Встановлення точних критеріїв діагностики давності настання смерті в судово-медичній практиці
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.1.2021.3Ключові слова:
давність настання смерті, судова медицина, критерії, діагностикаАнотація
З плином технологічного розвитку для оцінки давності настання смерті (ДНС) рекомендують використовувати все більше нових сучасних методик. Проте більшість з них мають практичні обмеження або демонструють недостатні результати, що могли б забезпечити максимально точну оцінку ДНС в судовій практиці.
Мета роботи. Проведення огляду сучасних наукових праць, присвячених проблемі встановлення давності настання смерті, визначення найбільш перспективних напрямів роботи, що потенційно можуть використовуватися в повсякденній роботі практикуючих спеціалістів.
Висновок. Проведений аналіз наукових літературних джерел показує актуальність пошуку та розробки нових сучасних методик оцінки давності настання смерті, що могли б забезпечити наукову обґрунтованість, конкретність і об’єктивність експертного висновку.
Посилання
Adserias-Garriga J, Hernández M, Quijada NM, Lázaro DR, Steadman D, Garcia-Gil J. Daily thanatomicrobiome changes in soil as an approach of postmortem interval estimation: An ecological perspective. Forensic Sci Int. 2017;278:388-95. doi: 10.1016/j.forsciint.2017.07.017
Zhang J, Li B, Wang Q, Wei X, Feng W, Chen Y, et al. Application of Fourier transform infrared spectroscopy with chemometrics on postmortem interval estimation based on pericardial fluids. Sci Rep. 2017;7(1):18013. doi: 10.1038/s41598-017-18228-7
Costa I, Carvalho F, Magalhães T, Guedes de Pinho P, Silvestre R, Dinis-Oliveira RJ. Promising blood-derived biomarkers for estimation of the postmortem interval. Toxicol Res. 2015;4:1443-52. doi: 10.1039/c5tx00209e
Pittner S, Ehrenfellner B, Monticelli FC , Zissler A, Sänger AM , Stoiber W, et al. Postmortem muscle protein degradation in humans as a tool for PMI delimitation. Int J Legal Med. 2016;130(6):1547-55. doi: 10.1007/s00414-016-1349-9
De-Giorgio F, Nardini M, Foti F, Minelli E, Papi M, d’Aloja E, et al. A novel method for post-mortem interval estimation based on tissue nano-mechanics. Int J Legal Med. 2019;133(4):1133-9. doi: 10.1007/s00414-019-02034-z
Schotsmans EMJ, Márquez-Grant N, Forbes SL, editors. Taphonomy of Human Remains: Forensic Analysis of the Dead and the Depositional Environment. Wiley; 2017. Chapter 10, Simmons T, Post-Mortem Interval Estimation: an Overview of Techniques; p. 134-42. doi: https://doi.org/10.1002/9781118953358.ch10
Zapico SC, Menéndez ST, Núñez P. Cell death proteins as markers of early postmortem interval. Cell Mol Life Sci. 2014;71(15):2957-62. doi: 10.1007/s00018-013-1531-x
Li C, Wang Q, Zhang Y, Lin H, Zhang J, Huang P, et al. Research progress in the estimation of the postmortem interval by Chinese forensic scholars. Forensic Sci Res. 2016;1(1):3-13. doi: 10.1080/20961790.2016.1229377
Palmiere C, Mangin P. Urea nitrogen, creatinine, and uric acid levels in postmortem serum, vitreous humor, and pericardial fluid. Int J Legal Med. 2015;129(2):301-5. doi: 10.1007/s00414-014-1076-z
Ferreira PG, Muñoz-Aguirre M, Reverter F, Godinho CPS, Sousa A, Amadoz A, et al. The effects of death and post-mortem cold ischemia on human tissue transcriptomes. Nat Commun. 2018;9(1):490. doi: https://doi.org/10.1038/s41467-017-02772-x
Fais P, Mazzotti MC, Teti G, Boscolo-Berto R, Pelotti S, Falconi M. HIF1α protein and mRNA expression as a new marker for post mortem interval estimation in human gingival tissue. J Anat. 2018;232(6):1031-7. doi: 10.1111/joa.12800
Li W, Chang Y, Cheng Z, Ling J, Han L, Li X, et al. Vitreous humor: A review of biochemical constituents in postmortem interval estimation. J Forensic Sci Med. 2018;4(2):85-90. doi: 10.4103/jfsm.jfsm_13_18
Ugrappa S, Jain A. An emergence of dental tissues in the forensic medicine for the postmortem interval estimation: A scoping review. J Forensic Sci Med. 2021;7(2):54-60. doi: 10.4103/jfsm.jfsm_20_20
Garcia PT, Gabriel EFM, Pessôa GS, Júnior JCS, Mollo Filho PC, Guidugli RBF, et al. Paper-based microfluidic devices on the crime scene: A simple tool for rapid estimation of post-mortem interval using vitreous humour. Anal Chim Acta. 2017;974:69-74. doi: 10.1016/j.aca.2017.04.040
Mishalov VD, Bachinsky VT, Vanchulyak OYa, Zavolovitch AY, Sarkisova YV, Ushenko AG, et al. Classification of the polarization properties of polycrystalline networks of biological fluid films. In: Proc. SPIE 11581, Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High Energy Physics Experiments 2020, 115811 [Internet]. 2020 Oct 14 [cited 2021 Apr 12]. Available from: https://www.spiedigitallibrary.org/conference-proceedings-of-spie/11581/115811I/Classification-of-the-polarization-properties-of-polycrystalline-networks-of-biological/10.1117/12.2580706.full?SSO=1. doi: https://doi.org/10.1117/12.2580706
Garazdyuk MS, Bachinskyi VT, Vanchulyak OY, Ushenko AG, Dubolazov OV, Gorsky MP. Polarization-phase images of liquor polycrystalline films in determining time of death. Appl Opt. 2016;55(12):B67-71. doi: 10.1364/AO.55.000B67
Sarkisova YV. Diagnosis of the time since death by using of the azimuth-invariant muller-matrix microscopy method of the human vitreous body. Буковинський медичний вісник. 2020;24(1 (93)), 128-33. doi: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.1.93.2020.17
Sarkisova Yu. Bachynskiy V, Palamar А, Palibroda N, Patratii М. Diagnostic possibilities of analysis of the map of linear birefringence of the crystal fraction of vitreous body for accurate determination of the time since death. In: Proceedings of CBU in Medicine and Pharmacy; 2020 Mar 18-20; Prague. Prague; 2020; p. 82-9. doi: https://doi.org/10.12955/pmp.v1.103
Cordeiro C, Ordóñez-Mayán L, Lendoiro E, Febrero-Bande M, Vieira DN, Muñoz-Barús JI. A reliable method for estimating the postmortem interval from the biochemistry of the vitreous humor, temperature and body weight. Forensic Sci Int. 2019;295:157-68. doi: 10.1016/j.forsciint.2018.12.007
Prieto-Bonete G, Pérez-Cárceles MD, Maurandi-López A, Pérez-Martínez C, Luna A. Association between protein profile and postmortem interval in human bone remains. J Proteomics. 2019;192:54-63. doi: 10.1016/j.jprot.2018.08.008
References
Adserias-Garriga J, Hernández M, Quijada NM, Lázaro DR, Steadman D, Garcia-Gil J. Daily thanatomicrobiome changes in soil as an approach of postmortem interval estimation: An ecological perspective. Forensic Sci Int. 2017;278:388-95. doi: 10.1016/j.forsciint.2017.07.017
Zhang J, Li B, Wang Q, Wei X, Feng W, Chen Y, et al. Application of Fourier transform infrared spectroscopy with chemometrics on postmortem interval estimation based on pericardial fluids. Sci Rep. 2017;7(1):18013. doi: 10.1038/s41598-017-18228-7
Costa I, Carvalho F, Magalhães T, Guedes de Pinho P, Silvestre R, Dinis-Oliveira RJ. Promising blood-derived biomarkers for estimation of the postmortem interval. Toxicol Res. 2015;4:1443-52. doi: 10.1039/c5tx00209e
Pittner S, Ehrenfellner B, Monticelli FC , Zissler A, Sänger AM , Stoiber W, et al. Postmortem muscle protein degradation in humans as a tool for PMI delimitation. Int J Legal Med. 2016;130(6):1547-55. doi: 10.1007/s00414-016-1349-9
De-Giorgio F, Nardini M, Foti F, Minelli E, Papi M, d’Aloja E, et al. A novel method for post-mortem interval estimation based on tissue nano-mechanics. Int J Legal Med. 2019;133(4):1133-9. doi: 10.1007/s00414-019-02034-z
Schotsmans EMJ, Márquez-Grant N, Forbes SL, editors. Taphonomy of Human Remains: Forensic Analysis of the Dead and the Depositional Environment. Wiley; 2017. Chapter 10, Simmons T, Post-Mortem Interval Estimation: an Overview of Techniques; p. 134-42. doi: https://doi.org/10.1002/9781118953358.ch10
