Судово-медична експертиза

ВМІСТ ТРОПОНІНУ І В КРОВІ ЯК БІОМАРКЕРА АСФІКТИЧНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ СМЕРТІ ВІД МЕХАНІЧНОЇ АСФІКСІЇ

2024-12-28T06:43:26+02:00

При механічній асфіксії в організмі виникає низка морфологічних ознак, які називають загальноасфіктичними. Вони не доводять наявність асфіктичного стану під час вмирання при механічній асфіксії, оскільки зустрічаються при любій швидкоплинній смерті. Серце, як найбільш метаболічно активний орган, реагує на дефіцит кисню появою метаболічних розладів та загибеллю кардіоміоцитів, що призводить до вивільнення в кровоток вільного тропонінового комплексу, який активно використовують при діагностиці захворювань міокарда.

Метою дослідження є визначення кількісного вмісту Тропоніну І, як діагностичного маркера асфіктичного процесу, у крові померлих від механічної асфіксії.

Матеріали та методи. Для дослідження було використано сироватку крові померлих від випадків механічної асфіксії та внаслідок раптової смерті від серцевої патології. Вміст Тропоніну І виявляли «сендвіч»-варіантом твердофазного імуноферментного аналізу за набором реактивів фірми «Хема» (Ukrainе). Отриманий цифровий матеріал був оброблений з використанням статистичного пакету.

Результати дослідження. Проведене нами дослідження показало, що при смерті від механічної асфіксії в крові відбувається значне підвищення вмісту Тропоніну І, максимальне середнє значення якого є вищим у порівнянні з випадками смерті від серцевої патології.

Висновки. Показник вмісту Тропоніну І в крові може бути діагностичним маркером асфіктичного стану у випадках смерті від механічної асфіксії, зокрема, від повішення та обтураційної асфіксії.

МАСА АВТОМОБІЛЯ ЯК ОСНОВОПОЛОЖНИЙ КРИТЕРІЙ В РОБОТІ СУДОВО-МЕДИЧНОГО ЕКСПЕРТА ПРИ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОДАХ. ПРАКТИЧНИЙ ПОГЛЯД

2024-12-28T06:55:39+02:00

Судово-медична експертиза ушкоджень при дорожньо-транспортних пригодах має надзвичайно важливе значення, оскільки отримані травми залишаються однією з основних причин смертності серед працездатного населення. Визначення механізмів і обставин травмування, особливо в умовах відсутності свідків чи відеофіксації події, вимагає залучення нових методів аналізу. Маса автомобіля, яка прямо впливає на інтенсивність і характер отриманих ушкоджень, є важливим, але недостатньо дослідженим критерієм, що обґрунтовує потребу у вдосконаленні підходів до судово-медичних досліджень у цій сфері.

Мета дослідження: провести аналіз травм, отриманих водіями та пасажирами внаслідок фронтальних зіткнень з неповним перекриттям в автомобілях класу В, та оцінку впливу маси автомобіля на спектр і характер отриманих ушкоджень.

Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 179 “Актів судово-медичного дослідження трупів" та “Висновків експерта” з приводу дорожньо-транспортних пригод, що супроводжувалися травмуванням і смертю людей. У дослідженні використовувалися антропометричний, морфометричний, фотографічний, криміналістичний та статистичний методи аналізу. Опис ушкоджень проводився відповідно до стандартів Abbreviated Injury Scale з урахуванням анатомічних зон травмування.

Результати дослідження. Аналіз показав, що при правому неповному перекритті кількість травм була дещо вищою порівняно з лівим. Загальна кількість травм у водіїв становила 194 випадки, що більше, ніж у пасажирів — 166 випадків. Найпоширенішими травмами були переломи нижніх кінцівок, грудної клітки, а також ушкодження м'яких тканин. Це підтверджує залежність характеру травм від розташування потерпілих у салоні автомобіля, напрямку зіткнення та маси автомобіля.

Висновки. Маса автомобіля та його клас мають суттєвий вплив на спектр і тяжкість ушкоджень, що виникають унаслідок дорожньо-транспортних пригод. Саме тому запровадження аналізу маси автомобіля як обов’язкового параметра в судово-медичних експертизах сприятиме підвищенню точності визначення механізмів травмування.

