ВІДМІННОСТІ УШКОДЖЕНЬ КРАНІОЦЕРВІКАЛЬНОЇ ЗОНИ ВОДІЯ І ПАСАЖИРА У ВИПАДКАХ ЛОБОВОГО ЗІТКНЕННЯ ПРИ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОДАХ
DOI:
https://doi.org/10.24061/2707-8728.1.2026.6Ключові слова:
судова медицина, лобове зіткнення, дорожньо-транспортна пригода, перелом черепа, шийні хребці, місце сидінняАнотація
Судово-медична ідентифікація місця водія і пасажира переднього сидіння в салоні автомобіля після летальної дорожньо-транспортної пригоди залишається складним завданням, оскільки на характер ушкоджень часто впливають небагато факторів, включаючи власне положення в салоні на момент зіткнення, загальну тяжкість зіткнення, деформацію салону та геометрією удару. Останні дослідження підкреслюють потребу інтерпретувати травму в контексті конкретної дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), а не за окремою ознакою. Саме тому порівняння двох – водія та пасажира в межах однієї ДТП надає можливість краще відокремити справжні маркери положення тіла в салоні автомобіля від впливів інших факторів.
Мета дослідження. Визначити краніоцервікальні маркери ушкоджень, що можуть бути використані для диференціації водія і пасажира переднього сидіння у межах однієї ДТП при лобовому зіткненні.
Матеріали та методи. У ретроспективне дослідження включено 70 летальних лобових ДТП із судово-медичних архівів за 2008-2021 роки, в яких були присутні водій та пасажир переднього сидіння. Сформовано 70 пар «водій-пасажир» (140 загиблих). Первинними маркерами були ушкодження голови, обличчя, шиї, перелом черепа, перелом основи черепа та ушкодження шийних хребців. Для дискордантних пар застосовано точний критерій Мак-Немара; додатково виконано об’єднаний аналіз тієї самої вибірки.
Науково-дослідна робота. Виконане дослідження є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри судової медицини та медичного правознавства Буковинського державного медичного університету «Використання сучасних морфологічних та фізичних методів для діагностики часу та причини настання смерті, виникнення тілесних ушкоджень, розвитку віддалених та наближених їх наслідків з метою вирішення нагальних завдань правоохоронних органів та актуальних питань судово-медичної науки та практики» (номер державної реєстрації 0123U101978, терміни виконання січень 2023-грудень 2027 року).
Біоетика. Матеріали дослідження розглянуті і схвалені комісією з питань біоетики Буковинського державного медичного університету (Протокол № 7 від 16.04.2026 р.).
Результати. Перелом черепа виявився найстійкішим маркером на користь місця водія: у 24 парах він був наявний лише у водія та у 8 – лише у пасажира (парне відношення шансів 3,00; 95% довірчий інтервал 1,30-7,72; p=0,007). Для перелому основи черепа спостерігався слабший зв'язок з положенням тіла на місці водія (17 проти 7; p=0,064). Ушкодження голови, обличчя, шиї та шийних хребців не продемонстрували статистичного значення, яке б дозволило проводити розмежування між водієм та пасажиром. У підгрупах із малим перекриттям латеральність частіше відповідала стороні удару, ніж місцю сидіння.
Висновки. Парне зіставлення у межах однієї ДТП є ефективним методом проведення пошуку критеріїв розмежування водія та пасажира при комплексному краніоцервікальному аналізі. У даному дослідженні перелом черепа залишався найбільш обґрунтованим маркером на користь положення тіла на місці водія, тоді як інші краніоцервікальні ушкодження слід трактувати передусім у контексті механізму та підтипу зіткнення.
Посилання
Breen JM, Næss PA, Gaarder C, Stray-Pedersen A. Autopsy findings in drivers and passengers from fatal motor vehicle collisions: limited differences in injury patterns and toxicological test results. Forensic Sci Med Pathol. 2021;17(2):235-46. doi:10.1007/s12024-021-00359-z.
Blandino A, Travaini G, Piga MA, Casali MB. Prediction model for autopsy diagnosis of driver and front passenger in fatal road traffic collisions. Forensic Sci Int. 2021;324:110853. doi:10.1016/j.forsciint.2021.110853.
Hartung B, Schäuble A, Peldschus S, Schüssler M, Meyer HL. The documentation of injuries caused by traffic accidents. Dtsch Arztebl Int. 2024;121(1):27-36. doi:10.3238/arztebl.m2023.0145.
Wulff A, Fernandez RGD, Dipnall JF, Blau S, Rowbotham SK. Patterns of skeletal trauma resulting from motor vehicle collisions: a scoping literature review. Forensic Sci Res. 2024;10(2):owae064. doi:10.1093/fsr/owae064.
Wulff AR, Dipnall JF, Biggs MJP, Fernandez RGD, Cheshire EC, de Boer HH, et al. An examination of skeletal fracture patterns in car occupants following fatal motor vehicle incidents. Forensic Sci Int. 2026;379:112740. doi:10.1016/j.forsciint.2025.112740.
O'Donovan S, van den Heuvel C, Baldock MRJ, Byard RW. Causes of fatalities in motor vehicle occupants: an overview. Forensic Sci Med Pathol. 2022;18(4):511-5. doi:10.1007/s12024-022-00503-3.
O'Donovan S, Humphries M, van den Heuvel C, Baldock MRJ, Byard RW. Cardiac disease and driver fatality. Forensic Sci Med Pathol. 2022;18(3):329-32. doi:10.1007/s12024-022-00475-4.
Byard RW, O'Donovan S, Gilbert JD. Seat belt asphyxia as a lethal mechanism in motor vehicle crashes. Forensic Sci Med Pathol. 2021;17(2):343-5. doi:10.1007/s12024-020-00306-4.
Xiao S, Shi X, Sun X, Zhang H, Ma W, Liu Z. Impact overlaps on occupant lower limb injuries under car frontal crash. Int J Automot Technol. 2022;23(3):659-65. doi:10.1007/s12239-022-0060-8.
Wulff A, Dipnall JF, Fernandez RGD, Cheshire EC, Biggs MJP, de Boer HH, et al. Investigating skeletal fracture patterns in truck occupants involved in fatal motor vehicle incidents. Int J Legal Med. 2025;139(2):901-15. doi:10.1007/s00414-024-03372-3.
Górniak A, Matla J, Górniak W, Magdziak-Tokłowicz M, Krakowian K, Zawiślak M, et al. Influence of a passenger position seating on recline seat on a head injury during a frontal crash. Sensors (Basel). 2022;22(5):2003. doi:10.3390/s22052003.
Kempter F, Lantella L, Stutzig N, Fehr J, Siebert T. Role of rotated head postures on volunteer kinematics and muscle activity in braking scenarios performed on a driving simulator. Ann Biomed Eng. 2023;51(4):771-82. doi:10.1007/s10439-022-03087-9.
Santos-Cuadros S, Page del Pozo Á, Álvarez-Caldas C, San Román García JL. Kinematic analysis of an unrestrained passenger in an autonomous vehicle during emergency braking. Front Bioeng Biotechnol. 2024;12:1270181. doi:10.3389/fbioe.2024.1270181.
Liu DY, Xiao S, Han FF, Hu BT. Lumbar and neck injuries of occupants in different reclining postures. Chin J Traumatol. 2024;27(4):211-7. doi:10.1016/j.cjtee.2024.02.005.
Mishra E, Lubbe N. Assessing injury risks of reclined occupants in a frontal crash preceded by braking with varied seatbelt designs using the SAFER Human Body Model. Traffic Inj Prev. 2024;25(3):445-53. doi:10.1080/15389588.2024.2318414.
Tian T, Xiao S, Sun X, Hu BT, Zhang H, Ma W, et al . Effect of hip flexion angle on lower limb injuries of occupants in autonomous vehicle crashes. Comput Methods Biomech Biomed Engin. 2023;26(16):1966-79. doi:10.1080/10255842.2022.2162338.
Östling M, Lubbe N. Load-limiting in the lap belt reduces injury risks associated with new seating positions. Int J Crashworthiness. 2023;28(5):591-600. doi:10.1080/13588265.2022.2109882.
Schaefer LC, Junge M, Vörös I, Koçaslan K, Becker U. Odds ratios for reclined seating positions in real-world crashes. Accid Anal Prev. 2021;161:106357. doi:10.1016/j.aap.2021.106357.
Fan T , Nie Z , Xinming Wan X , Liu Yu , Yang P , Chen J Fan T, et al. Investigation of the driver injury risks in small overlap impact with automatic emergency braking. Transp Saf Environ. 2025;7(1):tdae028. doi:10.1093/tse/tdae028.
Smock WS, Nichols GR 2nd, Fuller PM, Weakley-Jones B. The forensic pathologist and the determination of driver versus passenger in motor vehicle collisions. The need to examine injury mechanisms, occupant kinematics, vehicle dynamics, and trace evidence. Am J Forensic Med Pathol. 1989;10(2):105-14. doi:10.1097/00000433-198906000-00004.
Curtin E, Langlois NEI. Predicting driver from front passenger using only the postmortem pattern of injury following a motor vehicle collision. Med Sci Law. 2007;47(4):299-310. doi:10.1258/rsmmsl.47.4.299.
Scullion P, Morgan RM, Mohan P, Kan CD, Shanks K, Jin W, Tangirala R. A reexamination of the small overlap frontal crash. Ann Adv Automot Med. 2010;54:137-48.
Sherwood CP, Mueller BC, Nolan JM, Zuby DS, Lund AK. Development of a frontal small overlap crashworthiness evaluation test. Traffic Inj Prev. 2013;14(Suppl 1):S128-S135. doi:10.1080/15389588.2013.790539.
Hallman JJ, Yoganandan N, Pintar FA, Maiman DJ. Injury differences between small and large overlap frontal crashes. Ann Adv Automot Med. 2011;55:147-57.
Ammori MB, Abu-Zidan FM. The biomechanics of lower limb injuries in frontal-impact road traffic collisions. Afr Health Sci. 2018;18(2):321-32. doi:10.4314/ahs.v18i2.17.
Burgess AR, Dischinger PC, O'Quinn TD, Schmidhauser CB. Lower extremity injuries in drivers of airbag-equipped automobiles: clinical and crash reconstruction correlations. J Trauma. 1995;38(4):509-16. doi:10.1097/00005373-199504000-00008.
Funk JR, Rudd RW, King RJ, Crandall JR, Tourret LJ, Post A, Shams T. Injuries caused by brake pedal loading of the midfoot. Biomed Sci Instrum. 2012;48:134-40.
Ye X, Poplin GS, Bose D, Banerjee A, Tiesman HM, Lee EG, Zhu S. Analysis of crash parameters and driver characteristics associated with lower limb injury. Accid Anal Prev. 2015;83:37-46. doi:10.1016/j.aap.2015.06.013.
Ammori MB, Eid HO, Abu-Zidan FM. Lower limb and associated injuries in frontal-impact road traffic collisions. Afr Health Sci. 2016;16(1):306-10. doi:10.4314/ahs.v16i1.40.
Brynskog E, Östh J, Larsson KJ, Iraeus J. Effect of occupant and restraint variability in reclined positions on submarining probability in frontal car crash scenarios. Front Bioeng Biotechnol. 2025;13:1570572. doi:10.3389/fbioe.2025.1570572.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Судово-медична експертиза
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Критерії авторського права, форми участі та авторства
Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному:
істотність частини вкладу в концепцію і дизайн, отримання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження;
написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту;
остаточне твердження версії статті для публікації.
Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях.
Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу.
Роль відповідального учасника.
Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнятий, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленого рукопису в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за підтвердження остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором. Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленого рукопису.
