Встановлення точних критеріїв діагностики давності настання смерті в судово-медичній практиці

Автор(и)

  • Іван Савка Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна https://orcid.org/0000-0002-2969-1306
  • Наталія Козань Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1017-5077
  • Олександр Дунаєв Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
  • Ігор Олійник Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна https://orcid.org/0000-0002-6221-8078

DOI:

https://doi.org/10.24061/2707-8728.1.2021.3

Ключові слова:

давність настання смерті, судова медицина, критерії, діагностика

Анотація

З плином технологічного розвитку для оцінки давності настання смерті (ДНС) рекомендують використовувати все більше нових сучасних методик. Проте більшість з них мають практичні обмеження або демонструють недостатні результати, що могли б забезпечити максимально точну оцінку ДНС в судовій практиці.

Мета роботи. Проведення огляду сучасних наукових праць, присвячених проблемі встановлення давності настання смерті, визначення найбільш перспективних напрямів роботи, що потенційно можуть використовуватися в повсякденній роботі практикуючих спеціалістів.

Висновок. Проведений аналіз наукових літературних джерел показує актуальність пошуку та розробки нових сучасних методик оцінки давності настання смерті, що могли б забезпечити наукову обґрунтованість, конкретність і об’єктивність експертного висновку.

Посилання

Adserias-Garriga J, Hernández M, Quijada NM, Lázaro DR, Steadman D, Garcia-Gil J. Daily thanatomicrobiome changes in soil as an approach of postmortem interval estimation: An ecological perspective. Forensic Sci Int. 2017;278:388-95. doi: 10.1016/j.forsciint.2017.07.017

Zhang J, Li B, Wang Q, Wei X, Feng W, Chen Y, et al. Application of Fourier transform infrared spectroscopy with chemometrics on postmortem interval estimation based on pericardial fluids. Sci Rep. 2017;7(1):18013. doi: 10.1038/s41598-017-18228-7

Costa I, Carvalho F, Magalhães T, Guedes de Pinho P, Silvestre R, Dinis-Oliveira RJ. Promising blood-derived biomarkers for estimation of the postmortem interval. Toxicol Res. 2015;4:1443-52. doi: 10.1039/c5tx00209e

Pittner S, Ehrenfellner B, Monticelli FC , Zissler A, Sänger AM , Stoiber W, et al. Postmortem muscle protein degradation in humans as a tool for PMI delimitation. Int J Legal Med. 2016;130(6):1547-55. doi: 10.1007/s00414-016-1349-9

De-Giorgio F, Nardini M, Foti F, Minelli E, Papi M, d’Aloja E, et al. A novel method for post-mortem interval estimation based on tissue nano-mechanics. Int J Legal Med. 2019;133(4):1133-9. doi: 10.1007/s00414-019-02034-z

Schotsmans EMJ, Márquez-Grant N, Forbes SL, editors. Taphonomy of Human Remains: Forensic Analysis of the Dead and the Depositional Environment. Wiley; 2017. Chapter 10, Simmons T, Post-Mortem Interval Estimation: an Overview of Techniques; p. 134-42. doi: https://doi.org/10.1002/9781118953358.ch10

Zapico SC, Menéndez ST, Núñez P. Cell death proteins as markers of early postmortem interval. Cell Mol Life Sci. 2014;71(15):2957-62. doi: 10.1007/s00018-013-1531-x

Li C, Wang Q, Zhang Y, Lin H, Zhang J, Huang P, et al. Research progress in the estimation of the postmortem interval by Chinese forensic scholars. Forensic Sci Res. 2016;1(1):3-13. doi: 10.1080/20961790.2016.1229377

Palmiere C, Mangin P. Urea nitrogen, creatinine, and uric acid levels in postmortem serum, vitreous humor, and pericardial fluid. Int J Legal Med. 2015;129(2):301-5. doi: 10.1007/s00414-014-1076-z

Ferreira PG, Muñoz-Aguirre M, Reverter F, Godinho CPS, Sousa A, Amadoz A, et al. The effects of death and post-mortem cold ischemia on human tissue transcriptomes. Nat Commun. 2018;9(1):490. doi: https://doi.org/10.1038/s41467-017-02772-x

Fais P, Mazzotti MC, Teti G, Boscolo-Berto R, Pelotti S, Falconi M. HIF1α protein and mRNA expression as a new marker for post mortem interval estimation in human gingival tissue. J Anat. 2018;232(6):1031-7. doi: 10.1111/joa.12800

Li W, Chang Y, Cheng Z, Ling J, Han L, Li X, et al. Vitreous humor: A review of biochemical constituents in postmortem interval estimation. J Forensic Sci Med. 2018;4(2):85-90. doi: 10.4103/jfsm.jfsm_13_18

