Аналіз методів кількісної оцінки пошкоджень ділянки лицевого скелету, що застосовуються в судово-стоматологічній практиці
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.2.2017.11Ключові слова:
судова стоматологіяАнотація
Постійне удосконалення галузі надання медичної допомоги в Україні обґрунтовує потребу розробки і від- повідних підходів до оцінки якості проведених ятрогенних втручань та комплексу реабілітаційних заходів. Успішність лікування в значній мірі залежить саме від адекватності проведення первинної діагностики пацієнта чи потерпілого та відповідної реєстрації наявних у нього функціональних та структурних порушень на момент поступлення. Даний етап комплексної реабілітації, окрім того, відіграє важливу роль в ході проведення судово-стоматологічних експертиз, направлених на іденти- фікацію факту лікарської помилки, встановлення відповідності надання медичної допомоги з урахуванням вихідних клінічних умов та кількісну оцінку ефективності лікувально-профілактичних заходів на етапі тривалого посттерапевтичного моніторингу. В ході проведеного ретроспективного аналізу публікацій було виокремлено наступні системи (алгоритми) кількісної оцінки пошкоджень щелепно-лицевої області в результаті травм різної етіології: Cooter-David Score, ISS, AIS, TRISS, MFISS, FFSS, ZS, AO/ASIF, FLOSID. Проведений аналіз систем кількісної оцінки параметрів травм щелепно-лицевої області свідчить про варіативність вищеописаних підходів з точки зору топографічного розподілу області інтересу, критеріїв щодо оцінки важкості функціонально-структурних порушень, а також відносно методологічного алгоритму власне заповнення відповідних реєстраційних карт чи комп’ютеризованих форм.
Посилання
Ahmad Z, Nouraei R, Holmes S. Towards a classification system for complex craniofacial fractures. Br J Oral Maxillofac Surg. 2012;50(6):490-4. doi: 10.1016/j.bjoms.2011.09.018
Audigé L, Cornelius C-P, Di Ieva A, Prein J. The first AO classification system for fractures of the craniomaxillofacial skeleton: rationale, methodological background, developmental process, and objectives. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 2014;7(Suppl 1):S006-14. doi: 10.1055/s-0034-1389556
Audigé L, Cornelius C-P, Kunz C, Buitrago-Téllez CH, Prein J. The comprehensive AOCMF classification system: classification and documentation within AOCOIAC software. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 2014;7(Suppl 1):S114-22. doi: 10.1055/s-0034-1389564
Bagheri SC, Dierks EJ, Kademani D, Holmgren E, Bell RB, Hommer L, et al. Application of a facial injury severity scale in craniomaxillofacial trauma. J Oral Maxillofac Surg. 2006;64(3):408-14.
Baker SP, O’Neill B, Haddon W, Long WB. The injury severity score: a method for describing patients with multiple injuries and evaluating emergency care. J Trauma. 1974;14(3):187-96.