НОВІ МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ У ВОДІЯ ТА ПАСАЖИРІВ ЛЕГКОВОГО АВТОМОБІЛЯ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ БЕЗПЕКИ

2024-12-28T07:14:54+02:00

Стаття досліджує вплив сучасних засобів безпеки автомобілів на травмування водіїв і пасажирів під час ДТП. Проаналізовано випадки травмування, вивчено характер ушкоджень від традиційних і сучасних засобів захисту. Встановлено, що сучасні засоби значно знижують ризик серйозних травм, хоча самі по собі можуть спричиняти тілесні ушкодження. Зазначено перспективність подальшого вивчення впливу новітніх засобів безпеки, таких як активні підголівники та спеціальні кронштейни педального вузла.

Актуальність теми. Сучасний автомобільний парк зазнає все більших змін; зокрема, вдосконалюються системи захисту водія та пасажирів у салоні автомобіля. Насамперед, за рахунок втілення у конструкцію салону подушок безпеки, травмобезпечних кермових коліс тощо. Усі ці зміни дуже суттєво впливають на механізм утворення та морфологію ушкоджень водія та пасажирів автомобіля в момент ДТП. Разом із тим, саме характер тілесних ушкоджень у постраждалих дозволяє висловитися про місцезнаходження останніх у салоні автомобіля в момент ДТП, що вкрай важливо для слідства. Вивченню саме характеру і механізму утворення ушкоджень у водія та пасажирів автомобіля і присвячена дана робота.

Мета роботи – підвищення ефективності проведення судово-медичних експертиз осіб, постраждалих внаслідок ДТП у салоні автомобіля.

Матеріали та методи. Вивчені 247 випадків травми в салоні водія і пасажирів легкових автомобілів, обладнаних сучасними засобами безпеки (без летального наслідку) за архівними матеріалами Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи 2014-2024 років. Вивчалася морфологія тілесних ушкоджень у водія та пасажирів автомобілів.

Результати дослідження. При порівняльному вивченні впливу традиційних та нових засобів безпеки водія та пасажирів легкового автомобіля на морфологічні ознаки тілесних ушкоджень при дорожньо-транспортних пригодах встановлено, що засоби захисту водія і пасажирів в салоні автомобіля, що застосовуються теперішнім часом, у випадках транспортних пригод дозволяють суттєво знизити ризик утворення тяжких, у тому числі і смертельних тілесних ушкоджень. Доведено, що травмобезпечна колонка керма може спричиняти серйозні ушкодження, аж до виникнення переломів. Решта засобів захисту не призводять до утворення тяжких ушкоджень; їх дія викликає утворення синців, саден, поверхневих ран.

Висновки. Сучасні засоби захисту водія і пасажирів в салоні автомобіля у випадках дорожньо-транспортних пригод дозволяють суттєво знизити ризик утворення тяжких, у тому числі і смертельних тілесних ушкоджень. Нові засоби захисту забезпечують більшу травмобезпечність водія і пасажирів в салоні автомобіля. Перспективою подальших досліджень вважаємо оцінку ймовірного захисного впливу особливого (що ламається) кронштейна педального вузла і активного підголівника на водія та пасажира легкового авто за умов дорожньо-транспортних пригод.

ВІДНОВЛЕННЯ ПАПІЛЯРНОГО ВІЗЕРУНКУ КИСТЕЙ РУК МУМІФІКОВАНОГО ТРУПА ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДАКТИЛОСКОПІЮВАННЯ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЇ

2024-12-28T07:46:27+02:00

Ідентифікація особи за папілярними візерунками є одним із ключових методів у судово-медичній та криміналістичній практиці завдяки унікальності й стабільності папілярних візерунків, які не змінюються протягом життя під впливом зовнішніх факторів. Однак після смерті, особливо при тривалому впливі зовнішнього середовища, м’які тканини зазнають гнильних змін, муміфікації чи інших посмертних трансформацій, що значно ускладнює або унеможливлює процедуру дактилоскопічної ідентифікації. У статті здійснено аналіз сучасних методів відновлення папілярних візерунків на пальцях рук гнилісно змінених і муміфікованих трупів, зокрема хімічних, механічних і цифрових технологій.

Мета роботи. Описати результати експериментального застосування авторських методів та запропонувати перспективи вдосконалення існуючих технологій для підвищення ефективності дактилоскопії та ідентифікації особи.

Матеріали та методи. В ході проведення судово-медичної експертизи трупа в стані пізніх трупних змін у вигляді муміфікації та скелетування обидві кисті трупа були відсічені на рівні променево-зап’ясткових суглобів. Після цього 2-й та 4-й палець лівої кисті були відсічені на рівні міжфалангових суглобів. 2-й палець лівої кисті поміщений у розчин Ратневського №2; 4-й палець лівої кисті поміщений у розчин MF24. Після перебування пальців у відповідних розчинах вони були вилучені, досліджені під тринокулярним стереомікроскопом «RF4-6565pro» та проведено отримання відбитків пальців класичним методом.

Результати. Встановлено, що після 5-ти денного перебування в розчині Ратневського №2 муміфікований 2-й палець лівої кисті відновив свій об’єм, більшість складок розправилися, епідерміс повністю відшарувався, дерма набула блідо-жовтого кольору. Для розправлення решти складок – палець був наколотий 50%-вим водним розчином гліцерину за методом Свенсона і Венделя. При стереомікроскопічному дослідженні – папілярний візерунок слабко вирізняється за рахунок сплощення його гребенів та борозен. При цьому, отриманий відбиток має слабку чіткість, низьку контрастність, частково відсутній чіткий контакт в декількох ділянках. Після 12-ти годинного перебування в розчині MF24 муміфікований 4-й палець лівої кисті значно відновив свій об’єм, м’які тканини відновили природну еластичність та пружність, епідерміс повністю відшарувався, дерма набула блідо-коричневого кольору, залишкові складки легко розправляються. Отриманий відбиток виглядає структурованим із чітко видимими деталями, взаєморозташування деталей будови узору збережене по всій площі відбитку. Розроблено алгоритм відновлення муміфікованих пальців кистей рук для подальшої дактилоскопії та порівняльного дослідження. При порівнянні результатів перебування відсічених першого, другого та четвертого пальців лівої кисті у вище описаних розчинах, мильний розчин показав себе як непідходящий в умовах необхідності оперативної ідентифікації тіл військовослужбовців у зв’язку з необхідним тривалим часом експозиції. В свою чергу, перебування в розчині Ратневського №2 муміфікованого відсіченого другого пальця лівої кисті значно скоротило необхідний час експозиції в порівнянні з мильним розчином, однак не забезпечило оперативного відновлення папілярного візерунку. Розчин MF24 дозволяє скоротити необхідний час відновлення узору до 12 годин, що значно пришвидшує процес ідентифікації. Відбиток відновленого четвертого пальця лівої кисті є більш якісним завдяки чіткішому зображенню папілярного візерунку, його контрастності та повноті.

Висновки. Описані методи відновлення папілярних візерунків за допомогою розчину Ратневського №2 та розчину MF24 є загальнодоступними, оскільки не потребують для виконання дороговартісних хімічних сполук та спеціального технічного забезпечення. Це робить їх економними та можливими для застосування у всіх обласних бюро судово-медичної експертизи незалежно від матеріально-технічного забезпечення.

СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦІНКА ВОГНЕПАЛЬНИХ УШКОДЖЕНЬ ЗА ДАНИМИ ЕКСПЕРТНИХ ВИПАДКІВ

2024-12-28T08:26:52+02:00

Одним із важливих аспектів військових злочинів є вбивства, спричинені вогнепальною зброєю, що зумовлює необхідність всебічного судово-медичного аналізу таких ушкоджень.

Мета роботи. Провести всебічну судово-медичну оцінку експертних випадків із вогнепальними ушкодженнями, залучаючи методики комп’ютерного моделювання, відповідні статистичні інструменти зі встановленням кореляційних зв’язків між досліджуваними параметрами.

Матеріали та методи. В якості матеріалів дослідження нами зібрано, піддано аналізу та опрацьовано 45 експертних випадків із вогнепальними ушкодженнями, які були в роботі відділів судово-медичної експертизи трупів та відділень судово-медичної криміналістики обласних бюро судово-медичної експертизи різних регіонів України у період із 2020 по 2024 роки. Судово-медичний аналіз зібраних випадків проводили з використанням методів морфометрії, комп’ютерного моделювання, методик дескриптивної статистики, порівняльного аналізу та встановлення кореляційних зв’язків.

Результати. Основна кількість постраждалих чоловіків припадає на 1-й і 2-й періоди зрілого (80%) та юнацького (17,8%) віку. Більшість летальних поранень (68,9%) була спричинена пострілами з вогнепальної кульової зброї в ділянку голови; зі всіх вогнепальних ушкоджень 64,4% носили поодинокий характер, а 88,9% були наскрізними і в переважній більшості випадків (69,0%) спричинені з невстановленої зброї. Середнє значення довжини ранового каналу в тілі потерпілих за даними судово-медичних експертиз складало 21,5±0,61 см. Розміри ранового каналу в середній його частині вдвічі більші за такі в початковій його частині та в 1,6 рази більші за такі в кінцевій його частині, а розміри ж вихідних вогнепальних ран в середньому втричі більші за такі у вхідних.

Висновки. Збільшення калібру кулі прямо пропорційно впливає на збільшення розмірів дефекту тканини, ширини кільця осаднення, діаметрів середньої та кінцевої частин ранового каналу. В той же час збільшення маси кулі прямо пропорційно впливає на збільшення діаметру вхідної рани, дефекту тканини, ширини кільця осаднення, діаметрів ранового каналу в його початковій, середній та кінцевій частинах.

ФЕНОТИПОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСІБ, СХИЛЬНИХ ДО СУЇЦИДУ

2024-12-28T08:46:51+02:00

Суїцидальна поведінка є одним із найгостріших викликів сучасної медицини та суспільства. Серед усіх факторів важливе місце займають фенотипові особливості, які можуть слугувати маркерами схильності до самогубства.

Мета дослідження – встановити антропометричні характеристики осіб з суїцидальним типом поведінки.

Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були антропометричні параметри, отримані у 209 осіб, а саме: 138 осіб чоловічої та 21 осіб жіночої статевих груп, віком від 18 до 59 років, що вчинили суїцид, та 50 осіб контрольної групи (КГ) у кількості 25 чоловіків та 25 жінок.

Результати дослідження. Як показали результати порівняльного аналізу за непараметричним критерієм Манна-Уїтні, значення таких антропометричних показників жінок-суїцидентів як довжина стопи (U=22,000; p=0.013), обвід голови (U=0,500; p=0.000), повздовжній діаметр голови (U=15,000; p=0.005), поперечний діаметр голови (U=2,000; p=0.000), висота обличчя (U=8,000; p=0.001), виличний діаметр (U=2,000; p=0.000), ширина середньої частини обличчя (U=5,000; p=0.001), висота носа (U=30,000; p=0.042) статистично значуще відрізняються від таких у жінок КГ. Такі показники як довжина долоні (U=39,000; p=0.099), ширина верхньої частини обличчя (U=38,000; p=0.100) у жінок-суїцидентів відрізняються від аналогічних у КГ тільки на рівні статистичної тенденції. Результати відповідного порівняльного аналізу антропометричних показників чоловіків-суїцидентів показали, що довжина руки (U=130,500; p=0.004), довжина ноги (U=79,000; p=0.000), обвід голови (U=124,000; p=0.000), повздовжній діаметр голови (U=86,000; p=0.000), поперечний діаметр голови (U=121,500; p=0.004), виличний діаметр (U=2,000; p=0.000), ширина середньої частини обличчя (U=69,000; p=0.000) і бігоніальна ширина (U=54,500; p=0.000) статистично значуще відрізняються від таких у чоловіків КГ. Такі показники як висота обличчя (U=177,500; p=0.085) і висота носа (U=168,000; p=0.054) у чоловіків-суїцидентів відрізняються від аналогічних у КГ тільки на рівні статистичної тенденції.

Висновки. Таким чином, у ході дослідження встановлено, що існують статистично достовірні відмінності між фенотиповими (у даному випадку -антропометричними) ознаками осіб, що схильні до суїцидальних дій, та осіб контрольної групи. Причому така залежність існує на рівні гендерних груп.

ДІАГНОСТИКА СТУПЕНЯ КРОВОВТРАТИ МЕТОДОМ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ МАП ОПТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПОЛІКРИСТАЛІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ БІОЛОГІЧНИХ ТКАНИН І РІДИН

2024-12-29T00:23:31+02:00

Дослідження спрямоване на створення надійного та точного підходу для визначення об’єму крововтрати, який дозволить судово-медичним експертам підвищити об'єктивність та точність у встановленні причин і обставин смерті, а також оцінці ступеня травматичних ушкоджень та допоможе забезпечити більш надійні результати експертизи в судовій практиці.

