ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ВИВЧЕННЯМ МЕХАНІЗМУ ДИТЯЧОЇ ТРАВМИ, ОТРИМАНОЇ ВНАСЛІДОК ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ САМОКАТІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.1.2026.7Ключові слова:
судово-медична експертиза, механізм травми, дитяча травма, електричні самокати, біомеханіка травмиАнотація
Судово-медична експертиза травм, отриманих внаслідок експлуатації електричних самокатів у дітей, вимагає детального вивчення механізмів травмування для правильної кваліфікації ушкоджень та встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Розуміння особливостей взаємодії дитячого організму з електричним самокатом у різних травматичних ситуаціях має критичне значення для експертної практики.
Мета дослідження. Систематизувати особливості експертного дослідження механізмів дитячої травми від електричних самокатів та визначити характерні морфологічні ознаки для різних типів травматичних ситуацій.
Матеріали та методи. Проведено аналіз судово-медичних даних 50 постраждалих дітей віком 4-18 років з використанням методів антропоскопії, морфології, променевої діагностики, біомеханічного моделювання травматичних ситуацій та статистики.
Науково-дослідна робота. Дане дослідження проводили в рамках науково-дослідної роботи кафедри судової медицини, медичного та фармацевтичного права ІФНМУ «Комплексна судово-медична оцінка травми та травматизму у дітей» (номер державної реєстрації НДР: 0124U001982).
Біоетика. Дослідження схвалено комісією з питань етики ІФНМУ (протокол № 143/24 від 20.03.2024 р.).
Результати дослідження. Виділено вісім основних механізмів травмування з характерними локалізаціями та типами ушкоджень. Найчастішим механізмом є падіння вперед (34%), що призводить до переломів дистального відділу променевої кістки (56% випадків цього механізму). Встановлено залежність між швидкістю руху, віком дитини та локалізацією травм.
Висновки. Систематизація механізмів травмування дозволяє проводити якісніші судово-медичні експертизи з обґрунтованим встановленням обставин травми. Розроблені схеми можуть використовуватись для експертної практики та профілактичної роботи.
Посилання
Bekhit MNZ, Le Fevre J, Bergin CJ. Regional healthcare costs and burden of injury associated with electric scooters. Injury. 2020;51(2):271-7. doi: 10.1016/j.injury.2019.10.026
Hourston GJ, Ngu A, Hopkinson-Woolley J, Stöhr K. Orthopedic injuries associated with use of electric scooters in the UK: A dangerous trend? Case series and review of the literature. Traffic Inj Prev. 2021;22(3):242–45. doi:10.1080/15389588.2021.1882676
Cohen LL, Geller JS, Yang BW, Allegra PR, Dodds SD. Pediatric injuries related to electric scooter use: a national database review. J Pediatr Orthop B. 2022;31(2):e241–e245. doi:10.1097/BPB.0000000000000879
Avrahamov-Kraft E, Yulevich A, Sweed Y. Pediatric electrical bicycle road accidents. Eur J Pediatr Surg. 2022;32(1):120-6. doi: 10.1055/s-0041-1741545
Blomberg SNF, Rosenkrantz OCM, Lippert F, Christensen HC. Injury from electric scooters in Copenhagen: a retrospective cohort study. BMJ Open. 2019;9(12):e033988. doi: 10.1136/bmjopen-2019-033988
Cicchino JB, Kulie PE, McCarthy ML. Severity of e-scooter rider injuries associated with trip characteristics. J Safety Res. 2021;76:256-61. doi: 10.1016/j.jsr.2020.12.016
Buongiorno L, Stellacci A, Cazzato G, Caricato P, Luca BPD, Tarantino F, et al. Slow and Steady Wins the Race: A Comparative Analysis of Standing Electric Scooters' European Regulations Integrated with the Aspect of Forensic Traumatology. Sustainability. 2022;14(10):6160. doi: 10.3390/su14106160
Coelho A, Feito P, Corominas L, Sánchez-Soler JF, Pérez-Prieto D, Martínez-Diaz S, et al. Electric scooter-related injuries: a new epidemic in orthopedics. J Clin Med. 2021;10(15):3283. doi: 10.3390/jcm10153283
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Судово-медична експертиза
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