Catapano J, Fialkov JA, Binhammer PA, McMillan C, Antonyshyn OM. A new system for severity scoring of facial fractures: development and validation. J Craniofac Surg. 2010;21(4):1098-103. doi: 10.1097/SCS.0b013e3181e1b3c1
Champion HR. Trauma scoring. Scand J Surg. 2002;91(1):12-22. doi: 10.1177/145749690209100104
Champion HR, Copes WS, Sacco WJ, Frey CF, Holcroft JW, Hoyt DB, et al. Improved predictions from a severity characterization of trauma (ASCOT) over Trauma and Injury Severity Score (TRISS): results of an independent evaluation. J Trauma. 1996;40(1):42-9. doi: 10.1097/00005373-199601000-00009
Chawda MN, Hildebrand F, Pape HC, Giannoudis PV. Predicting outcome after multiple trauma: which scoring system? Injury. 2004;35(4):347-58. doi: 10.1016/S0020-1383(03)00140-2
Cornelius CP, Kunz C, Neff A, Kellman RM, Prein J, Audigé L. The comprehensive AOCMF classification system: fracture case collection, diagnostic imaging work up, AOCOIAC iconography and coding. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 2014;7(Suppl 1):S131-35. doi: 10.1055/s-0034-1393722
Dunphy L. Maxillofacial trauma and esthetic facial reconstruction. 2nd ed. British Dental Journal. 2012;212(11):568. doi: 10.1038/sj.bdj.2012.518
Eid HO, Barss P, Adam SH, Torab FC, Lunsjo K, Grivna M, et al. Factors affecting anatomical region of injury, severity, and mortality for road trauma in a high-income developing country: lessons for prevention. Injury. 2009;40(7):703-7. doi: 10.1016/j.injury.2008.07.012
Gardner A, Forson PK, Oduro G, Stewart B, Dike N, Glover P, et al. Diagnostic accuracy of the Kampala Trauma Score using estimated Abbreviated Injury Scale scores and physician opinion. Injury. 2017;48(1):177-83. doi: 10.1016/j.injury.2016.11.022
Greenspan L, McLellan BA, Greig H. Abbreviated Injury Scale and Injury Severity Score: a scoring chart. J Trauma. 1985;25(1):60-4. doi: 10.1097/00005373-198501000-00010
McAnena OJ, Moore FA, Moore EE, Mattox KL, Marx JA, Pepe P. Invalidation of the APACHE II scoring system for patients with acute trauma. J Trauma. 1992;33(4):504-7. doi: 10.1097/00005373-199210000-00003
Osler T, Baker SP, Long W. A modification of the injury severity score that both improves accuracy and simplifies scoring. J Trauma. 1997;43(6):922-6. doi: 10.1097/00005373-199712000-00009
Pal C, Hirayama S, Sangolla N, Manoharan J, Kulothungan V, Stewart W, et al. Effect of Abbrevieted Injury Scale (AIS) Change on Injury Severity Prediction for Advanced Automatic Crash Notification (AACN). International Journal of Automotive Engineering. 2017;8(2):71-8. doi: 10.20485/jsaeijae.8.2_71
Palmer CS, Gabbe BJ, Cameron PA. Defining major trauma using the 2008 Abbreviated Injury Scale. Injury. 2016;47(1):109-15. doi: 10.1016/j.injury.2015.07.003
Penn-Barwell JG, Bishop JRB, Midwinter MJ. Refining the Trauma and Injury Severity Score (TRISS) to measure the performance of the UK combat casualty care system. Mil Med. 2018;183(9-10):e442-7. doi: 10.1093/milmed/usx039
Raj R, Brinck T, Skrifvars MB, Kivisaari R, Siironen J, Lefering R, et al. Validation of the revised injury severity classification score in patients with moderate-to-severe traumatic brain injury. Injury. 2015;46(1):86-93. doi: 10.1016/j.injury.2014.08.026
Ramalingam S. Role of maxillofacial trauma scoring systems in determining the economic burden to maxillofacial trauma patients in India. J Int Oral Health. 2015;7(4):38-43.
