Судово-медична оцінка факту виявлення панцирів діатомей у внутрішніх органах трупа зі значними ушкодженнями з метою встановлення давності настання смерті
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.2.2017.12Ключові слова:
судово-медична експертиза, діатомовий планктон, причина смертіАнотація
При дослідженні паренхіматозних органів розчленованого трупа, витягнутого з води, в стані виражених гнильних змін і явищами жировоску на окремих ділянках тіла, виявлені панцирі діатомових водоростей у великій кількості. Наявність великої кількості панцирів діатомових водоростей в органах і тканинах може бути пов’язана з активним про- никненням диатомей через міжклітинні щілини, проникненням з легень в систему кровообігу шляхом піноцитозу, а також за наявності ушкоджень з відкритим доступом в просвіт великих судин і разом з пізніми трупними явищами свідчити про тривале перебування трупа у воді.
Посилання
Балдыкина ВВ. К вопросу диагностики утопления в воде на гнилостно измененных трупах. В: I Всесоюзный съезд судебных медиков; Киев. Киев; 1976. с. 361.
Пашкова ВИ, Томилин ВВ, редакторы. Лабораторные и специальные методы исследования в судебной медицине (практическое руководство). Москва: Медицина; 1975. Гл. XVIII, Дидковская СП, Лабораторные методы диагностики утопления; с. 338-52.
Манько ГН. Анализ судебно-гистологических исследований по определению диатомового планктона в утопленниках по Гомельской области. В: Материалы съездов, международных симпозиумов, научно-практических конференций. Т.1; Минск. Минск; 2005. с. 121-4.
Марченко НП. Диагностика смерти от утопления. В: Материалы судебных медиков Казахстана; Алма-Ата. Алма-Ата; 1968. с. 115-22.
Попов СИ. Определение инородных частиц в крови для диагностики утопления в воде и прижизненного пребывания человека в очаге пожара. В: I Всесоюзный съезд судебных медиков; Киев. Киев; 1976. с. 360.
Свадковский БС, Балякин ВА. Диатомовый анализ при судебно-медицинской экспертизе утопления. Москва; 1964. 68 с.
Фирсов АС, Калинина ЕЮ. Диагностика утопления: эволюция подходов и современные методы [Drowning diagnosis: evolution of approaches and modern methods]. Современные проблемы науки и образования. 2015;3:144.
Bajanowski T, Brinkmann B, Stefanec AM, Barckhaus RH, Fechner G. Detection and analysis of tracers in experimental drowning. Int J Legal Med. 1998;111:57-61.
Holczabek W, editor. Beiträge zur gerichtlichen medizin. Wien: Franz Deuticke Verlagsgesellschaft;1983. Fechner G, Puschel K, Brinkmann B, Tracerstudien beim experimentellen Ertrinken; s. 304-7.
Spitz WU. Diagnose des Ertrinkungstodes durch den Diatomeen-Nachweis Organen. Dtsch Z Gerichtl Med. 1963;54:42-5.
References:
Baldykina VV. K voprosu diagnostiki utopleniya v vode na gnilostno izmenennykh trupakh [On the issue of diagnostics of drowning in water on putrefactively changed corpses]. V: I Vsesoyuznyy s"ezd sudebnykh medikov; Kiev. Kiev; 1976. s. 361. (in Russian)
Pashkova VI, Tomilin VV, redaktory. Laboratornye i spetsial'nye metody issledovaniya v sudebnoy meditsine (prakticheskoe rukovodstvo) [Laboratory and special research methods in forensic medicine]. Moskva: Meditsina; 1975. Gl. XVIII, Didkovskaya SP, Laboratornye metody diagnostiki utopleniya [Laboratory methods for diagnosing drowning]; s. 338-52. (in Russian)
Man'ko GN. Analiz sudebno-gistologicheskikh issledovaniy po opredeleniyu diatomovogo planktona v utoplennikakh po Gomel'skoy oblasti [Analysis of forensic histological studies to determine diatom plankton in drowned people in the Gomel region]. V: Materialy s"ezdov, mezhdunarodnykh simpoziumov, nauchno-prakticheskikh konferentsiy. T.1; Minsk. Minsk; 2005. s. 121-4. (in Russian)
Marchenko NP. Diagnostika smerti ot utopleniya [Drowning death diagnosis]. V: Materialy sudebnykh medikov Kazakhstana; Alma-Ata. Alma-Ata; 1968. s. 115-22. (in Russian)
Popov SI. Opredelenie inorodnykh chastits v krovi dlya diagnostiki utopleniya v vode i prizhiznennogo prebyvaniya cheloveka v ochage pozhara [Determination of foreign particles in the blood for the diagnosis of drowning in water and the lifetime of a person in the hearth of a fire]. V: I Vsesoyuznyy s"ezd sudebnykh medikov; Kiev. Kiev; 1976. s. 360. (in Russian)
Svadkovskiy BS, Balyakin VA. Diatomovyy analiz pri sudebno-meditsinskoy ekspertize utopleniya [Diatom analysis in forensic drowning]. Moskva; 1964. 68 s. (in Russian)
Firsov AS, Kalinina EYu. Diagnostika utopleniya: evolyutsiya podkhodov i sovremennye metody [Drowning diagnosis: evolution of approaches and modern methods]. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. 2015;3:144. (in Russian)
Bajanowski T, Brinkmann B, Stefanec AM, Barckhaus RH, Fechner G. Detection and analysis of tracers in experimental drowning. Int J Legal Med. 1998;111:57-61.
Holczabek W, editor. Beiträge zur gerichtlichen medizin. Wien: Franz Deuticke Verlagsgesellschaft;1983. Fechner G, Puschel K, Brinkmann B, Tracerstudien beim experimentellen Ertrinken; s. 304-7.
Spitz WU. Diagnose des Ertrinkungstodes durch den Diatomeen-Nachweis Organen. Dtsch Z Gerichtl Med. 1963;54:42-5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
