Патогенетичне обґрунтування використання критеріїв визначення зажиттєвості та давності заподіяння механічних ушкоджень
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.2.2021.1Ключові слова:
давність заподіяння ушкодження, запалення, патогенезАнотація
Метою роботи є розгорнутий аналіз літератури, що присвячена існуючим методам визначення зажиттевості та давності заподіяння механічних ушкоджень. Встановлено, що всі існуючі методи мають дуже велику розбіжність в оцінюванні давності заподіяння ушкоджень. Використання однакових методів дослідження в різних дослідників призводить до отримання результатів, що можуть відрізнятися. Це може спричиняти недостатньо обґрунтовані або помилкові висновки про давність заподіяння механічних ушкоджень. Автори пояснюють це тим, що на ушкодження організм реагує розвитком типового патологічного процесу – запалення. Судово-медичні методи, що існують для визначення давності утворення ушкоджень, спрямовані на отримання експертної оцінки окремих проявів патогенезу запалення морфологічними, біохімічними й імунологічними методами. Встановлення термінів давності утворення ушкоджень фактично є визначенням окремого етапу патогенезу запалення, що спостерігається на момент проведення експертизи та строки розвитку якого добре відомі з літератури. Врахування етапів патогенезу запалення як типового патологічного процесу в зоні ушкодження тканини дозволяє точніше визначити давність заподіяння механічних ушкоджень. Індивідуальна реактивність організму, що характеризує особливості перебігу будь-якого типового патологічного процесу, буде визначати індивідуальні терміни розвитку тих чи інших морфологічних, біохімічних та імунологічних змін у ділянці ушкодження.
Посилання
Белоцкий СМ, Авталион РР. Воспаление. Мобилизация клеток и клинические эффекты. Москва: Бином; 2008. 240 с.
Серов ВВ, Пауков ВС, редакторы. Воспаление: руководство для врачей. Москва: Медицина; 1995. 639 с.
Новоселов ВП, Савченко СВ, Грицингер ВА, Саковчук ОА, Надеев АП. Воспаление как основа установления давности образования повреждений. Вестник судебной медицины. 2014;2(3):25-9.
Меерсон ФЗ, Пшенникова МГ. Адаптация к стрессорным ситуациям и физическим нагрузкам. Москва: Медицина; 1988. 256 с.
Черний ВИ, Ельский ВН, Городник ГА, Колесников АН, Островая ТВ. Острая церебральная недостаточность. 4-е изд. Донецк: Издательский дом Заславский. 2010. 434 с.
Науменко ВГ, Митяева НА. Гистологический и цитологический методы исследования в судебной медицине. Москва: Медицина; 1980. Гл. 3, Механическая травма; с. 79-118. Гл. 4, Закрытая травма головного и спинного мозга; с. 119-38.
Saukko P, Knight B. Knight's Forensic Pathology. 4th ed. New York: CRC Press; 2016. 680 p.
Dettmeyer RB, Verhoff MA, Schütz HF. Forensic Medicine. Fundamentals and Perspectives. Berlin: Springer; 2014. 1271 p.
Dettmeyer RB. Forensic Histopathology. Fundamentals and Perspectives. Berlin: Springer; 2011. 1099 p.
Obac AR, Carvalho EG, Silva PCS, Fenerich-Verani N, Almeida M. Histological analysis of short-term vital reactions in skin wounds: potential applications in forensic work. Braz J Biol. 2011;71(4):1011-4. doi: https://doi.org/10.1590/S1519-69842011000500021
Исаков ВД, Лаврентюк ГП, Сысоев ВЕ, Исмаилов МТ. К судебно-медицинской оценке кровоизлияний. Судебно-медицинская экспертиза. 2009;3:3-5.
Проблемы диагностики давности смерти. Барнаул; 1978. Томилина ЛА, Теньков АА, Биофизические свойства кровоподтеков различной давности при мумификации и гнилостном разложении трупа; с. 84-5.
Акопов ВИ. Судебно-медицинская экспертиза повреждений тупыми предметами. Москва: Медицина; 1978. 112 с.
Бедрин ЛМ, Ерофеев СВ. Установление прижизненности и давности механических повреждений в судебной медицине. Судебно-медицинская экспертиза. 1986;3:48-52.
Касьянов ММ. Очерки судебно-медицинской гистологии. Москва; 1954. 212 с.
Проблемы диагностики давности смерти. Барнаул; 1978. Крюков ВН, Судебно-медицинские исследования давности механических повреждений, причиненных при жизни или вскоре после наступления смерти; с. 59-62.
Крыжановская ИВ. Судебно-медицинское определение давности ран морфологическими методами [автореферат]. Киев; 1969. 40 с.
Томилин ВВ, Пашкова ВИ, редакторы. Лабораторные и специальные методы исследования в судебной медицине. Москва; 1975. 456 с.
Мішалов ВД, Петрошак ОЮ, Завальнюк ОХ, Юхимець ІО. Визначення прижиттєвості, давності і послідовності утворення ушкоджень. Київ; 2012. 23 с.
Муханов АИ. Судебно-медицинская диагностика повреждений тупыми предметами. Тернополь; 1974. 242 с.
Мяделенец ОД. Морфологические критерии определения давности прижизненных ран кожи. В: Материалы I съезда Белорусской государственной службы судебно-медицинской экспертизы; 1999 Сен 15-17; Минск. Минск; 2000. с. 153-9.
Томилин ВВ. Судебно-медицинская травматология. Москва: Медицина; 1977. Гл. 5, Науменко ВГ, Грехов ВВ. Патологическая анатомия тупой механической травмы; с. 57-100.
Науменко ВГ, Митяева НА. Гистологический и цитологический методы исследования в судебной медицине. Москва: Медицина; 1980. 304 с.
Пермяков АВ, Витер ВИ, Неволин НИ. Судебно-медицинская гистология. 2-е изд. Ижевск: Экспертиза; 2003. 214 с.
Патоморфологические критерии давности механической травмы и некоторых патологических процессов. Санкт-Петербург; 1996. Попов ВЛ, О методологии установления давности возникновения повреждений; с. 3-8.
Матышев АА, редактор. Судебная медицина. 3-е изд. Санкт-Петербург: Гиппократ; 1998. 544 с.
Хасанянова СВ. Судебно-медицинское определение давности образования прижизненных кожных ран [автореферат]. Ижевск; 2002. 21 с.
Филипчук ОВ, Гуров ОМ. Судово-медична криміналістика. Харків: Діса плюс; 2013. 640 с.
Фролова ИА, Асмолова НД, Назарова РА. Определение давности повреждения мягких тканей при механической травме по морфологическим критериям: Информационное письмо. Москва; 2007.
Хохлов ВВ. Судебная медицина. 2-е изд. Смоленск; 2003. 699 с.
Янковский ВЭ, Саркисян БА, Малинина ЕИ. Гистологическое определение прижизненности и давности механических повреждений. Барнаул; 2008. 20 с.
Janssen W. Forensische Histologie. Lubeck: Schmidt-Romhild; 1977. 400 р.
Perls M. Nachweis von Eisenoxyd in gewissen Pigmenten. Virchows Arch Pathol Anat 1867;39(7):42-8. doi: 10.1007/bf01878983
Громов ЛИ, Митяева НА. Пособие по судебно-медицинской гистологии. Москва: Медгиз; 1958. 190 с.
Хромова АМ. Методические подходы судебного гистолога при решении вопроса установления давности возникновения повреждений. Проблемы экспертизы в медицине. 2002;3:43.
Lindner J. Vitale Reaktionen (Eröffnungsreferat). Dtsch Z Ges Gerichtl Med. 1967;59:312-44. doi: 10.1007/BF00576916
Cecchi R. Estimating wound age: looking into the future. Int J Legal Med. 2010;124(6):523-36. doi: 10.1007/s00414-010-0505-x
Vieira DN. Contribuiçao para o diagnóstico diferencial entre feridas cut neas vitais e post mortem: estudo de inibidores das proteases por focagem isoeléctrica directa de tecidos em geles de poliacrilamida. Coimbra: Ediliber Lda; 1991.
Gisbert JA, editor. Medicina Legal y Toxicología. Barcelona: Elsevier-Masson; 1998. Villanueva E, Hernández-Cueto C, Lesiones postmortales: diagnóstico diferencial con las producidas en vida; p. 305-14.
Arima T, Nagamorii H. A histochemical study on skin wounds. Kag Kei Kenkyo Hokohu. 1965;18:193-7.
Wecht CH, editor. Legal medicine annual. 1st ed. New York: Appelton Century Crofts; 1972. Fatteh A, The role of histochemistry in forensic medicine; p. 27-46.
Fernandez P, Bermejo AM, Lopez-Rivadulla M, Concheiro L. Biochemical diagnosis of the intravital origin of skin wounds. Forensic Sci Int. 1994;68(2):83-9. doi: 10.1016/0379-0738(94)90306-9
Medicina Legal y Toxicología. 2nd ed. Valencia: Fundación García Muñoz-Sección Saber; 1983. Gisbert JA, Lesiones postmortales; p. 459-67.
