Стосовно суперечностей у визначенні поняття «автомобільна травма»
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.2.2018.3Ключові слова:
судово-медична експертиза, автомобільна травмаАнотація
у статті наведений докладний аналіз судово-медичних літературних джерел, на підставі якого слід дійти до висновку про те, що загальноприйнятого поняття автомобільної травми на даний час не існує, до того ж, будь-яке сформульо- ване визначення автомобільної травми страждає неповнотою. Автори підкреслюють необхідність розробки універсального поняття автомобільної травми, як для судово-медичних експертів, так і для експертів інших галузей знань, насамперед, екс- пертів – транспортних трасологів.Посилання
Solokhin AA. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza v sluchayakh avtomobil'noy travmy [Forensic examination in cases of car injury]. Moskva:Meditsina; 1968. 235 s. (in Russian)
Matyshev AA. Raspoznavanie osnovnykh vidov avtomobil'noy travmy [Recognizing major types of car injuries]. Leningrad: Meditsina; 1969. 117s. (in Russian)
Matyshev AA. K voprosu o terminologii i klassifikatsii avtomobil'noy travmy [On the terminology and classification of car injuries]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 1964;3:11-4. (in Russian)
Mukhanov AI. Sudebno-meditsinskaya diagnostika povrezhdeniy tupymi predmetami [Forensic diagnosis of blunt damage]. Ternopol'; 1974. 507 s. (in Russian)
Zagryadskaya AP. Sudebno-meditsinskoe opredelenie mekhanizma transportnoy travmy: lektsiya dlya studentov [Forensic definition of transport injury mechanism: a lecture for students]. Gor'kiy; 1977. 31 s. (in Russian)
Gromova AP, Naumenko VG, redaktory. Sudebno-meditsinskaya travmatologiya: rukovodstvo [Medicolegal Traumatology]. Moskva: Meditsina; 1978. 368 s. (in Russian)
Popov VL, Babakhanyan RV, Zaslavskiy GI. Kurs lektsiy po sudebnoy meditsine [Forensic Lecture Course]. Sankt-Peterburg: DEAN; 1999. 400 s. (in Russian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
