ВИПАДОК САМОУШКОДЖЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИСТРОЮ ДЛЯ ОГЛУШЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.2.2023.12Ключові слова:
судово-медична експертиза, пристрій для оглушення худоби, самогубство, станнер, вогнепальний пристрійАнотація
Існують декілька типів пристроїв, що використовуються для оглушення великої рогатої худоби перед забоєм, або станнери (англ. captiveboltpistol, cattlegun, stunner). Ці пристрої складаються з важкого ударного стрижня, виготовленого зі стійких до корозії сплавів, наприклад, неіржавної сталі. Він утримується всередині корпусу за допомогою гумових шайб і не виступає з нього. Стрижень приводиться в дію за допомогою спускового гачка та просувається вперед завдяки стисненому повітрю, пружинному механізму або заряду холостого патрона, що запалюється ударником. Після неглибокого, але сильного удару по лобі тварини натяг пружини змушує стрижень відкочуватися назад у корпус. У судово-медичній практиці подібні пристрої зазвичай фігурують як знаряддя настання смерті при суїцидальних або випадкових травмах. Водночас при огляді україномовної літератури авторам не зустрілися повідомлення про смертельні випадки, спричинені станнерами для оглушення тварин. В англомовних періодичних професійних виданнях такі ситуації описані, проте як вкрай рідкісні. Вбивства ж узагалі поодинокі, очевидно, через те, що смертельні поранення під час пострілу з цих пристроїв виникають з відстані меншої за 10 см, що випливає з конструкції, а саме довжини стрижня. Саме тому ми вирішили повідомити про випадок зі своєї експертної діяльності.
58-річний чоловік був знайдений без свідомості в балці та доставлений до лікарні з тяжкою відкритою проникаючою черепно-мозковою травмою, дірчасто-багатоуламковим переломом лівої скроневої кістки, де через 10 годин настала його смерть. Жодних додаткових даних слідчими органами надано не було.
Згідно з даними розтину трупа, була виявлена рана дещо неправильної округлої форми діаметром близько 0,9 см з дрібнофестончастими краями, що були нерівномірно скошеними внаслідок дефекту «мінус-тканина» до центру. Довкола рани було наявне неправильної прямокутної форми садно буро-коричневого кольору підсохле, що було більш вираженим за нижнім краєм. На лусці правої скроневої кістки був наявний дірчасто-уламковий перелом з формуванням дефекту кістки в центральній частині. Дефект мав округлу форму, його краї були дрібнозубчастими, скошеними подібно до трапеції в напрямку порожнини черепа, довкола дефекту визначалося воронкоподібне втиснення кістки, сформоване трьома незавершеними уламками неправильної форми. Рановий канал був загальною довжиною близько 9 см і на всій його протяжності в мозковому детриті були наявні дрібні кісткові уламки. Вздовж ранового каналу вражаючих елементів снаряда або самого снаряду виявлено не було.
За даними медико-криміналістичного дослідження були виявлені: переривчасті накладання дрібних пилоподібних тьмяних часточок темно-сірого та чорного кольорів, схожих на кіптяву пострілу, в межах паска осаднення, на стінках отвору та на ділянці неправильної овальної форми, розташованій нижче та правіше вищезазначеного ушкодження. Проведена дифеніламінова проба з пилоподібними часточками дала позитивний результат, а також контактно-дифузійним методом були встановлені сліди сполук заліза (характерної форми), свинцю, нікелю та міді.
Висновки.
- На жаль, судово-слідчі органи дуже часто не дають важливої, а часом і критично важливої інформації, особливо до початку проведення експертизи, тому клопотати про надання матеріалів кримінальних проваджень необхідно в будь-якому випадку, що має невстановлені або неуточнені обставини.
- Судово-медичні експерти повинні використовувати всі доступні перевірені джерела інформації в рамках, дозволених Кримінальним процесуальним кодексом України.
- У цьому випадку ушкодження спричинені пристроєм з вогнепальним механізмом роботи, тому в незрозумілих випадках у підсумках потрібно використовувати саме термін «пристрій», а не «зброя».
Посилання
Ryder RD. Animal Revolution: Changing Attitudes Toward Speciesism. Berg Publishers; 2000. 300p.
Schütt-Abraham I, Knauer-Kraetzl B, Wormuth HJ. Observations during captive bolt stunning of rabbits. Berl Munch Tierarztl Wochenschr. 1992;105(1):10-5.
Hunt AC, Kon VM. The patterns of injury from humane killers. Med Sci Law. 1962;2:197-203.
References
Ryder RD. Animal Revolution: Changing Attitudes Toward Speciesism. Berg Publishers; 2000. 300 p.
Schütt-Abraham I, Knauer-Kraetzl B, Wormuth HJ. Observations during captive bolt stunning of rabbits. Berl Munch Tierarztl Wochenschr. 1992;105(1):10-5.
Hunt AC, Kon VM. The patterns of injury from humane killers. Med Sci Law. 1962;2:197-203.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.