Диференційні можливості класичних гістологічних методів дослідження для встановлення ґенезу крововиливу в речовину головного мозку

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24061/2707-8728.2.2021.5

Ключові слова:

ішемічний інфаркт головного мозку, геморагічний інфаркт головного мозку, травматичний крововилив, судова медицина

Анотація

Верифікація причини смерті (ПС) від ішемічного інфаркту головного мозку (ІІГМ), крововиливів травматичного (КТҐ) та нетравматичного (КНҐ) ґенезів дозволяє виключити насильницьке походження смерті. Дуже часто при проведенні розтину експерту важко лишень макроскопічно діагностувати ґенез крововиливу, тому слід додатково відібрати матеріал для судово-гістологічного дослідження.

Мета роботи. Розробка судово-медичних критеріїв диференціації ішемічного інфаркту головного мозку, крововиливів травматичного та нетравматичного ґенезів мозку методом світлової мікроскопії гістологічних зрізів речовини головного мозку людини.

Матеріали та методи. Для дослідження використовувалися нативні зрізи та зафарбовані гістологічні препарати мозку від 110 трупів у випадку: смерті від ІІГМ – 30 гістологічних зразків (1 група), з яких були виготовлені по 30 препаратів, зафарбованих за методами Ніссля та Шпіль-Майєра; КНҐ – 30 гістологічних зразків (2 група) – по 30 препаратів, зафарбованих аналогічно до попередньої групи; КТҐ – 30 гістологічних зразків (3 група) – по 30 препаратів, зафарбованих аналогічно до попередньої групи. Для контролю були обрані препарати мозку у випадку смерті від ішемічної хвороби серця – 20 зразків (4 група) – по 20 препаратів, зафарбованих за методами Ніссля та Шпіль-Майєра.

Результати. Аналіз отриманих даних гістологічного дослідження морфологічних змін тканинних елементів речовини головного мозку людини з різним генезом утворення крововиливів не виявив стабільних взаємозв’язків між змінами в структурі нервової тканини та причиною утворення крововиливу.

Висновок. Враховуючи неспецифічність дегенеративних змін структурних елементів речовини головного мозку залежно від ґенезу крововиливів, можна зробити висновок, що морфологічні методи дослідження гістологічних препаратів мозку не дають точної й об’єктивної інформації щодо ґенезу крововиливів.

Посилання

Хохлов ВВ. Судебная медицина: Руководство. Смоленск; 2010. 992 c.

Пиголкина ЕЮ, Дорошева ЖВ, Сидорович ЮВ, Бычков АА. Современные аспекты судебно-медицинской диагностики черепно-мозговой травмы. Судебно-медицинская экспертиза. 2012;55(1):38-40.

Kronsbein K, Budczies J, Pfeiffer H, Karger B, Wittschieber D. On the quality of the external post-mortem examination in cases of fatal head trauma: A comparison of death certificate and forensic autopsy. Anaesthesist. 2020;69(1):37-48. doi: 10.1007/s00101-019-00704-6

Dettmeyer RB. The role of histopathology in forensic practice: an overview. Forensic Sci Med Pathol. 2014;10(3):401-12. doi: 10.1007/s12024-014-9536-9

Fronczek J, Hollingbury F, Biggs M, Rutty G. The role of histology in forensic autopsies: is histological examination always necessary to determine a cause of death? Forensic Sci Med Pathol. 2014;10(1):39-43. doi: 10.1007/s12024-013-9496-5

Коржевский ДЭ, Гиляров АВ. Основы гистологической техники. Санкт-Петербург: СпецЛит; 2010. 95 с.

Луцик ОД, Чайковський ЮБ, редактори. Гістологія. Цитологія. Ембріологія: підручник. Вінниця: Нова Книга; 2018. 592 с.

Simons M, Nave K-A. Oligodendrocytes: Myelination and Axonal Support. Cold Spring Harb Perspect Biol [Internet]. 2015 Jun [cited 2021 Oct 26];8(1):a020479. Available from: https://cshperspectives.cshlp.org/content/8/1/a020479 doi: 10.1101/cshperspect.a020479

References

Khokhlov VV. Sudebnaya meditsina: Rukovodstvo [Forensic Medicine: A Forensic Medicine Guide]. Smolensk; 2010. 992 p. (in Russian)

Pigolkina EYu, Dorosheva ZhV, Sidorovich V, Bychkov AA. Sovremennye aspekty sudebno-meditsinskoy diagnostiki cherepno-mozgovoy travmy [Modern aspects of forensic medical diagnostics of the craniocerebral injury]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2012;55(1):38-40. (in Russian)

Kronsbein K, Budczies J, Pfeiffer H, Karger B, Wittschieber D. On the quality of the external post-mortem examination in cases of fatal head trauma: A comparison of death certificate and forensic autopsy. Anaesthesist. 2020;69(1):37-48. doi: 10.1007/s00101-019-00704-6

Dettmeyer RB. The role of histopathology in forensic practice: an overview. Forensic Sci Med Pathol. 2014;10(3):401-12. doi: 10.1007/s12024-014-9536-9

Fronczek J, Hollingbury F, Biggs M, Rutty G. The role of histology in forensic autopsies: is histological examination always necessary to determine a cause of death? Forensic Sci Med Pathol. 2014;10(1):39-43. doi: 10.1007/s12024-013-9496-5

Korzhevskiy DE, Gilyarov AV. Osnovy gistologicheskoy tekhniki [Basics of Histological Technique]. Sankt-Peterburg: SpetsLit. 2010. 95 p. (in Russian)

Lutsyk OD, Chaikovs'kyi YuB, redaktory. Histolohiia. Tsytolohiia. Embriolohiia: pidruchnyk [Histology. Cytology. Embryology: a textbook]. Vinnytsia: Nova Knyha; 2018. 592 p. (in Ukrainian)

Simons M, Nave K-A. Oligodendrocytes: Myelination and Axonal Support. Cold Spring Harb Perspect Biol [Internet]. 2015 Jun [cited 2021 Oct 26];8(1):a020479. Available from: https://cshperspectives.cshlp.org/content/8/1/a020479 doi: 10.1101/cshperspect.a020479

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-25

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження