Судово-медичні аспекти проблемних питань юридичного характеру, які виникають в роботі відділу судово-медичної експертизи трупів
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.2.2016.16Ключові слова:
судово-медична експертиза, Кримінальний процесуальний кодекс України, «Висновок експерта», відділ судово-медичної експертизи трупів, судово-слідчі органиАнотація
В оглядовій статті розглянуто та проаналізовано найбільш актуальні проблемні питання юридичного характеру, які виникають в роботі відділу судово-медичної експертизи трупів бюро судово-медичної експертизи України з посилан- ням на відповідні юридичні документи, накази та положення. Такими актуальними питаннями, які викликають дискусію, на наш погляд, є: зміст статті 238 (частина 4) КПК України щодо того, коли видавати труп для захоронення - тільки після проведення (тобто, закінчення) судово-медичної експертизи і встановлення причини смерті з оформленням «Висновку експерта», чи після проведеного розтину трупа і кому саме видавати труп; кому саме видавати лікарське свідоцтво про смерть, врахову- ючи положення п.2 «Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть» - хто повинен встановлювати коло родичів померлого згідно чинного законодавства і як розуміти термін «особа, яка зобов»язалася поховати померлого»; як бути з відповідями на запити та листи, які стосуються розголошення даних, отриманих в ході проведення судово-медичної експертизи, наданих на адресу бюро «не судово-слідчими органами»; наявність чи відсутність юридичних документів, які регламентують дії судово-медичного експерта стосовно порядку проведення (чи не проведення) судово-медичних експертиз трупів осіб іноземних громадян. Разом з тим сформовано висновки з даної статті, які стосуються бачення шляхів вирішення висвітлених проблемних питань з метою полегшення, покращення та оптимізації роботи відділу судово-медичної експертизи трупів.
Посилання
Закон України Про судову експертизу. Київ: Ін Юре; 2004. 12 с.
Про поховання та похоронну справу. Закон України від 10.07.2003 № 1102-ІV [Інтернет]. Київ; 2003 [цитовано 2016 Жов 12]. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text
Кримінальний процесуальний кодекс України. Київ: Алерта; 2012. 300 с.
Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України. Наказ МОЗ України від 17.01.1995 №6 [Інтернет]. Київ; 1995 [цитовано 2016 Лип 23]. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0248-95#Text
References
Zakon Ukrainy Pro sudovu ekspertyzu [Law of Ukraine On Forensic Examination]. Kyiv: In Yure; 2004. 12 s. (in Ukrainian)
Pro pokhovannia ta pokhoronnu spravu [About burial and funeral business]. Zakon Ukrainy vid 10.07.2003 № 1102-IV [Internet]. Kyiv; 2003 [tsytovano 2016 Zhov 12]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text (in Ukrainian)
Kryminal'nyi protsesual'nyi kodeks Ukrainy [Criminal Procedure Code of Ukraine]. Kyiv: Alerta; 2012. 300 s. (in Ukrainian)
Pro rozvytok ta vdoskonalennia sudovo-medychnoi sluzhby Ukrainy [On the development and improvement of the forensic service of Ukraine]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 17.01.1995 №6 [Internet]. Kyiv; 1995 [tsytovano 2016 Lyp 23]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0248-95#Text (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