Мета роботи – розробити та оцінити ефективність методу диференціальної діагностики ступеня крововтрати у померлих за допомогою статистичного аналізу мап оптичної активності полікристалічної складової біологічних тканин і рідин.

Матеріали та методи. Матеріалом дослідження були зразки мозку, нирки та крові (n=124) померлих віком від 18 до 60 років з попередньо відомим об’ємом крововтрати від 0mm³ до 2500mm³. Дослідження проводили методом багатопараметричної диференціальної Мюллер-матричної томографії, що дозволяє виявляти зміни у структурі полікристалічних елементів біологічних тканин при різних ступенях крововтрати. Обчислення цифрових значень проводили за допомогою лазерного поляриметра стандартної схеми, подальшу статистичну обробку проводили використовуючи програмне забезпечення MS® Excel® 2010™ та Statistica® 7.0

Результати дослідження. Для всіх досліджених біологічних препаратів метод демонструє високу чутливість у діапазоні об’єму крововтрати від 0 мм³ до 1500 мм³ з рівнем точності 86%-92%. У межах об’єму крововтрати від 2000 мм³ до 2500 мм³ точність методу знижується до 56%-68%. Максимальний рівень точності досягається для статистичних параметрів препаратів нирки (SM₄↔86%-92%), мозку (SM₄↔86%-90%) та плівок крові (SM₂↔90%-92%), які характеризують Мюллер-матричні мапи циркулярного двопроменезаломлення.

Висновки. На основі проведеного дослідження було встановлено високу ефективність методу багатопараметричної Мюллер-матричної диференціальної томографії у визначенні ступеня крововтрати у померлих в межах об’єму втраченої крові ∆V=0mm³÷1500mm³. Отримані результати демонструють, що цей метод дозволяє об'єктивно оцінити структурні зміни в біологічних тканинах і рідинах, що спричинені втратою крові, що робить його унікальним інструментом для об’єктивного визначення об’єму крововтрати.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ СУДОВО-МЕДИЧНИХ МЕДСЕСТЕР ДЛЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОСТІ В РОБОТУ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

2024-12-28T04:15:21+02:00

На даний час система реагування на випадки насильства в Україні не є досконалою, проте у міжнародному досвіді є практики, які можуть значно полегшити процес роботи із потерпілими від статевого чи ґендер-зумовленого насильства, зокрема у військовий час. Одним із таких напрямків є судово-медичне медсестринство.

Мета дослідження: розглянути можливості та особливості умов сертифікації судово-медичних медсестер в Україні на основі літературних джерел та існуючої в Сполучених Штатах Америки програми підготовки такої спеціальності.

Матеріали та методи: в якості матеріалів використана вибірка літературних джерел та “Остаточний звіт щодо оцінювання потреб у судовому медсестринстві в Україні” Міжнародної асоціації судових медсестер (IAFN). Методи дослідження: аналітичний, описовий, бібліографічний.

Результати дослідження та їх обговорення: Судово-медичні сестри-експерти з питань сексуального насильства є основними надавачами допомоги потерпілим, які постраждали від насильства та домагань у США. Вони, зазвичай, працюють у тісній співпраці з лікарями, правоохоронними органами, юристами та іншими постачальниками передових практик, щоб забезпечити дотримання стандартів надання медичної та правової допомоги. Навчання відбувається за мультидисциплінарним підходом із залученням спеціалістів з судової медицини, правозахисних організацій та поліцейських служб, які залучені до надання судово-медичної допомоги потерпілим і включає в себе вивчення багатьох дисциплін. Медсестри, які пройшли підготовку з судової медицини, здатні забезпечити більш широкий спектр послуг для потерпілих від насильства: від використання таких навичок медсестер, як: спілкування, опитування, співчуття – до проведення біомедичного розслідування, координації міждисциплінарної команди, дослідження та інтерпретації травми, обстеження щодо сексуального насильства, оцінка складних обставин та ін.

Висновки: Освітня підготовка для судово-медичних медсестер передбачає мультидисциплінарний підхід. Вона може здійснюватися у вигляді програм бакалаврату та магістратури, курсів підвищення кваліфікації та докторських ступенів у цій галузі. Згідно з досвідом Сполучених Штатів Америки у цій сфері, найбільш прийнятною моделлю отримання фаху судово-медичної медсестри є післядипломна освіта після отримання сертифікату за спеціальністю «Медсестринство».

ОСОБЛИВОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ ВИПАДКІВ МЕХАНІЧНОЇ АСФІКСІЇ ВНАСЛІДОК ПОВІШЕННЯ В УКРАЇНІ

2024-12-28T04:44:55+02:00

Щорічна кількість осіб, які загинули внаслідок скоєння самогубств перевищує 720000 осіб та посідає третє місце серед провідних причин смерті осіб віком 15-29 років, при цьому, згідно з даними ВООЗ Україна посідає місце в другій десятці лідерів серед країн за рейтингом самогубств.

Мета роботи. Вивчити територіальний розподіл частоти випадків механічної асфіксії шляхом повішення в різних регіонах України.

Матеріали та методи. В ході дослідження, на основі вивчення звітів закладів судово-медичної експертизи в Україні, було проведено аналіз кількості випадків настання смерті осіб внаслідок механічної асфіксії шляхом повішення в різних областях України.

Результати дослідження. В ході дослідження отримано дані, які вказували на певні закономірності у кількості випадків настання смерті від механічної асфіксії внаслідок повішення в залежності від географічного розподілення по окремим областям. Найменші показники кількості смертей від повішення на 100 тисяч населення визначались у західних регіонах нашої країни, а також у місті Київ. Натомість в північно-східних, а також частині південних та центральних регіонів мало місце суттєве перевищення зазначеного показника у порівнянні з середнім значенням.

Висновки. В ході проведеного дослідження встановлено наявність певних закономірностей у кількості випадків настання смерті від механічної асфіксії внаслідок повішення в залежності від географічного розподілення за окремими областями. Сільські області з економічними труднощами, як Чернігівська, Сумська та Херсонська, мають вищий рівень суїцидів, що ймовірно пов’язано з низькими доходами та високим рівнем безробіття, які посилюють соціальний стрес. Втім, причини нерівномірності випадків повішення в різних регіонах потребують подальшого вивчення та можуть включати в себе не тільки такі фактори, як рівень зайнятості, якості життя та соціального благополуччя населення, але й трудові міграційні процеси, культурні та релігійні переконання тощо.

СУДОВЕ МЕДСЕСТРИНСТВО В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ

2024-12-28T05:26:15+02:00

У публікації обґрунтована необхідність впровадження судового медсестринства в Україні як ключового інструменту для покращення медико-правової допомоги жертвам сексуального та ґендерно зумовленого насильства.

Метою роботи: є аналіз сучасного стану судово-медичної експертизи в Україні, ідентифікація основних викликів та обґрунтування необхідності інтеграції судового медсестринства в національну систему охорони здоров'я та правосуддя.

Результати дослідження. Автори акцентують увагу на міжнародних стандартах, таких як рекомендації ВООЗ і Стамбульська конвенція, які підкреслюють важливість забезпечення комплексної допомоги постраждалим, що включає медичний огляд і збір доказів. У сучасній українській системі судово-медичної експертизи існують значні прогалини, зокрема обов'язкова процедура звернення до правоохоронних органів, бюрократичні перепони та застарілі протоколи. Запровадження судового медсестринства може значно покращити доступ до послуг для жертв насильства, особливо в умовах війни. Судові медсестри забезпечуватимуть комплексний підхід, одночасно надаючи медичну допомогу та збираючи доказову базу для кримінальних розслідувань. Для успішної інтеграції необхідні законодавчі зміни, створення системи сертифікації та освітніх програм.

Висновки. Впровадження судового медсестринства є критично важливим кроком для забезпечення доступності та якості медико-правової допомоги в Україні, що відповідає міжнародним стандартам та сприяє захисту прав жертв насильства.

ВПЛИВ МЕХАНІЧНОЇ АСФІКСІЇ НА ТАНАТОГЕНЕЗ ПРИ ПОВІШЕННІ

2024-12-28T06:20:57+02:00

Повішення, як вид механічної асфіксії, спричинює не лише асфіксію, а й чинить вплив на кровопостачання головного мозку та локально на тканини шиї.

Мета дослідження: обґрунтування ґенезу смерті при повішенні.

Матеріали та методи. Огляд наукових публікацій, аналітичний.