Zapico SC, Menéndez ST, Núñez P. Cell death proteins as markers of early postmortem interval. Cell Mol Life Sci. 2014;71(15):2957-62. doi: 10.1007/s00018-013-1531-x
Li C, Wang Q, Zhang Y, Lin H, Zhang J, Huang P, et al. Research progress in the estimation of the postmortem interval by Chinese forensic scholars. Forensic Sci Res. 2016;1(1):3-13. doi: 10.1080/20961790.2016.1229377
Palmiere C, Mangin P. Urea nitrogen, creatinine, and uric acid levels in postmortem serum, vitreous humor, and pericardial fluid. Int J Legal Med. 2015;129(2):301-5. doi: 10.1007/s00414-014-1076-z
Ferreira PG, Muñoz-Aguirre M, Reverter F, Godinho CPS, Sousa A, Amadoz A, et al. The effects of death and post-mortem cold ischemia on human tissue transcriptomes. Nat Commun. 2018;9(1):490. doi: https://doi.org/10.1038/s41467-017-02772-x
Fais P, Mazzotti MC, Teti G, Boscolo-Berto R, Pelotti S, Falconi M. HIF1α protein and mRNA expression as a new marker for post mortem interval estimation in human gingival tissue. J Anat. 2018;232(6):1031-7. doi: 10.1111/joa.12800
Li W, Chang Y, Cheng Z, Ling J, Han L, Li X, et al. Vitreous humor: A review of biochemical constituents in postmortem interval estimation. J Forensic Sci Med. 2018;4(2):85-90. doi: 10.4103/jfsm.jfsm_13_18
Ugrappa S, Jain A. An emergence of dental tissues in the forensic medicine for the postmortem interval estimation: A scoping review. J Forensic Sci Med. 2021;7(2):54-60. doi: 10.4103/jfsm.jfsm_20_20
Garcia PT, Gabriel EFM, Pessôa GS, Júnior JCS, Mollo Filho PC, Guidugli RBF, et al. Paper-based microfluidic devices on the crime scene: A simple tool for rapid estimation of post-mortem interval using vitreous humour. Anal Chim Acta. 2017;974:69-74. doi: 10.1016/j.aca.2017.04.040
Mishalov VD, Bachinsky VT, Vanchulyak OYa, Zavolovitch AY, Sarkisova YV, Ushenko AG, et al. Classification of the polarization properties of polycrystalline networks of biological fluid films. In: Proc. SPIE 11581, Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High Energy Physics Experiments 2020, 115811 [Internet]. 2020 Oct 14 [cited 2021 Apr 12]. Available from: https://www.spiedigitallibrary.org/conference-proceedings-of-spie/11581/115811I/Classification-of-the-polarization-properties-of-polycrystalline-networks-of-biological/10.1117/12.2580706.full?SSO=1. doi: https://doi.org/10.1117/12.2580706
Garazdyuk MS, Bachinskyi VT, Vanchulyak OY, Ushenko AG, Dubolazov OV, Gorsky MP. Polarization-phase images of liquor polycrystalline films in determining time of death. Appl Opt. 2016;55(12):B67-71. doi: 10.1364/AO.55.000B67
Sarkisova YV. Diagnosis of the time since death by using of the azimuth-invariant muller-matrix microscopy method of the human vitreous body. Буковинський медичний вісник. 2020;24(1 (93)), 128-33. doi: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.1.93.2020.17
Sarkisova Yu. Bachynskiy V, Palamar А, Palibroda N, Patratii М. Diagnostic possibilities of analysis of the map of linear birefringence of the crystal fraction of vitreous body for accurate determination of the time since death. In: Proceedings of CBU in Medicine and Pharmacy; 2020 Mar 18-20; Prague. Prague; 2020; p. 82-9. doi: https://doi.org/10.12955/pmp.v1.103
Cordeiro C, Ordóñez-Mayán L, Lendoiro E, Febrero-Bande M, Vieira DN, Muñoz-Barús JI. A reliable method for estimating the postmortem interval from the biochemistry of the vitreous humor, temperature and body weight. Forensic Sci Int. 2019;295:157-68. doi: 10.1016/j.forsciint.2018.12.007
Prieto-Bonete G, Pérez-Cárceles MD, Maurandi-López A, Pérez-Martínez C, Luna A. Association between protein profile and postmortem interval in human bone remains. J Proteomics. 2019;192:54-63. doi: 10.1016/j.jprot.2018.08.008
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
