ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИЙ ЗВ'ЯЗОК КРОВОВТРАТИ ТА ПРИЧИНИ СМЕРТІ ПРИ ТРАВМАХ І ЗАХВОРЮВАННЯХ

Автор(и)

  • Борис Михайличенко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3546-4193
  • Андрій Біляков Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0660-9872

DOI:

https://doi.org/10.24061/2707-8728.2.2023.10

Ключові слова:

судово-медична експертиза, крововтрата, діагностика, травма, захворювання

Анотація

Судово-медична практика показує, що смерть особи може супроводжуватися крововтратою, яка є наслідком травми або проявом захворювань, тому під час проведення судово-медичної експертизи необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між нею та причиною смерті. Провідну роль у розв'язанні цих питань мають результати розтину, гістологічного дослідження, аналіз клінічних і лабораторних гематологічних даних, а також морфологічних змін у серцевому м'язі.

Мета роботи. Судово-медичне обґрунтування причини смерті й особливостей встановлення причинно-наслідкового зв'язку з крововтратою при травмах і захворюваннях.

Матеріали та методи. Матеріалом дослідження були випадки настання смерті внаслідок травм і захворювань, що супроводжувалися розвитком крововтрати, які були проаналізовані відповідно до інструктивних судово-медичних і клінічних матеріалів.

Результати. Важкі травми тіла людини супроводжуються розвитком крововтрати, наслідки якої можуть бути причиною появу шокової реакції. Клінічно реакція організму на крововтрату виникає при втраті понад 15 % об'єму циркулюючої крові (ОЦК), а тяжкий шок розвивається у випадку крововтрати понад 25 % ОЦК, що становить приблизно 1,25-1,5 л крові. Крім того, також має значення швидкість крововтрати, внаслідок чого захисні механізми організму не встигають її компенсувати. При судово-медичному обґрунтуванні гострої крововтрати як причини смерті зазвичай використовують дані розтину та гістологічного дослідження. Проте крововтрата різних ступенів також може супроводжувати низку захворювань, внаслідок чого в організмі розвиваються анемія з гіпоксією, що впливають на стан серцево-судинної системи. У таких випадках крововтрата безпосередньо не призводить до настання смерті, а зумовлює появу розладів у функції серця, зокрема загострення перебігу ішемічної хвороби. Цей патогенетичний механізм свідчить про відсутність прямого причинного зв'язку між крововтратою та настанням смерті. У таких випадках для обґрунтування причини смерті необхідно звертати увагу не тільки на наявність клінічних показників, що підтверджують крововтрату, але й на лабораторні гематологічні дані (вміст еритроцитів, кількість гемоглобіну, гематокрит) і, що найважливіше, на морфологічні зміни серця, які мають бути описані якомога ретельніше.

Висновки. Для встановлення причини смерті використовується комплексний аналіз усіх морфологічних змін і знахідок при експертизі трупа, клінічних симптомів захворювань, результатів поетапних гематологічних досліджень. Щоб уникнути виникнення або загострення перебігу ішемічної хвороби серця, в клінічній практиці необхідно застосовувати моніторинг функції серцево-судинної системи й електрокардіографію у хворих з крововтратою як симптомом захворювання.

Посилання

Бачинський ВТ, Сивокоровська А-ВС. Сучасний стан судово-медичної діагностики гострих крововтрат. Судово-медична експертиза. 2018;1:94-7. doi: 10.24061/2707-8728.1.2018.22

Давиденко ІС, Герасименко ОІ, Полянський ІЮ, Сулоєв КМ. Патофізіологічні та патоморфологічні аспекти геморагічного шоку як основного ускладнення гострої крововтрати. Судово-медична експертиза. 2020;2:3-7. doi: 10.24061/2707-8728.2.2020.1

Устінов ОВ. Залізодефіцитна анемія: протокол спеціалізованої медичної допомоги. Український медичний часопис [Інтернет]. 2016 Лют [цитовано 2023 Сер 19]. Доступно: https://umj.com.ua/uk/publikatsia-93084-zalizodeficitna-anemiya-protokol-specializovanoi-medichnoi-dopomogi

Іркін ІВ, Мішалов ВД, Михайличенко БВ, Войченко ВВ. Судово-медична діагностика раптової смерті від гострої ішемічної хвороби серця відповідно до МКХ-10. Київ; 2012. 28 с.

