функції газообміну, легені виконують низку важливих нереспіраторних функцій. Легені є органом біосинтезу та метаболізму багатьох біологічно активних речовин з регулюванням їхнього рівня в крові. Деякі з них під час патологічних станів вивільняються в кровотік та суттєво впливають на метаболічні процеси як в легенях, так і в цілому організмі. Тому такі речовини можуть бути використані як біомаркери в процесі обґрунтування асфіктичної генези смерті.
Висновки. Оскільки перебіг асфіктичного процесу суттєво впливає на функцію легень, які є органом біосинтезу та метаболізму багатьох біологічно активних речовин, доведено можливість використання цих речовин як маркерів асфіктичної генези смерті під час механічної асфіксії, зокрема при повішенні.
Посилання
Дзяк ЛА, Клигуненко ОМ, редактори. Механічна асфіксія. Дніпро: Ліра; 2019. 188 с.
Boghossian E, Clément R, Redpath M, Sauvageau A. Respiratory, circulatory, and neurological responses to hanging: a review of animal models. J Forensic Sci. 2010;55(5):1272-7. doi: 10.1111/j.1556-4029.2010.01436.x
McEwen BJ. Nondrowning Asphyxia in Veterinary Forensic Pathology: Suffocation, Strangulation, and Mechanical Asphyxia. Vet Pathol. 2016;53(5):1037-48. doi: 10.1177/0300985816643370
Clément R, Redpath M, Sauvageau A. Mechanism of death in hanging: a historical review of the evolution of pathophysiological hypotheses. J Forensic Sci. 2010;55(5):1268-71. doi: 10.1111/j.1556-4029.2010.01435.x
Byard R. Issues in the classification and pathological diagnosis of asphyxia. Aust J Forensic Sci. 2011;43(1):27-38. doi: 10.1080/00450618.2010.482107
Püschel K, Türk E, Lach H. Asphyxia-related deaths. Forensic Sci Int. 2004;144(2-3):211-4. doi: 10.1016/j.forsciint.2004.04.055
Saukko P, Knight B. Knight’s Forensic Pathology. 3rd ed. London: CRC Press; 2004. 720 p.
Ергард НМ. Судово-медичне визначення зажиттєвості повішення за кількісною оцінкою стероїдоґенезу глюкокортикоїдів у наднирникових залозах [автореферат]. Харків; 2017. 20 с.
Біляков АМ. Судово-медичне значення катехоламінів для діагностики зажиттєвості повішення [автореферат]. Київ; 2002. 20 с.
Castiglioni C, Baumann P, Fracasso T. Acute pulmonary emphysema in death by hanging: a morphometric digital study. Int J Legal Med. 2016;130(5):1281-5. doi: 10.1007/s00414-016-1418-0
Fox B, Bull TB, Guz A. Mast cells in the human alveolar wall: an electronmicroscopic study. J Clin Pathol. 1981;34(12):1333-42. doi: 10.1136/jcp.34.12.1333
Muciaccia B, Sestili C, De Grossi S, Vestri A, Cipolloni L, Cecchi R. Are mast cells implicated in asphyxia? Int J Legal Med. 2016;130(1):153-61. doi: 10.1007/s00414-015-1211-5
Cecchi R, Sestili C, Prosperini G, Cecchetto G, Vicini E, Viel G, et al. Markers of mechanical asphyxia: immunohistochemical study on autoptic lung tissues. Int J Legal Med. 2014;128(1):117-25. doi: 10.1007/s00414-013-0876-x
Shekhawat RS, Meshram VP, Rao M, Shedge R, Panwar R, Rathore M, et al. Further explorations into the role of mast cells in deaths associated with fatal asphyxia: an immunohistochemical study utilizing CD 117 marker. Forensic Sci Int [Internet]. 2023 Sep[cited 2024 Feb 12];350:111689. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0379073823001391?via%3Dihub doi: 10.1016/j.forsciint.2023.111689
Vacchiano G, D'Armiento F, Torino R. Is the appearance of macrophages in pulmonary tissue related to time of asphyxia? Forensic Sci Int. 2001;115(1-2):9-14. doi: 10.1016/s0379-0738(00)00301-7
Strunk T, Hamacher D, Schulz R, Brinkmann B. Reaction patterns of pulmonary macrophages in protracted asphyxiation. Int J Legal Med. 2010;124(6):559-68. doi: 10.1007/s00414-009-0410-3
Zeng Y, Ma JL, Chen L. Significance of Hypoxia-related microRNA for Estimating the Cause of Mechanical Asphyxia Death. Fa Yi Xue Za Zhi. 2017;33(1):38-41. doi: 10.3969/j.issn.1004-5619.2017.01.010
Zeng Y, Lv Y, Tao L, Ma J, Zhang H, Xu H, et al. G6PC3, ALDOA and CS induction accompanies mir-122 down-regulation in the mechanical asphyxia and can serve as hypoxia biomarkers. Oncotarget. 2016;7(46):74526-36. doi: 10.18632/oncotarget.12931
References
Dziak LA, Klyhunenko OM, redaktory. Mekhanichna asfiksiia [Mechanical asphyxia]. Dnipro: Lira; 2019. 188 p. (in Ukrainian)
Boghossian E, Clément R, Redpath M, Sauvageau A. Respiratory, circulatory, and neurological responses to hanging: a review of animal models. J Forensic Sci. 2010;55(5):1272-7. doi: 10.1111/j.1556-4029.2010.01436.x
McEwen BJ. Nondrowning Asphyxia in Veterinary Forensic Pathology: Suffocation, Strangulation, and Mechanical Asphyxia. Vet Pathol. 2016;53(5):1037-48. doi: 10.1177/0300985816643370
Clément R, Redpath M, Sauvageau A. Mechanism of death in hanging: a historical review of the evolution of pathophysiological hypotheses. J Forensic Sci. 2010;55(5):1268-71. doi: 10.1111/j.1556-4029.2010.01435.x
Byard R. Issues in the classification and pathological diagnosis of asphyxia. Aust J Forensic Sci. 2011;43(1):27-38. doi: 10.1080/00450618.2010.482107
Püschel K, Türk E, Lach H. Asphyxia-related deaths. Forensic Sci Int. 2004;144(2-3):211-4. doi: 10.1016/j.forsciint.2004.04.055
Saukko P, Knight B. Knight’s Forensic Pathology. 3rd ed. London: CRC Press; 2004. 720 p.
Erhard NM. Sudovo-medychne vyznachennia zazhyttievosti povishennia za kil'kisnoiu otsinkoiu steroidogenezu hliukokortykoidiv u nadnyrnykovykh zalozakh [Forensic Determination of Intravitam Hanging Based on Quantitative Estimation of Glucocorticoid Steroidogenesis in Adrenal Glands] [avtoreferat]. Kharkiv; 2017. 20 p. (in Ukrainian)
Biliakov AM. Sudovo-medychne znachennia katekholaminiv dlia diahnostyky zazhyttievosti povishennia [The importance of catecholamines in forensic medicine for diagnostic intravitally hanging] [avtoreferat]. Kyiv; 2002. 20 p. (in Ukrainian)
Castiglioni C, Baumann P, Fracasso T. Acute pulmonary emphysema in death by hanging: a morphometric digital study. Int J Legal Med. 2016;130(5):1281-5. doi: 10.1007/s00414-016-1418-0
Fox B, Bull TB, Guz A. Mast cells in the human alveolar wall: an electronmicroscopic study. J Clin Pathol. 1981;34(12):1333-42. doi: 10.1136/jcp.34.12.1333
Muciaccia B, Sestili C, De Grossi S, Vestri A, Cipolloni L, Cecchi R. Are mast cells implicated in asphyxia? Int J Legal Med. 2016;130(1):153-61. doi: 10.1007/s00414-015-1211-5
Cecchi R, Sestili C, Prosperini G, Cecchetto G, Vicini E, Viel G, et al. Markers of mechanical asphyxia: immunohistochemical study on autoptic lung tissues. Int J Legal Med. 2014;128(1):117-25. doi: 10.1007/s00414-013-0876-x
Shekhawat RS, Meshram VP, Rao M, Shedge R, Panwar R, Rathore M, et al. Further explorations into the role of mast cells in deaths associated with fatal asphyxia: an immunohistochemical study utilizing CD 117 marker. Forensic Sci Int [Internet]. 2023 Sep[cited 2024 Feb 12];350:111689. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0379073823001391?via%3Dihub doi: 10.1016/j.forsciint.2023.111689
Vacchiano G, D'Armiento F, Torino R. Is the appearance of macrophages in pulmonary tissue related to time of asphyxia? Forensic Sci Int. 2001;115(1-2):9-14. doi: 10.1016/s0379-0738(00)00301-7
Strunk T, Hamacher D, Schulz R, Brinkmann B. Reaction patterns of pulmonary macrophages in protracted asphyxiation. Int J Legal Med. 2010;124(6):559-68. doi: 10.1007/s00414-009-0410-3
Zeng Y, Ma JL, Chen L. Significance of Hypoxia-related microRNA for Estimating the Cause of Mechanical Asphyxia Death. Fa Yi Xue Za Zhi. 2017;33(1):38-41. doi: 10.3969/j.issn.1004-5619.2017.01.010
Zeng Y, Lv Y, Tao L, Ma J, Zhang H, Xu H, et al. G6PC3, ALDOA and CS induction accompanies mir-122 down-regulation in the mechanical asphyxia and can serve as hypoxia biomarkers. Oncotarget. 2016;7(46):74526-36. doi: 10.18632/oncotarget.12931
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