Ringdal KG, Skaga NO, Hestnes M, Steen PA, Røislien J, Rehn M, et al. Abbreviated Injury Scale: not a reliable basis for summation of injury severity in trauma facilities? Injury. 2013;44(5):691-9. doi: 10.1016/j.injury.2012.06.032
Rutledge R, Osler T, Emery S, Kromhout-Schiro S. The end of the Injury Severity Score (ISS) and the Trauma and Injury Severity Score (TRISS): ICISS, an International Classification of Diseases, ninth revision-based prediction tool, outperforms both ISS and TRISS as predictors of trauma patient survival, hospital charges, and hospital length of stay. J Trauma. 1998;44(1):41-9. doi: 10.1097/00005373-199801000-00003
Sahni V. Maxillofacial trauma scoring systems. Injury. 2016;47(7):1388-92. doi: 10.1016/j.injury.2016.02.001
Schluter PJ, Nathens A, Neal ML, Goble S, Cameron CM, Davey TM, et al. Trauma and injury severity score (TRISS) coefficients 2009 revision. J Trauma. 2010;68(4):761-70. doi: 10.1097/TA.0b013e3181d3223b
Sharma BR. The injury scale – a valuable tool for forensic documentation of trauma. Journal of clinical forensic medicine. 2005;12(1):21-8. doi: 10.1016/j.jcfm.2004.08.002
Shetty V, Atchison K, Der-Matirosian C, Wang J, Belin TR. The mandible injury severity score: development and validity. J Oral Maxillofac Surg. 2015;65(4):663-70. doi: 10.1016/j.joms.2006.03.051
Stevenson M, Segui-Gomez M, Lescohier I, Di S, McDonald-Smith G. An overview of the injury severity score and the new injury severity score. Inj Prev. 2001;7(1):10-3. doi: 10.1136/ip.7.1.10
Swanson EW, Susarla SM, Ghasemzadeh A, Mundinger GS, Redett RJ, Tufaro AP, et al. Application of the mandible injury severity score to pediatric mandibular fractures. J Oral Maxillofac Surg. 2015;73(7):1341-9. doi: 10.1016/j.joms.2015.02.017
Tohira H, Jacobs I, Mountain D, Gibson N, Yeo A. Systematic review of predictive performance of injury severity scoring tools. Scand J Trauma Resusc Emerg Med. 2012;20:63. doi: 10.1186/1757-7241-20-63
Zhang J, Zhang Y, El-Maaytah M, Ma L, Liu L, Zhou LD. Maxillofacial Injury Severity Score: proposal of a new scoring system. Int J Oral Maxillofac Surg. 2006;35;(2):109-14. doi: 10.1016/j.ijom.2005.06.019
Zhaohui S, Shuxia Z, Xinghua F, Shujun L, Yanpu L, Bin B, et al. The design and implementation of Chinese maxillofacial trauma registry, analysis and Injury Severity Score system. J Trauma. 2008;64(4):1024-33. doi: 10.1097/TA.0b013e31809fea9b
Zonfrillo MR, Weaver AA, Gillich PJ, Price JP, Stitzel JD. New methodology for an expert-designed map from International Classification of Diseases (ICD) to Abbreviated Injury Scale (AIS) 3+ severity injury. Traffic Inj Prev. 2015;16(Suppl 2):S197-S200. doi: 10.1080/15389588.2015.1054987
Брехлічук ПП, Костенко ЄЯ, Гончарук-Хомин МЮ. Можливості об’єктивізації параметрів травм щелепно-лицевої ділянки [Possibilities of maxillofacial injury’s parameters objectification]. Судово-медична експертиза. 2017;1:73-8.
Григорова АО. Клініко-патогенетичний аналіз реабілітаційної тактики хірурга-стоматолога при пошкодженнях щелепно-лицевої ділянки: проблемні питання та інноваційне удосконалення [Сlinical pathogenetic analysis of surgeon-dentist’s rehabilitation management if the injury is in the maxillufacial area: problem questions and innovative improvement]. Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. 2014;1:297-306.
Костенко ЄЯ, Кенюк АТ, Гончарук-Хомін МЮ, Ганущак ОБ. Систематизація дефектів зубних рядів у пацієнтів з нефіксованою міжальвеолярною висотою та центральним співвідношенням щелеп [Systematization of tooth row defects of patients with non-fixed interalveolar height and сentral composition of jaws]. Современная стоматология. 2014;5:72-5.
Костенко ЄЯ, Мішалов ВД, Сливка ММ, Гончарук-Хомин МЮ. Клініко-експериментальне обґрунтування судово-медичної класифікації стоматологічного статусу [Clinical and Experimental Study of Forensic Dental Status Classification]. Вісник проблем біології і медицини. 2013;4(1):361-4.
