Неправомірність визначення механізму травми лікарем – судово-медичним експертом
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.2.2016.3Ключові слова:
судово-медична експертиза, механізм травми, спеціальні знання, компетентність експертаАнотація
Наведені у статті аналіз значень відповідних термінів («механізм травми», «спеціальні знання», «компетентність експерта»), вимоги чинного кримінального процесуального законодавства України щодо проведення експертиз, процесуальний статус судового експерта свідчать, що лікар – судово-медичний експерт, не маючи спеціальних знань, умінь і підготовки у галузі біомеханіки, як одного із розділів біофізики, не повноважний, не повинен і не має узагальненого права давати експертний висновок на немедичне запитання слідчого, прокурора чи суду про механізм виникнення ушкоджень у травмованої людини.
Посилання
Авдеев МИ. Судебно-медицинская экспертиза живых лиц. Москва: Медицина; 1968. 376 с.
Авдеев МИ. Судебно-медицинская экспертиза трупа. Москва: Медицина; 1976. 440 с.
Акопов ВИ. Судебная медицина в вопросах и ответах. Ростов на Дону: Феникс; 1998. 448 с.
Громов АП. Биомеханика травмы (повреждения головы, позвоночника и грудной клетки). Москва: Медицина; 1979. 275 с.
Данилюк ІГ. Універсальний словник сучасної української мови. Донецьк: БАО; 2011. 1008 с.
Завальнюк АХ. Морфологическая характеристика и механизм образования неполных переломов ребер. В: Современные методы исследования судебно-медицинских объектов. Рига; 1978. с. 44-7.
Завальнюк АХ. Судова медицина (курс лекцій). 2-ге вид. Тернопіль: Укрмедкнига; 2006. 672 с.
Кримінальний Кодекс України. Київ: Юрінком Інтер; 2001. 240 с.
Кримінальний процесуальний кодекс України. Київ; 2012. 326 с.
Крюков ВН. Механика и морфология переломов. Москва: Медицина; 1986. 156 с.
Кустанович СД. Судебно-медицинская трасология. Москва: Медицина; 1975. 168 с.
Матышев АА. Распознавание основных видов автомобильной травмы. Ленинград: Медицина; 1969. 128 с.
Муханов АИ. Судебно-медицинская диагностика повреждений тупыми предметами. Тернополь; 1974. 506 с.
Ожегов СИ. Словарь русского языка. 7-е изд. Москва: Советская энциклопедия; 1968. 900 с.
Попов ВЛ. Черепно-мозговая травма: Судебно-медицинские аспекты. Ленинград: Медицина; 1988. 240 с.
Правила для определения тяжести телесных повреждений. Киев; 1961. 6 с.
Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Наказ МОЗ України від 17.01.95 №6 [Інтернет]. Київ; 1995 [цитовано 2016 Вер 14]. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text
Правила судебно-медицинского определения степени тяжести телесных повреждений. Приказ Минздрав СССР
от 11.12.1978 №1208 [Интернет]. Москва; 1978 [цитировано 2016 Сен 14].
Грубер Е, составитель. Словарь иностранных слов в русском языке. Москва: ЛОКИД-пресс; 2008. 656 с.
Советский энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия; 1979. 1600 с.
Солохин АА. Судебно-медицинская экспертиза в случаях автомобильной травмы. Москва: Медицина; 1968. 236 с.
Громов АП, Науменко ВГ, редакторы. Судебно-медицинская травматология. Москва: Медицина; 1977. 368 с.
Тагаев НН. Судебная медицина. Харьков: Факт; 2003. 1253 с.
Кусайкіна НД, Цибульник ЮС, укладачі. Тлумачний словник української мови. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля; 2010. 608 с.
References
Avdeev MI. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza zhivykh lits [Forensic medical examination of living persons]. Moskva: Meditsina; 1968. 376 s. (in Russian)
Avdeev MI. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza trupa [Forensic examination of a corpse]. Moskva: Meditsina; 1976. 440 s. (in Russian)
Akopov VI. Sudebnaya meditsina v voprosakh i otvetakh [Forensic medicine in questions and answers]. Rostov na Donu: Feniks; 1998. 448 s. (in Russian)
Gromov AP. Biomekhanika travmy (povrezhdeniya golovy, pozvonochnika i grudnoy kletki) [Biomechanics of trauma (head, spine and chest injuries)]. Moskva: Meditsina; 1979. 272 s. (in Russian)
Danyliuk IH. Universal'nyi slovnyk suchasnoi ukrains'koi movy. Donets'k: BAO; 2011. 1008 s. (in Ukrainian)
Zaval'nyuk AKh. Morfologicheskaya kharakteristika i mekhanizm obrazovaniya nepolnykh perelomov reber [Morphological characteristics and mechanism of formation of incomplete rib fractures]. V: Sovremennye metody issledovaniya sudebno-meditsinskikh ob"ektov. Riga; 1978. s. 44-7. (in Russian)
Zaval'niuk AKh. Sudova medytsyna (kurs lektsii) [Forensic medicine (lecture course)]. 2-he vyd. Ternopil': Ukrmedknyha; 2006. 672 s. (in Ukrainian)
Kryminal'nyi Kodeks Ukrainy [Criminal codex of Ukraine]. Kyiv: Yurinkom Inter; 2001. 240 s. (in Ukrainian)
Kryminal'nyi protsesual'nyi kodeks Ukrainy [Criminal Procedure Code of Ukraine]. Kyiv; 2012. 326 s. (in Ukrainian)
Kryukov VN. Mekhanika i morfologiya perelomov [Mechanics and morphology of fractures]. Moskva: Meditsina; 1986. 156 s. (in Russian)
Kustanovich SD. Sudebno-meditsinskaya trasologiya [Forensic traceology]. Moskva: Meditsina; 1975. 168 s. (in Russian)
Matyshev AA. Raspoznavanie osnovnykh vidov avtomobil'noy travmy [Recognizing the main types of car injury]. Leningrad: Meditsina; 1969. 128 s. (in Russian)
Mukhanov AI. Sudebno-meditsinskaya diagnostika povrezhdeniy tupymi predmetami [Forensic diagnosis of blunt object injuries]. Ternopol'; 1974. 506 s. (in Russian)
Ozhegov SI. Slovar' russkogo yazyka [Dictionary of the Russian language]. 7-e izd. Moskva: Sovetskaya entsiklopediya; 1968. 900 s. (in Russian)
Popov VL. Cherepno-mozgovaya travma: Sudebno-meditsinskie aspekty [Traumatic brain injury: Forensic aspects]. Leningrad: Meditsina; 1988. 240 s. (in Russian)
Pravila dlya opredeleniya tyazhesti telesnykh povrezhdeniy [Rules for determining the severity of injury]. Kiev; 1961. 6 s. (in Russian)
Pravyla sudovo-medychnoho vyznachennia stupenia tiazhkosti tilesnykh ushkodzhen' [Rules of forensic determination of the severity of injuries]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 17.01.95 №6 [Internet]. Kyiv; 1995 [tsytovano 2016 Ver 14]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text (in Ukrainian)
Pravila sudebno-meditsinskogo opredeleniya stepeni tyazhesti telesnykh povrezhdeniy [Rules of forensic medical determination of the severity of bodily injury]. Prikaz MZ SSSR ot 11.12.1978 №1208 [Internet]. Moskva, 1978 [tsitirovano 2016 Sen 14].
Gruber E, sostavitel'. Slovar' inostrannykh slov v russkom yazyke [Dictionary of foreign words in Russian]. Moskva: LOKID-press; 2008. 656 s. (in Russian)
Sovetskiy entsiklopedicheskiy slovar' [Soviet encyclopedic dictionary]. Moskva: Sovetskaya entsiklopediya; 1979. 1600 s. (in Russian)
Solokhin AA. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza v sluchayakh avtomobil'noy travmy [Forensic medical examination in cases of car injury]. Moskva: Meditsina; 1968. 236 s. (in Russian)
Gromov AP, Naumenko VG, redaktory. Sudebno-meditsinskaya travmatologiya [Medicolegal Traumatology]. Moskva: Meditsina; 1977. 368 s. (in Russian)
Tagaev NN. Sudebnaya meditsina [Forensic Medicine]. Khar'kov: Fakt; 2003. 1253 s. (in Russian)
Kusaikina ND, Tsybul'nyk YuS, ukladachi. Tlumachnyi slovnyk ukrains'koi movy [Explanatory dictionary of the Ukrainian language]. Kharkiv: Klub Simeinoho Dozvillia; 2010. 608 s. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