Hernández-Cueto C, Lorente JA, Zimmer G. Vital markers in human skin wounds (I): cathepsin D. In: Abstracts of the 14th Congress of the International Academy of Legal Medicine and Social Medicine; Zaragoza. Zaragoza; 1991.
Hernandez Cueto C, Villanueva E, Luna A. Differential diagnosis between vital and postmortem wounds: ions as markers. J Forensic Med (ATD). 1987;3(1-4):14-23.
Hernández Cueto C. Aportación al diagnóstico diferencial entre heridas vitales y postmortales: Estudio del comportamiento de ciertos parametros bioquímicos en la biologia de las heridas. Granada: Universidad de Granada; 1985.
Hernández Cueto C. Diagnóstico diferencial entre heridas vitales y postmortales por métodos enzimohistoquimicos y bioquímicos. Libro homenaje al Prof. Juan Antonio Gisbert Calabuig. Granada; 1985. p. 145-6.
Lindner J. Die Morphologie der Wundheilung. Langen Archiv Chirur. 1962;301:39-70. doi: 10.1007/BF02434589
Lindner J. Morphologie und Biochemie der Wundheilung. Langen Archiv Chirur. 1982;358:153-60. doi: 10.1007/BF01271773
Raekallio J, Nieminen L. On the enzimatic response to injury and its mediators. Med Biol. 1979;57(4):211-9.
Raekallio J. Estimation of the age of injury by histochemical and biochemical methods. Z Rechtsmed. 1973;78(2):83-102. doi: 10.1007/BF01882331
Raekallio J. Timing of Wounds. J Forensic Med. 1985;1:3-21.
Богомолов ДВ, Богомолова ИН, Завалишина ЛЭ, Ковалев АВ, Кульбицкий БН, Федулова МВ. Перспективы использования методов иммуногистохимии для установления прижизненности и давности механических повреждений в судебно–медицинской практике. Судебно-медицинская экспертиза. 2014;57(5):35-9.
Франк ГА, Мальков ПГ, редакторы. Иммуногистохимические методы. Москва: РМАПО; 2011. 224 с.
Хромова АМ. Р-селектин как маркер ранней прижизненной реакции в поврежденных мягких тканях. Проблемы экспертизы в медицине. 2002;2(2):48.
Dressler J, Bachmann L, Kasper M, Hauck JG, Müller E. Time dependence of the expression of ICAM-1 (CD 54) in human skin wounds. Int J Legal Med. 1997;110(6):299-304. doi: 10.1007/s004140050092
Хоменко ІП, Лурін ІА, Усенко ОЮ, Клименко МО, Якимова ТП, Михайлусов РМ, та ін. Вогнепальні поранення м’яких тканин (досвід антитерористичної операції / операції об’єднаних сил). Харків: Колегіум; 2020. 399 с.
Гридасов ЕВ, Виноградов ОМ. К вопросу экспертной оценки морфодинамики посттравматических реактивных изменений. В: Материалы VI Всероссийского съезда судебных медиков Перспективы развития и совершенствования судебно-медицинской науки и практики; 2005 Сен 7-9; Тюмень. Москва: 2005. с. 77-8.
References
Belotskiy SM, Avtalion RR. Vospalenie. Mobilizatsiya kletok i klinicheskie effekty [Inflammation. Cell mobilization and clinical effects]. Moskva: Binom; 2008. 240 s. (in Russian)
Serov VV, Paukov VS, redaktory. Vospalenie: rukovodstvo dlya vrachey [Inflammation: A Guide for Doctors]. Moskva: Meditsina; 1995. 639 s. (in Russian)
Novoselov VP, Savchenko SV, Gritsinger VA, Sakovchuk OA, Nadeev AP. Vospalenie kak osnova ustanovleniya davnosti obrazovaniya povrezhdeniy [Inflammation as a basis for assessment of the age of damages]. Vestnik sudebnoy meditsiny. 2014;2(3):25-9. (in Russian)
Meerson FZ, Pshennikova MG. Adaptatsiya k stressornym situatsiyam i fizicheskim nagruzkam [Adaptation to stressful situations and physical activity]. Moskva: Meditsina; 1988. 256 s. (in Russian)
Cherniy VI, El'skiy VN, Gorodnik GA, Kolesnikov AN, Ostrovaya TV. Ostraya tserebral'naya nedostatochnost' [Acute cerebral insufficiency]. 4-e izd. Donetsk: Izdatel'skiy dom Zaslavskiy. 2010. 434 s. (in Russian)
Naumenko VG, Mityaeva NA. Gistologicheskiy i tsitologicheskiy metody issledovaniya v sudebnoy meditsine [Histological and cytological research methods in forensic medicine]. Moskva: Meditsina; 1980. Gl. 3, Mekhanicheskaya travma [Mechanical trauma]; s. 79-118. Gl. 4, Zakrytaya travma golovnogo i spinnogo mozga [Closed brain and spinal cord injury]; s. 119-38. (in Russian)
Saukko P, Knight B. Knight's Forensic Pathology. 4th ed. New York: CRC Press; 2016. 680 p.