Мішалов ВД, Плетенецька АО, Хохолєва ТВ, Гуріна ОО, Петрошак ОЮ. Результати аналізу комісійних судово-медичних експертиз обласного бюро СМЕ за фактом виявлення помилок, допущених при наданні медичної допомоги [Results of analysis of commission forensic examinations in the regional bureau fme on the fact of discovery of mistakes in health care]. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. 2014;23(4):85-91.
Нагірний ЯП, Михайличенко БВ, Дунаєв ОВ, Гончарук-Хомин МЮ. Актуальні проблеми дентальної ідентифікації в Україні [Actual Problems of Dental Identification in Ukraine]. Вісник проблем біології і медицини. 2014;3(1):242-7.
References
Ahmad Z, Nouraei R, Holmes S. Towards a classification system for complex craniofacial fractures. Br J Oral Maxillofac Surg. 2012;50(6):490-4. doi: 10.1016/j.bjoms.2011.09.018
Audigé L, Cornelius C-P, Di Ieva A, Prein J. The first AO classification system for fractures of the craniomaxillofacial skeleton: rationale, methodological background, developmental process, and objectives. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 2014;7(Suppl 1):S006-14. doi: 10.1055/s-0034-1389556
Audigé L, Cornelius C-P, Kunz C, Buitrago-Téllez CH, Prein J. The comprehensive AOCMF classification system: classification and documentation within AOCOIAC software. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 2014;7(Suppl 1):S114-22. doi: 10.1055/s-0034-1389564
Bagheri SC, Dierks EJ, Kademani D, Holmgren E, Bell RB, Hommer L, et al. Application of a facial injury severity scale in craniomaxillofacial trauma. J Oral Maxillofac Surg. 2006;64(3):408-14.
Baker SP, O’Neill B, Haddon W, Long WB. The injury severity score: a method for describing patients with multiple injuries and evaluating emergency care. J Trauma. 1974;14(3):187-96.
Catapano J, Fialkov JA, Binhammer PA, McMillan C, Antonyshyn OM. A new system for severity scoring of facial fractures: development and validation. J Craniofac Surg. 2010;21(4):1098-103. doi: 10.1097/SCS.0b013e3181e1b3c1
Champion HR. Trauma scoring. Scand J Surg. 2002;91(1):12-22. doi: 10.1177/145749690209100104
Champion HR, Copes WS, Sacco WJ, Frey CF, Holcroft JW, Hoyt DB, et al. Improved predictions from a severity characterization of trauma (ASCOT) over Trauma and Injury Severity Score (TRISS): results of an independent evaluation. J Trauma. 1996;40(1):42-9. doi: 10.1097/00005373-199601000-00009
Chawda MN, Hildebrand F, Pape HC, Giannoudis PV. Predicting outcome after multiple trauma: which scoring system? Injury. 2004;35(4):347-58. doi: 10.1016/S0020-1383(03)00140-2
Cornelius CP, Kunz C, Neff A, Kellman RM, Prein J, Audigé L. The comprehensive AOCMF classification system: fracture case collection, diagnostic imaging work up, AOCOIAC iconography and coding. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 2014;7(Suppl 1):S131-35. doi: 10.1055/s-0034-1393722
Dunphy L. Maxillofacial trauma and esthetic facial reconstruction. 2nd ed. British Dental Journal. 2012;212(11):568. doi: 10.1038/sj.bdj.2012.518
Eid HO, Barss P, Adam SH, Torab FC, Lunsjo K, Grivna M, et al. Factors affecting anatomical region of injury, severity, and mortality for road trauma in a high-income developing country: lessons for prevention. Injury. 2009;40(7):703-7. doi: 10.1016/j.injury.2008.07.012
Gardner A, Forson PK, Oduro G, Stewart B, Dike N, Glover P, et al. Diagnostic accuracy of the Kampala Trauma Score using estimated Abbreviated Injury Scale scores and physician opinion. Injury. 2017;48(1):177-83. doi: 10.1016/j.injury.2016.11.022
Greenspan L, McLellan BA, Greig H. Abbreviated Injury Scale and Injury Severity Score: a scoring chart. J Trauma. 1985;25(1):60-4. doi: 10.1097/00005373-198501000-00010
McAnena OJ, Moore FA, Moore EE, Mattox KL, Marx JA, Pepe P. Invalidation of the APACHE II scoring system for patients with acute trauma. J Trauma. 1992;33(4):504-7. doi: 10.1097/00005373-199210000-00003
Osler T, Baker SP, Long W. A modification of the injury severity score that both improves accuracy and simplifies scoring. J Trauma. 1997;43(6):922-6. doi: 10.1097/00005373-199712000-00009
Pal C, Hirayama S, Sangolla N, Manoharan J, Kulothungan V, Stewart W, et al. Effect of Abbrevieted Injury Scale (AIS) Change on Injury Severity Prediction for Advanced Automatic Crash Notification (AACN). International Journal of Automotive Engineering. 2017;8(2):71-8. doi: 10.20485/jsaeijae.8.2_71
Palmer CS, Gabbe BJ, Cameron PA. Defining major trauma using the 2008 Abbreviated Injury Scale. Injury. 2016;47(1):109-15. doi: 10.1016/j.injury.2015.07.003
Penn-Barwell JG, Bishop JRB, Midwinter MJ. Refining the Trauma and Injury Severity Score (TRISS) to measure the performance of the UK combat casualty care system. Mil Med. 2018;183(9-10):e442-7. doi: 10.1093/milmed/usx039
Raj R, Brinck T, Skrifvars MB, Kivisaari R, Siironen J, Lefering R, et al. Validation of the revised injury severity classification score in patients with moderate-to-severe traumatic brain injury. Injury. 2015;46(1):86-93. doi: 10.1016/j.injury.2014.08.026
Ramalingam S. Role of maxillofacial trauma scoring systems in determining the economic burden to maxillofacial trauma patients in India. J Int Oral Health. 2015;7(4):38-43.
Ringdal KG, Skaga NO, Hestnes M, Steen PA, Røislien J, Rehn M, et al. Abbreviated Injury Scale: not a reliable basis for summation of injury severity in trauma facilities? Injury. 2013;44(5):691-9. doi: 10.1016/j.injury.2012.06.032
Rutledge R, Osler T, Emery S, Kromhout-Schiro S. The end of the Injury Severity Score (ISS) and the Trauma and Injury Severity Score (TRISS): ICISS, an International Classification of Diseases, ninth revision-based prediction tool, outperforms both ISS and TRISS as predictors of trauma patient survival, hospital charges, and hospital length of stay. J Trauma. 1998;44(1):41-9. doi: 10.1097/00005373-199801000-00003
Sahni V. Maxillofacial trauma scoring systems. Injury. 2016;47(7):1388-92. doi: 10.1016/j.injury.2016.02.001
Schluter PJ, Nathens A, Neal ML, Goble S, Cameron CM, Davey TM, et al. Trauma and injury severity score (TRISS) coefficients 2009 revision. J Trauma. 2010;68(4):761-70. doi: 10.1097/TA.0b013e3181d3223b
Sharma BR. The injury scale – a valuable tool for forensic documentation of trauma. Journal of clinical forensic medicine. 2005;12(1):21-8. doi: 10.1016/j.jcfm.2004.08.002
Shetty V, Atchison K, Der-Matirosian C, Wang J, Belin TR. The mandible injury severity score: development and validity. J Oral Maxillofac Surg. 2015;65(4):663-70. doi: 10.1016/j.joms.2006.03.051
Stevenson M, Segui-Gomez M, Lescohier I, Di S, McDonald-Smith G. An overview of the injury severity score and the new injury severity score. Inj Prev. 2001;7(1):10-3. doi: 10.1136/ip.7.1.10
