ВИПАДОК САМОУШКОДЖЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИСТРОЮ ДЛЯ ОГЛУШЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

Анотація

Існують декілька типів пристроїв, що використовуються для оглушення великої рогатої худоби перед забоєм, або станнери (англ. captiveboltpistol, cattlegun, stunner). Ці пристрої складаються з важкого ударного стрижня, виготовленого зі стійких до корозії сплавів, наприклад, неіржавної сталі. Він утримується всередині корпусу за допомогою гумових шайб і не виступає з нього. Стрижень приводиться в дію за допомогою спускового гачка та просувається вперед завдяки стисненому повітрю, пружинному механізму або заряду холостого патрона, що запалюється ударником. Після неглибокого, але сильного удару по лобі тварини натяг пружини змушує стрижень відкочуватися назад у корпус. У судово-медичній практиці подібні пристрої зазвичай фігурують як знаряддя настання смерті при суїцидальних або випадкових травмах. Водночас при огляді україномовної літератури авторам не зустрілися повідомлення про смертельні випадки, спричинені станнерами для оглушення тварин. В англомовних періодичних професійних виданнях такі ситуації описані, проте як вкрай рідкісні. Вбивства ж узагалі поодинокі, очевидно, через те, що смертельні поранення під час пострілу з цих пристроїв виникають з відстані меншої за 10 см, що випливає з конструкції, а саме довжини стрижня. Саме тому ми вирішили повідомити про випадок зі своєї експертної діяльності.

58-річний чоловік був знайдений без свідомості в балці та доставлений до лікарні з тяжкою відкритою проникаючою черепно-мозковою травмою, дірчасто-багатоуламковим переломом лівої скроневої кістки, де через 10 годин настала його смерть. Жодних додаткових даних слідчими органами надано не було.

Згідно з даними розтину трупа, була виявлена рана дещо неправильної округлої форми діаметром близько 0,9 см з дрібнофестончастими краями, що були нерівномірно скошеними внаслідок дефекту «мінус-тканина» до центру. Довкола рани було наявне неправильної прямокутної форми садно буро-коричневого кольору підсохле, що було більш вираженим за нижнім краєм. На лусці правої скроневої кістки був наявний дірчасто-уламковий перелом з формуванням дефекту кістки в центральній частині. Дефект мав округлу форму, його краї були дрібнозубчастими, скошеними подібно до трапеції в напрямку порожнини черепа, довкола дефекту визначалося воронкоподібне втиснення кістки, сформоване трьома незавершеними уламками неправильної форми. Рановий канал був загальною довжиною близько 9 см і на всій його протяжності в мозковому детриті були наявні дрібні кісткові уламки. Вздовж ранового каналу вражаючих елементів снаряда або самого снаряду виявлено не було.

За даними медико-криміналістичного дослідження були виявлені: переривчасті накладання дрібних пилоподібних тьмяних часточок темно-сірого та чорного кольорів, схожих на кіптяву пострілу, в межах паска осаднення, на стінках отвору та на ділянці неправильної овальної форми, розташованій нижче та правіше вищезазначеного ушкодження. Проведена дифеніламінова проба з пилоподібними часточками дала позитивний результат, а також контактно-дифузійним методом були встановлені сліди сполук заліза (характерної форми), свинцю, нікелю та міді.

Висновки.

1. На жаль, судово-слідчі органи дуже часто не дають важливої, а часом і критично важливої інформації, особливо до початку проведення експертизи, тому клопотати про надання матеріалів кримінальних проваджень необхідно в будь-якому випадку, що має невстановлені або неуточнені обставини.
2. Судово-медичні експерти повинні використовувати всі доступні перевірені джерела інформації в рамках, дозволених Кримінальним процесуальним кодексом України.
3. У цьому випадку ушкодження спричинені пристроєм з вогнепальним механізмом роботи, тому в незрозумілих випадках у підсумках потрібно використовувати саме термін «пристрій», а не «зброя».