Федотова І.А. Морфологічні критерії судово-медичної діагностики основних етіологічних варіантів шоку [автореферат]. Київ; 1994. 24 с.

Фролова-Романюк ЕЮ. Шлунково-кишкові кровотечі: діагностика і тактика лікування. Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. 2016;3-4:32-5.

Шищук ВД, Шкатула ЮВ. Циркуляторні шоки в травматології. Суми: Вид-во СумДУ; 2009. 90 с.

Abbaspour N, Hurrell R, Kelishadi R. Review on iron and its importance for human health. J Res Med Sci. 2014;19(2):164-74.

Hooper N, Armstrong TJ. Hemorrhagic Shock [Internet]. StatPearls Publishing; 2022 [cited 2023 Jul 26]. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29262047/

White NJ, Ward KR, Pati S, Strandenes G, Cap AP. Hemorrhagic blood failure: Oxygen debt, coagulopathy and endothelial damage. J Trauma Acute Care Surg. 2017;82(6):S41-9. doi: 10.1097/TA.0000000000001436

References

Bachyns'kyi VT, Syvokorovs'ka A-VS. Suchasnyi stan sudovo-medychnoi diahnostyky hostrykh krovovtrat [Modern state of forensic diagnostics of acute blood loss]. Sudovo-medychna ekspertyza. 2018;1:94-7. doi: 10.24061/2707-8728.1.2018.22 (in Ukrainian)

Davydenko IS, Herasymenko OI, Polians'kyi IIu, Suloiev KM. Patofiziolohichni ta patomorfolohichni aspekty hemorahichnoho shoku yak osnovnoho uskladnennia hostroi krovovtraty [Pathophysiological and patomorphological aspects of hemorrhagic shock as a basic complication of acute blood loss]. Sudovo-medychna ekspertyza. 2020;2:3-7. doi: 10.24061/2707-8728.2.2020.1 (in Ukrainian)

Ustinov OV. Zalizodefitsytna anemiia: protokol spetsializovanoi medychnoi dopomohy. Ukrains'kyi medychnyi chasopys [Iron deficiency anemia: protocol of specialized medical care] [Internet]. 2016 Liut [tsytovano 2023 Ser 19]. Dostupno: https://umj.com.ua/uk/publikatsia-93084-zalizodeficitna-anemiya-protokol-specializovanoi-medichnoi-dopomogi (in Ukrainian)

Irkin IV, Mishalov VD, Mykhailychenko BV, Voichenko VV. Sudovo-medychna diahnostyka raptovoi smerti vid hostroi ishemichnoi khvoroby sertsia vidpovidno do MKKh-10 [Forensic diagnosis of sudden death from acute coronary heart disease according to ICD-10]. Kyiv; 2012. 28 s. (in Ukrainian)

Fedotova I.A. Morfolohichni kryterii sudovo-medychnoi diahnostyky osnovnykh etiolohichnykh variantiv shoku [Morphological criteria of forensic diagnosis of the main etiological variants of shock] [avtoreferat]. Kyiv; 1994. 24 s. (in Ukrainian)

Frolova-Romaniuk EIu. Shlunkovo-kyshkovi krovotechi: diahnostyka i taktyka likuvannia [Gastrointestinal bleeding: diagnosis and treatment tactics]. Hostri ta nevidkladni stany u praktytsi likaria. 2016;3-4:32-5. (in Ukrainian)

Shyschuk VD, Shkatula YuV. Tsyrkuliatorni shoky v travmatolohii [Circulatory shocks in traumatology]. Sumy: Vyd-vo SumDU; 2009. 90 s. (in Ukrainian)

Abbaspour N, Hurrell R, Kelishadi R. Review on iron and its importance for human health. J Res Med Sci. 2014;19(2):164-74.

Hooper N, Armstrong TJ. Hemorrhagic Shock [Internet]. StatPearls Publishing; 2022 [cited 2023 Jul 26]. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29262047/

White NJ, Ward KR, Pati S, Strandenes G, Cap AP. Hemorrhagic blood failure: Oxygen debt, coagulopathy and endothelial damage. J Trauma Acute Care Surg. 2017;82(6):S41-9. doi: 10.1097/TA.0000000000001436

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-28

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження