Діагностичні можливості точного встановлення давності настання смерті за концентрацією електролітів у склистому тілі ока людини
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.1.2021.10Ключові слова:
К , Nа , судова медицина, давність настання смерті, склисте тілоАнотація
У даній роботі проаналізовані результати сучасних наукових досліджень і вивчені можливості методики встановлення кількості К+ і Na+ склистого тіла (СТ) людини для розв’язання нагальних проблем практичної судової медицини.
Мета роботи. Дослідження можливостей точного встановлення давності настання смерті шляхом визначення кількості електролітів (К+ і Na+) склистого тіла людини.
Матеріали та методи. Були досліджені зразки СТ від 120 померлих внаслідок серцево-судинної патології (критерії виключення: травми очного яблука, черепно-мозкова травма, екзогенні інтоксикації). Вивчення дослідного матеріалу проводили на аналізаторі електролітів і газів ROCHE COBAS B121. Основним завданням були аналіз і встановлення залежності зміни кількості К+ і Na+ СТ від давності настання смерті (ДНС). Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програмного забезпечення Statistica.
Результати. У всіх випадках у середньому в перші 6 год кількість калію становила 7,4 ммоль/л, через 6-12 – 9,8 ммоль/л, 12-18 – 12,1 ммоль/л, 18-24 – 16,5 ммоль/л, 24-36 – 20,2 ммоль/л, 36-48 – 25,3 ммоль/л. Кількість Na+ коливалася в діапазоні від 120 до 200 ммоль/л.
Висновок. Встановлено, що кількість електролітів склистого тіла ока людини закономірно змінюється зі збільшенням посмертного інтервалу, що дозволяє застосовувати дану методику для визначення давності настання смерті. Зокрема, точність встановлення давності настання смерті за кількістю К+ складає 4-6 годин на проміжку від 1 до 18 годин після настання смерті. Відмічається збільшення діапазону точності в пізніші терміни давності настання смерті.
Посилання
Han SQ, Qin ZQ, Deng KF, Zhang JH, Liu NG, Zou DH, et al. Research advances in postmortem chemistry. Fa Yi Xue Za Zhi. 2015;31(4):287-92,297.
Patel UP, Patel J, Prajapati P, Govekar G. A Study to Evaluate of Time Since Death From Potassium Level of Vitreous Humour. Nat J Med Res. 2016;6(3):255-8.
Zilg B, Bernard S, Alkass K, Berg S, Druid H. A new model for the estimation of time of death from vitreous potassium levels corrected for age and temperature. Forensic Sci Int. 2015;254:158-66. doi: 10.1016/j.forsciint.2015.07.020
Swain R, Kumar A, Sahoo J, Lakshmy R, Gupta SK, Bhardwaj DN, et al. Estimation of post-mortem interval: A comparison between cerebrospinal fluid and vitreous humour chemistry. J Forensic Leg Med. 2015;36:144-8. doi: 10.1016/j.jflm.2015.09.017
Буйнов АА. Стекловидное тело глаза человека как объект для судебно-медицинского исследования. Материалы междунар. науч.-практ. конф. Проблемы экспертизы в медицине. Минск; 2016. с. 38-40.
Kaliszan M, Wujtewicz M. Eye temperature measured after death in human bodies as an alternative method of time of death estimation in the early post mortem period. A successive study on new series of cases with exactly known time of death. Leg Med (Tokyo). 2019;38:10-3. doi: 10.1016/j.legalmed.2019.03.004
Akhtar N, Ali R, Anwar W, Iqbal A, Bhatti AM, Rashid A. Postmortem Interval Estimation by Sturner’s Equation Based Upon Vitreous Potassium Level. National Editorial Advisory Board. 2019;30(7):100.
Rathinam RD, Singh A, Jayaprakash K, Goyal P, Chikkara P, Khichi SK, et al. Vitreous potassium concentration as a predictor of postmortem interval: A cross-sectional study among natural death cases at a tertiary care center in rural Haryana. Muller Journal of Medical Sciences and Research. 2016;7(2):96. doi: 10.4103/0975-9727.185004
Ahi RS, Garg V. Role of vitreous potassium level in estimating postmortem interval and the factors affecting it. J Clin Diagn Res. 2011;5(1):13-5.
Agoro ES, Okoye FBC, Onyenekwe CC, Azuonwu O, Ebiere NE. Extrapolation of three hourly post-mortem interval using some vitreous chemistry parameters. J Forensic Res. 2017; 8(1):360. doi: 10.4172/2157-7145.1000360
Agoro ES, Okoye FBC, Azuonwu O, Ebiere NE. The Effect of Age and Sex on Vitreous Humour Chemistry and Postmortem Interval (PMI). Indian Journal of Forensic Medicine & Toxicology. 2017;11(2):173-7.
Ortmann J, Markwerth P, Madea B. Precision of estimating the time since death by vitreous potassium – Comparison of 5 different equations. Forensic Sci Int. 2016;269:1-7. doi: 10.1016/j.forsciint.2016.10.005
Skeie JM, Roybal CN, Mahajan VB. Proteomic insight into the molecular function of the vitreous. PloS One. 2015;10(5):e0127567. doi: 10.1371/journal.pone.0127567
Angelsky OV, Bachinskiy VT, Boichuk TM. Optical Measurements: Polarization and Coherence of Light Fields. In: Cocco L, editor. Modern Metrology Concerns. 2012: p. 263-316.
Garazdiuk M, Bachynskіy V, Wanchuliak O, Garazdiuk O, Ushenko A. Post-mortem interval estimation by cerebro-spinal fluid films polarization images optical structure changing. Proceedings of the CBU International Conference on Innovations in Science and Education; 2016 Mar 23-25; Prague. 2016:711-8.
Garland J, Olds K, Rousseau G, Palmiere C, Ondruschka B, Kesha K, et al. (2020). Using vitreous humour and cerebrospinal fluid electrolytes in estimating post-mortem interval – an exploratory study. Australian Journal of Forensic Sciences. 2020;52(6), 626-33. doi: https://doi.org/10.1080/00450618.2019.1642956
Ave MT, Ordóñez-Mayán L, Camiña M, Febrero-Bande M, Muñoz-Barús JI. Estimation of the post-mortem interval: effect of storage conditions on the determination of vitreous humour [K+]. Science & Justice. 2021;61(5):697-602. doi: https://doi.org/10.1016/j.scijus.2021.07.005
Belsey SL, Flanagan RJ. (2016). Postmortem biochemistry: Current applications. J Forensic Leg Med. 2016;41:49-57. doi: 10.1016/j.jflm.2016.04.011
Rajamani MN, Rao B, Ravishankar R. Estimation of Time Since Death Using Vitreous Humour Potassium Values. Indian Journal of Forensic Medicine & Toxicology. 2021;15(2):2751-7. doi: https://doi.org/10.37506/ijfmt.v15i2.14788
Pérez C, Prieto Bonete, GP, Pérez-Cárceles MD, Luna, A. Influence of the nature of death in biochemical analysis of the vitreous humour for the estimation of post-mortem interval. Australian Journal of Forensic Sciences. 2020;52(1):1-10. doi: 10.1080/00450618.2019.1593503
References:
Han SQ, Qin ZQ, Deng KF, Zhang JH, Liu NG, Zou DH, et al. Research advances in postmortem chemistry. Fa Yi Xue Za Zhi. 2015;31(4):287-92,297.
Patel UP, Patel J, Prajapati P, Govekar G. A Study to Evaluate of Time Since Death From Potassium Level of Vitreous Humour. Nat J Med Res. 2016;6(3):255-8.
Zilg B, Bernard S, Alkass K, Berg S, Druid H. A new model for the estimation of time of death from vitreous potassium levels corrected for age and temperature. Forensic Sci Int. 2015;254:158-66. doi: 10.1016/j.forsciint.2015.07.020
Swain R, Kumar A, Sahoo J, Lakshmy R, Gupta SK, Bhardwaj DN, et al. Estimation of post-mortem interval: A comparison between cerebrospinal fluid and vitreous humour chemistry. J Forensic Leg Med. 2015;36:144-8. doi: 10.1016/j.jflm.2015.09.017
Bujnov AA. Steklovidnoe telo glaza cheloveka kak ob#ekt dlja sudebno-medicinskogo issledovanija. Materialy mezhdunar. nauch.-prakt. konf. Problemy jekspertizy v medicine [The vitreous body of the human eye as an object for forensic investigation]. Minsk; 2016. s.38-40. (in Russian)
Kaliszan M, Wujtewicz M. Eye temperature measured after death in human bodies as an alternative method of time of death estimation in the early post mortem period. A successive study on new series of cases with exactly known time of death. Leg Med (Tokyo). 2019;38:10-3. doi: 10.1016/j.legalmed.2019.03.004
Akhtar N, Ali R, Anwar W, Iqbal A, Bhatti AM, Rashid A. Postmortem Interval Estimation by Sturner’s Equation Based Upon Vitreous Potassium Level. National Editorial Advisory Board. 2019;30(7):100.
Rathinam RD, Singh A, Jayaprakash K, Goyal P, Chikkara P, Khichi SK, et al. Vitreous potassium concentration as a predictor of postmortem interval: A cross-sectional study among natural death cases at a tertiary care center in rural Haryana. Muller Journal of Medical Sciences and Research. 2016;7(2):96. doi: 10.4103/0975-9727.185004
Ahi RS, Garg V. Role of vitreous potassium level in estimating postmortem interval and the factors affecting it. J Clin Diagn Res. 2011;5(1):13-5.
Agoro ES, Okoye FBC, Onyenekwe CC, Azuonwu O, Ebiere NE. Extrapolation of three hourly post-mortem interval using some vitreous chemistry parameters. J Forensic Res. 2017; 8(1):360. doi: 10.4172/2157-7145.1000360
Agoro ES, Okoye FBC, Azuonwu O, Ebiere NE. The Effect of Age and Sex on Vitreous Humour Chemistry and Postmortem Interval (PMI). Indian Journal of Forensic Medicine & Toxicology. 2017;11(2):173-7.
Ortmann J, Markwerth P, Madea B. Precision of estimating the time since death by vitreous potassium – Comparison of 5 different equations. Forensic Sci Int. 2016;269:1-7. doi: 10.1016/j.forsciint.2016.10.005
Skeie JM, Roybal CN, Mahajan VB. Proteomic insight into the molecular function of the vitreous. PloS One. 2015;10(5):e0127567. doi: 10.1371/journal.pone.0127567
Angelsky OV, Bachinskiy VT, Boichuk TM. Optical Measurements: Polarization and Coherence of Light Fields. In: Cocco L, editor. Modern Metrology Concerns. 2012: p. 263-316.
Garazdiuk M, Bachynskіy V, Wanchuliak O, Garazdiuk O, Ushenko A. Post-mortem interval estimation by cerebro-spinal fluid films polarization images optical structure changing. Proceedings of the CBU International Conference on Innovations in Science and Education; 2016 Mar 23-25; Prague. 2016:711-8.
Garland J, Olds K, Rousseau G, Palmiere C, Ondruschka B, Kesha K, et al. (2020). Using vitreous humour and cerebrospinal fluid electrolytes in estimating post-mortem interval – an exploratory study. Australian Journal of Forensic Sciences. 2020;52(6), 626-33. doi: https://doi.org/10.1080/00450618.2019.1642956
Ave MT, Ordóñez-Mayán L, Camiña M, Febrero-Bande M, Muñoz-Barús JI. Estimation of the post-mortem interval: effect of storage conditions on the determination of vitreous humour [K+]. Science & Justice. 2021;61(5):697-602. doi: https://doi.org/10.1016/j.scijus.2021.07.005
Belsey SL, Flanagan RJ. (2016). Postmortem biochemistry: Current applications. J Forensic Leg Med. 2016;41:49-57. doi: 10.1016/j.jflm.2016.04.011
Rajamani MN, Rao B, Ravishankar R. Estimation of Time Since Death Using Vitreous Humour Potassium Values. Indian Journal of Forensic Medicine & Toxicology. 2021;15(2):2751-7. doi: https://doi.org/10.37506/ijfmt.v15i2.14788
Pérez C, Prieto Bonete, GP, Pérez-Cárceles MD, Luna, A. Influence of the nature of death in biochemical analysis of the vitreous humour for the estimation of post-mortem interval. Australian Journal of Forensic Sciences. 2020;52(1):1-10. doi: 10.1080/00450618.2019.1593503
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