Dettmeyer RB, Verhoff MA, Schütz HF. Forensic Medicine. Fundamentals and Perspectives. Berlin: Springer; 2014. 1271 p.
Dettmeyer RB. Forensic Histopathology. Fundamentals and Perspectives. Berlin: Springer; 2011. 1099 p.
Obac AR, Carvalho EG, Silva PCS, Fenerich-Verani N, Almeida M. Histological analysis of short-term vital reactions in skin wounds: potential applications in forensic work. Braz J Biol. 2011;71(4):1011-4. doi: https://doi.org/10.1590/S1519-69842011000500021
Isakov VD, Lavrentyuk GP, Sysoev VE, Ismailov MT. K sudebno-meditsinskoy otsenke krovoizliyaniy [Bleeding from the standpoint of medical forensics]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2009;3:3-5. (in Russian)
Problemy diagnostiki davnosti smerti [Problems of diagnostics of prescription of death]. Barnaul; 1978. Tomilina LA, Ten'kov AA, Biofizicheskie svoystva krovopodtekov razlichnoy davnosti pri mumifikatsii i gnilostnom razlozhenii trupa [Biophysical properties of bruises of various ages during mummification and putrefactive decomposition of a corpse]; s. 84-5. (in Russian)
Akopov VI. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza povrezhdeniy tupymi predmetami [Forensic examination of blunt object injuries]. Moskva: Meditsina; 1978. 112 s. (in Russian)
Bedrin LM, Erofeev SV. Ustanovlenie prizhiznennosti i davnosti mekhanicheskikh povrezhdeniy v sudebnoy meditsine [Establishment of lifetime and duration of mechanical damage in forensic medicine]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 1986;3:48-52. (in Russian)
Kas'yanov MM. Ocherki sudebno-meditsinskoy gistologii [Essays on Forensic Histology]. Moskva; 1954. 212 s. (in Russian)
Problemy diagnostiki davnosti smerti [Problems of diagnostics of prescription of death]. Barnaul; 1978. Kryukov VN, Sudebno-meditsinskie issledovaniya davnosti mekhanicheskikh povrezhdeniy, prichinennykh pri zhizni ili vskore posle nastupleniya smerti [Forensic medical studies of the prescription of mechanical damage caused during life or shortly after death]; s. 59-62. (in Russian)
Kryzhanovskaya IV. Sudebno-meditsinskoe opredelenie davnosti ran morfologicheskimi metodami [Forensic determination of the age of wounds by morphological methods] [avtoreferat]. Kiev; 1969. 40 s. (in Russian)
Tomilin VV, Pashkova VI, redaktory. Laboratornye i spetsial'nye metody issledovaniya v sudebnoy meditsine [Laboratory and special research methods in forensic medicine]. Moskva; 1975. 456 s. (in Russian)
Mishalov VD, Petroshak OIu, Zaval'niuk OKh, Yukhymets' IO. Vyznachennia pryzhyttievosti, davnosti i poslidovnosti utvorennia ushkodzhen' [Determination of survival, prescription and sequence of damage]. Kyiv; 2012. 23 s. (in Ukrainian)
Mukhanov AI. Sudebno-meditsinskaya diagnostika povrezhdeniy tupymi predmetami [Forensic diagnostics of injuries with blunt objects]. Ternopol'; 1974. 242 s. (in Russian)
Myadelenets OD. Morfologicheskie kriterii opredeleniya davnosti prizhiznennykh ran kozhi [Morphological criteria for determining the age of intravital skin wounds]. V: Materialy I s"ezda Belorusskoy gosudarstvennoy sluzhby sudebno-meditsinskoy ekspertizy; 1999 Sen 15-17; Minsk. Minsk; 2000. s. 153-9. (in Russian)
Tomilin VV. Sudebno-meditsinskaya travmatologiya [Forensic traumatology]. Moskva: Meditsina; 1977. Gl. 5, Naumenko VG, Grekhov VV. Patologicheskaya anatomiya tupoy mekhanicheskoy travmy [Pathological anatomy of blunt mechanical trauma]; s. 57-100. (in Russian)
