ОСОБЛИВОСТІ МІКРОСКОПІЧНИХ ЗМІН ТКАНИНИ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ НА РІЗНИХ ПРОМІЖКАХ ДАВНОСТІ НАСТАННЯ СМЕРТІ

Автор(и)

  • В'ячеслав Сокол Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2707-8728.1.2022.4

Ключові слова:

посмертний інтервал, давність настання смерті, мікроскопія, діагностика, аутоліз, патологічна анатомія

Анотація

Визначення давності настання смерті (ДНС) є одним з найважливіших завдань у практичній діяльності експертів, особливо при розслідуванні кримінальних справ. Проте різні методи, що доступні для використання нині, часто дають широкі діапазони значень часу настання смерті й іноді суперечать один одному, що не забезпечує потреби судово-слідчих органів. Все це спонукає провідних світових науковців до пошуку високоточних методів встановлення посмертного інтервалу, прикладних для рутинного використання в практичній діяльності. Найбільш приналежними до цих критеріїв вважають мікроскопічні методики дослідження.
Мета роботи. Проведення огляду сучасних літературних даних стосовно особливостей дослідження мікроскопічних змін тканин організму людини з метою діагностики давності настання смерті.
Висновок. Необхідним є впровадження в практичну роботу судово-медичної та патолого-анатомічної служби нових перспективних методик і технологій діагностики давності настання смерті, які б забезпечили точне її визначення з урахуванням різних видів смерті та впливу несприятливих чинників.

Посилання

Madea B, Saukko P, Oliva A, Musshoff F. Molecular pathology in forensic medicine – Introduction. Forensic Sci Int. 2010;203(1-3):3-14. doi: 10.1016/j.forsciint.2010.07.017

Madea B, Saukko PJ. Forensic medicine in Europe. Lübeck: Schmidt-Romhild; 2008. 461 p.

Dix J, Graham M. Time of death, Decomposition and Identification. An Atlas. London: CRC Press; 2000. 120 p.

Cummings PM, Trelka DP, Springer KM. Atlas of forensic histopathology. Cambridge: Cambridge University Press; 2011. 185 p.

Pampin JB, Villadiego MS, editors. Practical manual of forensic histopathology. New York: Nova Science Publishers; 2012. 242 p.

Langlois NEI. The Use of Histology in 638 Coronial Post-Mortem Examinations of Adults: An audit. Med Sci Law. 2006;46(4):310-20. doi: 10.1258/rsmmsl.46.4.310

Tomita Y, Nihira M, Ohno Y, Sato S. Ultrastructural changes during in situ early postmortem autolysis in kidney, pancreas, liver, heart and skeletal muscle of rats. Leg Med (Tokyo). 2004;6(1):25-31. doi: 10.1016/j.legalmed.2003.09.001

Huang X, Xiong G, Chen X, Liu R, Li M, Ji L, et al. Autolysis in Crustacean Tissues after Death: A Case Study Using the Procambarus clarkii Hepatopancreas. Biomed Res Int [Internet]. 2021 Jan [cited 2022 Jan 17];2021:2345878. Available from: https://www.hindawi.com/journals/bmri/2021/2345878/ doi: 10.1155/2021/2345878

George J, Van Wettere AJ, Michaels BB, Crain D, Lewbart GA. Histopathologic evaluation of postmortem autolytic changes in bluegill (Lepomis macrohirus) and crappie (Pomoxis anularis) at varied time intervals and storage temperatures. PeerJ [Internet]. 2016 Apr [cited 2022 Jan 17];4:e1943. Available from: https://peerj.com/articles/1943/ doi: 10.7717/peerj.1943.

Pittner S, Monticelli FC, Pfisterer A, Zissler A, Sänger AM, Stoiber W, et al. Postmortem degradation of skeletal muscle proteins: a novel approach to determine the time since death. Int J Legal Med. 2016;130(2):421-31. doi: 10.1007/s00414-015-1210-6

Madea B. 3 Supravitality in Tissues //resuscitation. – 2016. – Т. 8. – №. 25. – С. 33-40.

Bardale RV, Tumram NK, Dixit PG, Deshmukh AY. Evaluation of histologic changes of the skin in postmortem period. Am J Forensic Med Pathol. 2012;33(4):357-61. doi: 10.1097/PAF.0b013e31822c8f21

Cocariu EA, Mageriu V, Stăniceanu F, Bastian A, Socoliuc C, Zurac S. Correlations Between the Autolytic Changes and Postmortem Interval in Refrigerated Cadavers. Rom J Intern Med. 2016;54(2):105-12. doi: 10.1515/rjim-2016-0012

Pérez-Martínez C, Bonete GP, Pérez-Cárceles MD, Luna A. Influence of the nature of death in biochemical analysis of the vitreous humour for the estimation of post-mortem interval. Aust J Forensic Sci. 2020;52(5):508-17. doi: 10.1080/00450618.2019.1593503

References

Madea B, Saukko P, Oliva A, Musshoff F. Molecular pathology in forensic medicine – Introduction. Forensic Sci Int. 2010;203(1-3):3-14. doi: 10.1016/j.forsciint.2010.07.017

Madea B, Saukko PJ. Forensic medicine in Europe. Lübeck: Schmidt-Romhild; 2008. 461 p.

Dix J, Graham M. Time of death, Decomposition and Identification. An Atlas. London: CRC Press; 2000. 120 p.

Cummings PM, Trelka DP, Springer KM. Atlas of forensic histopathology. Cambridge: Cambridge University Press; 2011. 185 p.

Pampin JB, Villadiego MS, editors. Practical manual of forensic histopathology. New York: Nova Science Publishers; 2012. 242 p.

Langlois NEI. The Use of Histology in 638 Coronial Post-Mortem Examinations of Adults: An audit. Med Sci Law. 2006;46(4):310-20. doi: 10.1258/rsmmsl.46.4.310

Tomita Y, Nihira M, Ohno Y, Sato S. Ultrastructural changes during in situ early postmortem autolysis in kidney, pancreas, liver, heart and skeletal muscle of rats. Leg Med (Tokyo). 2004;6(1):25-31. doi: 10.1016/j.legalmed.2003.09.001

Huang X, Xiong G, Chen X, Liu R, Li M, Ji L, et al. Autolysis in Crustacean Tissues after Death: A Case Study Using the Procambarus clarkii Hepatopancreas. Biomed Res Int [Internet]. 2021 Jan [cited 2022 Jan 17];2021:2345878. Available from: https://www.hindawi.com/journals/bmri/2021/2345878/ doi: 10.1155/2021/2345878

George J, Van Wettere AJ, Michaels BB, Crain D, Lewbart GA. Histopathologic evaluation of postmortem autolytic changes in bluegill (Lepomis macrohirus) and crappie (Pomoxis anularis) at varied time intervals and storage temperatures. PeerJ [Internet]. 2016 Apr [cited 2022 Jan 17];4:e1943. Available from: https://peerj.com/articles/1943/ doi: 10.7717/peerj.1943.

Pittner S, Monticelli FC, Pfisterer A, Zissler A, Sänger AM, Stoiber W, et al. Postmortem degradation of skeletal muscle proteins: a novel approach to determine the time since death. Int J Legal Med. 2016;130(2):421-31. doi: 10.1007/s00414-015-1210-6

Madea B. 3 Supravitality in Tissues //resuscitation. – 2016. – Т. 8. – №. 25. – С. 33-40.

Bardale RV, Tumram NK, Dixit PG, Deshmukh AY. Evaluation of histologic changes of the skin in postmortem period. Am J Forensic Med Pathol. 2012;33(4):357-61. doi: 10.1097/PAF.0b013e31822c8f21

Cocariu EA, Mageriu V, Stăniceanu F, Bastian A, Socoliuc C, Zurac S. Correlations Between the Autolytic Changes and Postmortem Interval in Refrigerated Cadavers. Rom J Intern Med. 2016;54(2):105-12. doi: 10.1515/rjim-2016-0012

Pérez-Martínez C, Bonete GP, Pérez-Cárceles MD, Luna A. Influence of the nature of death in biochemical analysis of the vitreous humour for the estimation of post-mortem interval. Aust J Forensic Sci. 2020;52(5):508-17. doi: 10.1080/00450618.2019.1593503.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-05

Номер

Розділ

Дискусійні, актуальні та проблемні питання