Swanson EW, Susarla SM, Ghasemzadeh A, Mundinger GS, Redett RJ, Tufaro AP, et al. Application of the mandible injury severity score to pediatric mandibular fractures. J Oral Maxillofac Surg. 2015;73(7):1341-9. doi: 10.1016/j.joms.2015.02.017
Tohira H, Jacobs I, Mountain D, Gibson N, Yeo A. Systematic review of predictive performance of injury severity scoring tools. Scand J Trauma Resusc Emerg Med. 2012;20:63. doi: 10.1186/1757-7241-20-63
Zhang J, Zhang Y, El-Maaytah M, Ma L, Liu L, Zhou LD. Maxillofacial Injury Severity Score: proposal of a new scoring system. Int J Oral Maxillofac Surg. 2006;35;(2):109-14. doi: 10.1016/j.ijom.2005.06.019
Zhaohui S, Shuxia Z, Xinghua F, Shujun L, Yanpu L, Bin B, et al. The design and implementation of Chinese maxillofacial trauma registry, analysis and Injury Severity Score system. J Trauma. 2008;64(4):1024-33. doi: 10.1097/TA.0b013e31809fea9b
Zonfrillo MR, Weaver AA, Gillich PJ, Price JP, Stitzel JD. New methodology for an expert-designed map from International Classification of Diseases (ICD) to Abbreviated Injury Scale (AIS) 3+ severity injury. Traffic Inj Prev. 2015;16(Suppl 2):S197-S200. doi: 10.1080/15389588.2015.1054987
Brekhlichuk PP, Kostenko YeIa, Honcharuk-Khomyn MIu. Mozhlyvosti ob’iektyvizatsii parametriv travm schelepno-lytsevoi dilianky [Possibilities of maxillofacial injury’s parameters objectification]. Sudovo-medychna ekspertyza. 2017;1:73-8. (in Ukrainian)
Hryhorova AO. Kliniko-patohenetychnyi analiz reabilitatsiinoi taktyky khirurha-stomatoloha pry poshkodzhenniakh schelepno-lytsevoi dilianky: problemni pytannia ta innovatsiine udoskonalennia [Slinical pathogenetic analysis of surgeon-dentist’s rehabilitation management if the injury is in the maxillufacial area: problem questions and innovative improvement]. Problemy ekolohichnoi ta medychnoi henetyky i klinichnoi imunolohii. 2014;1:297-306. (in Ukrainian)
Kostenko YeIa, Keniuk AT, Honcharuk-Khomin MIu, Hanuschak OB. Systematyzatsiia defektiv zubnykh riadiv u patsiientiv z nefiksovanoiu mizhal'veoliarnoiu vysotoiu ta tsentral'nym spivvidnoshenniam schelep [Systematization of tooth row defects of patients with non-fixed interalveolar height and sentral composition of jaws]. Sovremennaya stomatologiya. 2014;5:72-5. (in Ukrainian)
Kostenko YeIa, Mishalov VD, Slyvka MM, Honcharuk-Khomyn MIu. Kliniko-eksperymental'ne obgruntuvannia sudovo-medychnoi klasyfikatsii stomatolohichnoho statusu [Clinical and Experimental Study of Forensic Dental Status Classification]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2013;4(1):361-4. (in Ukrainian)
Mishalov VD, Pletenets'ka AO, Khokholieva TV, Hurina OO, Petroshak OIu. Rezul'taty analizu komisiinykh sudovo-medychnykh ekspertyz oblasnoho biuro SME za faktom vyiavlennia pomylok, dopuschenykh pry nadanni medychnoi dopomohy [Results of analysis of commission forensic examinations in the regional bureau fme on the fact of discovery of mistakes in health care]. Zbirnyk naukovykh prats' spivrobitnykiv NMAPO im. P.L. Shupyka. 2014;23(4):85-91. (in Ukrainian)
Nahirnyi YaP, Mykhailychenko BV, Dunaiev OV, Honcharuk-Khomyn MIu. Aktual'ni problemy dental'noi identyfikatsii v Ukraini [Actual Problems of Dental Identification in Ukraine]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2014;3(1):242-7. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