Naumenko VG, Mityaeva NA. Gistologicheskiy i tsitologicheskiy metody issledovaniya v sudebnoy meditsine [Histological and cytological research methods in forensic medicine]. Moskva: Meditsina; 1980. 304 s. (in Russian)
Permyakov AV, Viter VI, Nevolin NI. Sudebno-meditsinskaya gistologiya [Forensic histology]. 2-e izd. Izhevsk: Ekspertiza; 2003. 214 с. (in Russian)
Patomorfologicheskie kriterii davnosti mekhanicheskoy travmy i nekotorykh patologicheskikh protsessov [Pathological criteria for the limitation of mechanical injury and some pathological processes]. Sankt-Peterburg; 1996. Popov VL, O metodologii ustanovleniya davnosti vozniknoveniya povrezhdeniy [On the methodology for establishing the limitation period of damage]; s. 3-8. (in Russian)
Matyshev AA, redaktor. Sudebnaya meditsina [Forensic Medicine]. 3-e izd. Sankt-Peterburg: Gippokrat; 1998. 544 s. (in Russian)
Khasanyanova SV. Sudebno-meditsinskoe opredelenie davnosti obrazovaniya prizhiznennykh kozhnykh ran [Forensic definition of the prescription of the formation of intravital skin wounds] [avtoreferat]. Izhevsk; 2002. 21 s. (in Russian)
Fylypchuk OV, Hurov OM. Sudovo-medychna kryminalistyka [Forensic criminology]. Kharkiv: Disa plius; 2013. 640 s. (in Ukrainian)
Frolova IA, Asmolova ND, Nazarova RA. Opredelenie davnosti povrezhdeniya myagkikh tkaney pri mekhanicheskoy travme po morfologicheskim kriteriyam: Informatsionnoe pis'mo [Determination of the duration of soft tissue damage in mechanical trauma by morphological criteria: Information letter]. Moskva; 2007. (in Russian)
Khokhlov VV. Sudebnaya meditsina [Forensic Medicine]. 2-e izd. Smolensk; 2003. 699 s. (in Russian)
Yankovskiy VE, Sarkisyan BA, Malinina EI. Gistologicheskoe opredelenie prizhiznennosti i davnosti mekhanicheskikh povrezhdeniy [Histological determination of lifetime and duration of mechanical damage]. Barnaul; 2008. 20 s. (in Russian)
Janssen W. Forensische Histologie. Lubeck: Schmidt-Romhild; 1977. 400 р.
Perls M. Nachweis von Eisenoxyd in gewissen Pigmenten. Virchows Arch Pathol Anat 1867;39(7):42-8. doi: 10.1007/bf01878983
Gromov LI, Mityaeva NA. Posobie po sudebno-meditsinskoy gistologii [A guide to forensic histology]. Moskva: Medgiz; 1958. 190 s. (in Russian)
Khromova AM. Metodicheskie podkhody sudebnogo gistologa pri reshenii voprosa ustanovleniya davnosti vozniknoveniya povrezhdeniy [Methodological approaches of a forensic histologist in solving the issue of establishing the prescription of damage]. Problemy ekspertizy v meditsine. 2002;3:43. (in Russian)
Lindner J. Vitale Reaktionen (Eröffnungsreferat). Dtsch Z Ges Gerichtl Med. 1967;59:312-44. doi: 10.1007/BF00576916
Cecchi R. Estimating wound age: looking into the future. Int J Legal Med. 2010;124(6):523-36. doi: 10.1007/s00414-010-0505-x
Vieira DN. Contribuiçao para o diagnóstico diferencial entre feridas cut neas vitais e post mortem: estudo de inibidores das proteases por focagem isoeléctrica directa de tecidos em geles de poliacrilamida. Coimbra: Ediliber Lda; 1991.
Gisbert JA, editor. Medicina Legal y Toxicología. Barcelona: Elsevier-Masson; 1998. Villanueva E, Hernández-Cueto C, Lesiones postmortales: diagnóstico diferencial con las producidas en vida; p. 305-14.
Arima T, Nagamorii H. A histochemical study on skin wounds. Kag Kei Kenkyo Hokohu. 1965;18:193-7.