Ugrappa S, Jain A. An emergence of dental tissues in the forensic medicine for the postmortem interval estimation: A scoping review. J Forensic Sci Med. 2021;7(2):54-60. doi: 10.4103/jfsm.jfsm_20_20

Garcia PT, Gabriel EFM, Pessôa GS, Júnior JCS, Mollo Filho PC, Guidugli RBF, et al. Paper-based microfluidic devices on the crime scene: A simple tool for rapid estimation of post-mortem interval using vitreous humour. Anal Chim Acta. 2017;974:69-74. doi: 10.1016/j.aca.2017.04.040

Mishalov VD, Bachinsky VT, Vanchulyak OYa, Zavolovitch AY, Sarkisova YV, Ushenko AG, et al. Classification of the polarization properties of polycrystalline networks of biological fluid films. In: Proc. SPIE 11581, Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High Energy Physics Experiments 2020, 115811 [Internet]. 2020 Oct 14 [cited 2021 Apr 12]. Available from: https://www.spiedigitallibrary.org/conference-proceedings-of-spie/11581/115811I/Classification-of-the-polarization-properties-of-polycrystalline-networks-of-biological/10.1117/12.2580706.full?SSO=1. doi: https://doi.org/10.1117/12.2580706

Garazdyuk MS, Bachinskyi VT, Vanchulyak OY, Ushenko AG, Dubolazov OV, Gorsky MP. Polarization-phase images of liquor polycrystalline films in determining time of death. Appl Opt. 2016;55(12):B67-71. doi: 10.1364/AO.55.000B67

Sarkisova YV. Diagnosis of the time since death by using of the azimuth-invariant muller-matrix microscopy method of the human vitreous body. Буковинський медичний вісник. 2020;24(1 (93)), 128-33. doi: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.1.93.2020.17

Sarkisova Yu. Bachynskiy V, Palamar А, Palibroda N, Patratii М. Diagnostic possibilities of analysis of the map of linear birefringence of the crystal fraction of vitreous body for accurate determination of the time since death. In: Proceedings of CBU in Medicine and Pharmacy; 2020 Mar 18-20; Prague. Prague; 2020; p. 82-9. doi: https://doi.org/10.12955/pmp.v1.103

Cordeiro C, Ordóñez-Mayán L, Lendoiro E, Febrero-Bande M, Vieira DN, Muñoz-Barús JI. A reliable method for estimating the postmortem interval from the biochemistry of the vitreous humor, temperature and body weight. Forensic Sci Int. 2019;295:157-68. doi: 10.1016/j.forsciint.2018.12.007

Prieto-Bonete G, Pérez-Cárceles MD, Maurandi-López A, Pérez-Martínez C, Luna A. Association between protein profile and postmortem interval in human bone remains. J Proteomics. 2019;192:54-63. doi: 10.1016/j.jprot.2018.08.008

References

Adserias-Garriga J, Hernández M, Quijada NM, Lázaro DR, Steadman D, Garcia-Gil J. Daily thanatomicrobiome changes in soil as an approach of postmortem interval estimation: An ecological perspective. Forensic Sci Int. 2017;278:388-95. doi: 10.1016/j.forsciint.2017.07.017

Zhang J, Li B, Wang Q, Wei X, Feng W, Chen Y, et al. Application of Fourier transform infrared spectroscopy with chemometrics on postmortem interval estimation based on pericardial fluids. Sci Rep. 2017;7(1):18013. doi: 10.1038/s41598-017-18228-7

Costa I, Carvalho F, Magalhães T, Guedes de Pinho P, Silvestre R, Dinis-Oliveira RJ. Promising blood-derived biomarkers for estimation of the postmortem interval. Toxicol Res. 2015;4:1443-52. doi: 10.1039/c5tx00209e

Pittner S, Ehrenfellner B, Monticelli FC , Zissler A, Sänger AM , Stoiber W, et al. Postmortem muscle protein degradation in humans as a tool for PMI delimitation. Int J Legal Med. 2016;130(6):1547-55. doi: 10.1007/s00414-016-1349-9

De-Giorgio F, Nardini M, Foti F, Minelli E, Papi M, d’Aloja E, et al. A novel method for post-mortem interval estimation based on tissue nano-mechanics. Int J Legal Med. 2019;133(4):1133-9. doi: 10.1007/s00414-019-02034-z

Schotsmans EMJ, Márquez-Grant N, Forbes SL, editors. Taphonomy of Human Remains: Forensic Analysis of the Dead and the Depositional Environment. Wiley; 2017. Chapter 10, Simmons T, Post-Mortem Interval Estimation: an Overview of Techniques; p. 134-42. doi: https://doi.org/10.1002/9781118953358.ch10

Zapico SC, Menéndez ST, Núñez P. Cell death proteins as markers of early postmortem interval. Cell Mol Life Sci. 2014;71(15):2957-62. doi: 10.1007/s00018-013-1531-x

Li C, Wang Q, Zhang Y, Lin H, Zhang J, Huang P, et al. Research progress in the estimation of the postmortem interval by Chinese forensic scholars. Forensic Sci Res. 2016;1(1):3-13. doi: 10.1080/20961790.2016.1229377

Palmiere C, Mangin P. Urea nitrogen, creatinine, and uric acid levels in postmortem serum, vitreous humor, and pericardial fluid. Int J Legal Med. 2015;129(2):301-5. doi: 10.1007/s00414-014-1076-z

Ferreira PG, Muñoz-Aguirre M, Reverter F, Godinho CPS, Sousa A, Amadoz A, et al. The effects of death and post-mortem cold ischemia on human tissue transcriptomes. Nat Commun. 2018;9(1):490. doi: https://doi.org/10.1038/s41467-017-02772-x

Fais P, Mazzotti MC, Teti G, Boscolo-Berto R, Pelotti S, Falconi M. HIF1α protein and mRNA expression as a new marker for post mortem interval estimation in human gingival tissue. J Anat. 2018;232(6):1031-7. doi: 10.1111/joa.12800

Li W, Chang Y, Cheng Z, Ling J, Han L, Li X, et al. Vitreous humor: A review of biochemical constituents in postmortem interval estimation. J Forensic Sci Med. 2018;4(2):85-90. doi: 10.4103/jfsm.jfsm_13_18

Ugrappa S, Jain A. An emergence of dental tissues in the forensic medicine for the postmortem interval estimation: A scoping review. J Forensic Sci Med. 2021;7(2):54-60. doi: 10.4103/jfsm.jfsm_20_20

Garcia PT, Gabriel EFM, Pessôa GS, Júnior JCS, Mollo Filho PC, Guidugli RBF, et al. Paper-based microfluidic devices on the crime scene: A simple tool for rapid estimation of post-mortem interval using vitreous humour. Anal Chim Acta. 2017;974:69-74. doi: 10.1016/j.aca.2017.04.040

Mishalov VD, Bachinsky VT, Vanchulyak OYa, Zavolovitch AY, Sarkisova YV, Ushenko AG, et al. Classification of the polarization properties of polycrystalline networks of biological fluid films. In: Proc. SPIE 11581, Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High Energy Physics Experiments 2020, 115811 [Internet]. 2020 Oct 14 [cited 2021 Apr 12]. Available from: https://www.spiedigitallibrary.org/conference-proceedings-of-spie/11581/115811I/Classification-of-the-polarization-properties-of-polycrystalline-networks-of-biological/10.1117/12.2580706.full?SSO=1. doi: https://doi.org/10.1117/12.2580706

Garazdyuk MS, Bachinskyi VT, Vanchulyak OY, Ushenko AG, Dubolazov OV, Gorsky MP. Polarization-phase images of liquor polycrystalline films in determining time of death. Appl Opt. 2016;55(12):B67-71. doi: 10.1364/AO.55.000B67

Sarkisova YV. Diagnosis of the time since death by using of the azimuth-invariant muller-matrix microscopy method of the human vitreous body. Буковинський медичний вісник. 2020;24(1 (93)), 128-33. doi: https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.1.93.2020.17

Sarkisova Yu. Bachynskiy V, Palamar А, Palibroda N, Patratii М. Diagnostic possibilities of analysis of the map of linear birefringence of the crystal fraction of vitreous body for accurate determination of the time since death. In: Proceedings of CBU in Medicine and Pharmacy; 2020 Mar 18-20; Prague. Prague; 2020; p. 82-9. doi: https://doi.org/10.12955/pmp.v1.103

Cordeiro C, Ordóñez-Mayán L, Lendoiro E, Febrero-Bande M, Vieira DN, Muñoz-Barús JI. A reliable method for estimating the postmortem interval from the biochemistry of the vitreous humor, temperature and body weight. Forensic Sci Int. 2019;295:157-68. doi: 10.1016/j.forsciint.2018.12.007

Prieto-Bonete G, Pérez-Cárceles MD, Maurandi-López A, Pérez-Martínez C, Luna A. Association between protein profile and postmortem interval in human bone remains. J Proteomics. 2019;192:54-63. doi: 10.1016/j.jprot.2018.08.008

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-18

Номер

Розділ

Дискусійні, актуальні та проблемні питання