СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ КРОВОВТРАТИ В СУДОВО-МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.2.2022.3Ключові слова:
судова медицина, крововтрата, методи визначення, діагностикаАнотація
При проведенні судово-медичної експертизи трупа у випадках гострої крововтрати найважливішим питанням для судово-слідчих органів є визначення її кількості. Однак, підрахунок точної кількості втраченої крові є досить складним завданням. Адже, не розроблено достатньо точної кількісної системи вимірювання об’єму крові в трупі, тому, судово-медичні експерти в своїх підрахунках опираються на загальновідомі морфологічні ознаки крововтрати, що часто можуть бути досить суб’єктивними.
Саме тому, актуальним є аналіз запропонованих світовими науковцями методик, а також розробка нових, цифрових методів визначення ступеня крововтрати, які могли б забезпечити надійні науково-обґрунтовані висновки.
Посилання
Potente S, Ramsthaler F, Kettner M, Sauer P, Schmidt P. Relative blood loss in forensic medicine – do we need a change in doctrine? Int J Legal Med. 2020;134(3):1123-31. doi: 10.1007/s00414-020-02260-w
Smith FR, Nicloux C, Brutin D. A new forensic tool to date human blood pools. Sci Reports [Internet]. 2020 May [cited 2022 Apr 18];10(1):8598. Available from: https://www.nature.com/articles/s41598-020-65465-4#citeas doi: 10.1038/s41598-020-65465-4
Aghayev E, Sonnenschein M, Jackowski C, Thali M, Buck U, Yen K, et al. Postmortem radiology of fatal hemorrhage: measurements of cross-sectional areas of major blood vessels and volumes of aorta and spleen on MDCT and volumes of heart chambers on MRI. Am J Roentgenol. 2006;187(1):209-15. doi: 10.2214/AJR.05.0222
Palmiere C, Binaghi S, Doenz F, Bize P, Chevallier C, Mangin P, et al. Detection of hemorrhage source: the diagnostic value of post-mortem CT-angiography. Forensic Sci Int. 2012;222(1-3):33-9. doi: 10.1016/j.forsciint.2012.04.031
Arai A, Shiotani S, Yamazaki K, Nagata C, Kikuchi K, Suzuki M, et al. Postmortem computed tomographic (PMCT) and postmortem magnetic resonance imaging (PMMRI) demonstration of fatal massive retroperitoneal hemorrhage caused by abdominal aortic aneurysm (AAA) rupture. Radiat Med. 2006;24(2):147-9.
Byard RW, James RA. Forensic issues in cases of fatal hemorrhage from arteriovenous dialysis access sites. Forensic Sci Med Pathol. 2007;3(2):128-32. doi: 10.1007/s12024-007-0003-8
Струков АІ, Сєров ВВ. Патологічна анатомія. 4-те вид. Харків: Факт; 2004. 864 с.
Kalkwarf KJ, Drake SA, Yang Y, Thetford C, Myers L, Brock M, et al. Bleeding to death in a big city: An analysis of all trauma deaths from hemorrhage in a metropolitan area during 1 year. J Trauma Acute Care Surg. 2020; 89(4):716-22. doi: 10.1097/TA.0000000000002833
Nikolic S, Atanasijevic T, Micic J, Djokic V, Babic D. Amount of postmortem bleeding: an experimental autopsy study. The American journal of forensic medicine and pathology. 2004;25(1):20-2. doi:10.1097/01.paf.0000113860.86012.43
Serinelli S, Bonaccorso L, Gitto L. Fatal bleeding caused by a ruptured varicose vein. Medico-Legal Journal. 2020;88(1):41-4. doi: 10.1177/0968533219885621
Galeano RSA, Carmen GM, Paloma RP, Belen TM. Postmortem diagnosis of massive gastrointestinal bleeding. Journal of Clinical Pathology and Forensic Medicine.2021;9(1),:9-14. doi: 10.5897/JCPFM2021.0093
Schorn MN. Measurement of Blood Loss: Review of the Literature. Journal of Midwifery & Women’s Health. 2010;55(1):20-7. doi: 10.1016/j.jmwh.2009.02.014
Яланська ЛО. Розробка методів визначення об'єму крововтрати при проведенні судово-медичних експертиз. Вісник проблем біології і медицини. 2002;2:93-7.
Яланська ЛО. Судово-медична оцінка гострої крововтрати за особливостями кровонаповнення внутрішніх органів [автореферат]. Київ; 2002. 17 с.
Концевич ІО, Михайличенко БВ, редактори. Судова медицина. Київ: Леся; 1997. 656 с.
Павлюкович ОВ. Методологічний аналіз розвитку науково-практичної проблеми судово-медичної діагностики давності настання смерті при механічній асфіксії та крововтраті. Буковинський медичний вісник. 2010; 14(2(54)):134-7.
References
Potente S, Ramsthaler F, Kettner M, Sauer P, Schmidt P. Relative blood loss in forensic medicine – do we need a change in doctrine? Int J Legal Med. 2020;134(3):1123-31. doi: 10.1007/s00414-020-02260-w
Smith FR, Nicloux C, Brutin D. A new forensic tool to date human blood pools. Sci Reports [Internet]. 2020 May [cited 2022 Apr 18];10(1):8598. Available from: https://www.nature.com/articles/s41598-020-65465-4#citeas doi: 10.1038/s41598-020-65465-4
Aghayev E, Sonnenschein M, Jackowski C, Thali M, Buck U, Yen K, et al. Postmortem radiology of fatal hemorrhage: measurements of cross-sectional areas of major blood vessels and volumes of aorta and spleen on MDCT and volumes of heart chambers on MRI. Am J Roentgenol. 2006;187(1):209-15. doi: 10.2214/AJR.05.0222
Palmiere C, Binaghi S, Doenz F, Bize P, Chevallier C, Mangin P, et al. Detection of hemorrhage source: the diagnostic value of post-mortem CT-angiography. Forensic Sci Int. 2012;222(1-3):33-9. doi: 10.1016/j.forsciint.2012.04.031
Arai A, Shiotani S, Yamazaki K, Nagata C, Kikuchi K, Suzuki M, et al. Postmortem computed tomographic (PMCT) and postmortem magnetic resonance imaging (PMMRI) demonstration of fatal massive retroperitoneal hemorrhage caused by abdominal aortic aneurysm (AAA) rupture. Radiat Med. 2006;24(2):147-9.
Byard RW, James RA. Forensic issues in cases of fatal hemorrhage from arteriovenous dialysis access sites. Forensic Sci Med Pathol. 2007;3(2):128-32. doi: 10.1007/s12024-007-0003-8
Strukov AI, Sierov VV. Patolohichna anatomiia [Pathological anatomy]. 4-te vyd. Kharkiv: Fakt; 2004. 864 p. (in Ukrainian)
Kalkwarf KJ, Drake SA, Yang Y, Thetford C, Myers L, Brock M, et al. Bleeding to death in a big city: An analysis of all trauma deaths from hemorrhage in a metropolitan area during 1 year. J Trauma Acute Care Surg. 2020; 89(4):716-22. doi: 10.1097/TA.0000000000002833
Nikolic S, Atanasijevic T, Micic J, Djokic V, Babic D. Amount of postmortem bleeding: an experimental autopsy study. The American journal of forensic medicine and pathology. 2004;25(1):20-2. doi:10.1097/01.paf.0000113860.86012.43
Serinelli S, Bonaccorso L, Gitto L. Fatal bleeding caused by a ruptured varicose vein. Medico-Legal Journal. 2020;88(1):41-4. doi: 10.1177/0968533219885621
Galeano RSA, Carmen GM, Paloma RP, Belen TM. Postmortem diagnosis of massive gastrointestinal bleeding. Journal of Clinical Pathology and Forensic Medicine.2021;9(1),:9-14. doi: 10.5897/JCPFM2021.0093
Schorn MN. Measurement of Blood Loss: Review of the Literature. Journal of Midwifery & Women’s Health. 2010;55(1):20-7. doi: 10.1016/j.jmwh.2009.02.014
Yalans'ka LO. Rozrobka metodiv vyznachennia ob'iemu krovovtraty pry provedenni sudovo-medychnykh ekspertyz [Development of methods for determining the amount of blood loss during forensic examinations]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2002;2:93-7. (in Ukrainian)
Yalans'ka LO. Sudovo-medychna otsinka hostroi krovovtraty za osoblyvostiamy krovonapovnennia vutrishnikh orhaniv [Forensic Medicine Evaluation of the Acute Bloodloss for the particularities of blood supply of inner organs] [avtoreferat]. Kyiv; 2002. 17 p. (in Ukrainian)
Kontsevych IO, Mykhailychenko BV, redaktory. Sudova medytsyna [Forensic Medicine]. Kyiv: Lesia; 1997. 656 p. (in Ukrainian)
Pavlyukovich OV. Metodolohichnyi analiz rozvytku naukovo-praktychnoi problemy sudovo-medychnoi diahnostyky davnosti nastannia smerti pry mekhanichnii asfiksii ta krovovtrati. [Methodological analysis of the development of the scientific-practical problem of forensic-medical diagnostics of the prescription of death coming in case of mechanical asphyxia and a blood loss] Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2010; 14(2(54)):134-7. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