Wecht CH, editor. Legal medicine annual. 1st ed. New York: Appelton Century Crofts; 1972. Fatteh A, The role of histochemistry in forensic medicine; p. 27-46.
Fernandez P, Bermejo AM, Lopez-Rivadulla M, Concheiro L. Biochemical diagnosis of the intravital origin of skin wounds. Forensic Sci Int. 1994;68(2):83-9. doi: 10.1016/0379-0738(94)90306-9
Medicina Legal y Toxicología. 2nd ed. Valencia: Fundación García Muñoz-Sección Saber; 1983. Gisbert JA, Lesiones postmortales; p. 459-67.
Hernández-Cueto C, Lorente JA, Zimmer G. Vital markers in human skin wounds (I): cathepsin D. In: Abstracts of the 14th Congress of the International Academy of Legal Medicine and Social Medicine; Zaragoza. Zaragoza; 1991.
Hernandez Cueto C, Villanueva E, Luna A. Differential diagnosis between vital and postmortem wounds: ions as markers. J Forensic Med (ATD). 1987;3(1-4):14-23.
Hernández Cueto C. Aportación al diagnóstico diferencial entre heridas vitales y postmortales: Estudio del comportamiento de ciertos parametros bioquímicos en la biologia de las heridas. Granada: Universidad de Granada; 1985.
Hernández Cueto C. Diagnóstico diferencial entre heridas vitales y postmortales por métodos enzimohistoquimicos y bioquímicos. Libro homenaje al Prof. Juan Antonio Gisbert Calabuig. Granada; 1985. p. 145-6.
Lindner J. Die Morphologie der Wundheilung. Langen Archiv Chirur. 1962;301:39-70. doi: 10.1007/BF02434589
Lindner J. Morphologie und Biochemie der Wundheilung. Langen Archiv Chirur. 1982;358:153-60. doi: 10.1007/BF01271773
Raekallio J, Nieminen L. On the enzimatic response to injury and its mediators. Med Biol. 1979;57(4):211-9.
Raekallio J. Estimation of the age of injury by histochemical and biochemical methods. Z Rechtsmed. 1973;78(2):83-102. doi: 10.1007/BF01882331
Raekallio J. Timing of Wounds. J Forensic Med. 1985;1:3-21.
Bogomolov DV, Bogomolova IN, Zavalishina LE, Kovalev AV, Kul'bitskiy BN, Fedulova MV. Perspektivy ispol'zovaniya metodov immunogistokhimii dlya ustanovleniya prizhiznennosti i davnosti mekhanicheskikh povrezhdeniy v sudebno–meditsinskoy praktike [The prospects for the application of the immunohistochemical methods for the establishment of intravitality and prescription of the mechanical injuries in forensic medical practice]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2014;57(5):35-9. (in Russian)
Frank GA, Mal'kov PG, redaktory. Immunogistokhimicheskie metody [Immunohistochemical methods]. Moskva: RMAPO; 2011. 224 s. (in Russian)
Khromova AM. R-selektin kak marker ranney prizhiznennoy reaktsii v povrezhdennykh myagkikh tkanyakh [P-selectin as a marker of early intravital reaction in damaged soft tissues]. Problemy ekspertizy v meditsine. 2002;2(2):48. (in Russian)
Dressler J, Bachmann L, Kasper M, Hauck JG, Müller E. Time dependence of the expression of ICAM-1 (CD 54) in human skin wounds. Int J Legal Med. 1997;110(6):299-304. doi: 10.1007/s004140050092
Khomenko IP, Lurin IA, Usenko OIu, Klymenko MO, Yakymova TP, Mykhailusov RM, ta in. Vohnepal'ni poranennia m’iakykh tkanyn (dosvid antyterorystychnoi operatsii / operatsii ob’iednanykh syl) [Soft tissue gunshot wounds (experience of anti-terrorist operation / joint force operation)]. Kharkiv: Kolehium; 2020. 399 s. (in Ukrainian)
Gridasov EV, Vinogradov OM. K voprosu ekspertnoy otsenki morfodinamiki posttravmaticheskikh reaktivnykh izmeneniy [On the issue of expert assessment of the morphodynamics of post-traumatic reactive changes]. V: Materialy VI Vserossiyskogo s"ezda sudebnykh medikov Perspektivy razvitiya i sovershenstvovaniya sudebno-meditsinskoy nauki i praktiki; 2005 Sen 7-9; Tyumen'. Moskva: 2005. s.77-8. (in Russian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