Результати дослідження. В танатогенезі при повішенні розглядають низку складових, внесок яких є нез'ясованим. Порушення мозкового кровообігу при стисненні шиї петлею відбувається значно раніше, аніж наслідки розвитку асфіксії, і тому функції головного мозку порушуються досить швидко. Нестача кисню в крові впливає також на функцію серця, оскільки воно потребує значних енергетичних ресурсів. Наявність ішемії в організмі спричинює некротичні ураження кардіоміоцитів, що проявляється як вторинний інфаркт міокарду з вивільненням в кров біохімічних маркерів серцевої ішемії.

Висновки. Стиснення шиї петлею при повішенні залучає в танатогенез розлад кровопостачання, порушення обмінних процесів та нестачу кисню в головному мозку, призводячи до розладу його функцій та загибелі, в тому числі і від крововиливів в мозкову речовину та оболонки.

Розвиток асфіксії спричинює активацію симпатико-адреналової системи, що в сукупності призводить до асфіктично обумовленого (вторинного) інфаркту міокарду, додаючи до танатогенезу серцевий компонент.

ЖАГА ДО СМЕРТІ: СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦІНКА ВИПАДКУ СКОЄННЯ САМОГУБСТВА З ВИКОРИСТАННЯМ ПНЕВМАТИЧНОЇ ЗБРОЇ, ГОСТРОГО ПРЕДМЕТУ ТА МЕДИКАМЕНТІВ

2024-12-29T00:34:14+02:00

Самогубство є досить поширеною причиною передчасної смерті, особливо з застосуванням вогнепальної або пневматичної зброї. В Україні у теперішній час у вільному обігу є пневматична зброя калібру не більше 4,5см. Це фактично дає змогу вільного придбання й використання її населенням. Смертельні ушкодження із сучасної пневматичної зброї, хоча не так часто, як з вогнепальної, але зустрічаються в практиці судово-медичних експертів.

Результати. Випадок демонструє різні підходи до завершення життя самогубством. А саме приймання препаратів з метою самогубства, нанесення різаних ушкоджень на верхніх кінцівках та спричинення вогнестрільного поранення грудної клітки.

Висновок. Наданий випадок демонструє, що причиною смерті стало пневмострільне, кульове, проникаюче, сліпе поранення грудної клітки зліва з наскрізним ушкодженням серця, а також були виявлені різані ушкодження верхніх кінцівок та при судово-токсикологічній експертизі внутрішніх органів, було виявлено «Ібупрофен».

220 РОКІВ КАФЕДРІ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ, МЕДИЧНОГО ПРАВОЗНАВСТВА ІМЕНІ ЗАСЛУЖЕНОГО ПРОФЕСОРА М.С. БОКАРІУСА ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

2024-12-29T01:34:14+02:00

Стаття присвячена 220-річчю кафедри судової медицини, медичного правознавства імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса Харківського національного медичного університету — однієї з найстаріших та найвпливовіших наукових і освітніх установ у галузі судової медицини в Україні. Висвітлено історію становлення кафедри з моменту заснування у 1804 році, внесок видатних науковців та завідувачів кафедри в її розвиток. Описані досягнення кожного етапу діяльності, починаючи з організації першого анатомічного театру, створення навчальних матеріалів, розробки новаторських методів судово-медичних експертиз, ідентифікації осіб, токсикології та криміналістики. Зроблено акцент на внеску професора М.С. Бокаріуса, який заклав основи сучасної української судово-медичної експертизи, та його послідовників, які розширили та поглибили дослідження у галузі судово-медичної науки. Відзначено значення кафедри як бази для підготовки висококваліфікованих фахівців, проведення науково-практичних конференцій, створення навчальних посібників і музею історії кафедри.

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ В УКРАЇНІ: ПРОФЕСІЙНО-НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛОДИМИРА СЕРАДСЬКОГО ЯК ЗАСНОВНИКА ТА ОЧІЛЬНИКА ЗАКЛАДУ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ ГАЛИЧИНИ

2024-12-29T05:45:30+02:00

Серадський Володимир Іван (пол. SIERADZKI Wlodzimierz Jan, 22.10.1870, м. Велічка поблизу м. Краків, Польща – 04.07.1941, м. Львів, Україна) – польський лікар, судовий медик, професор і керівник кафедри судової медицини, декан медичного факультету, ректор Львівського університету, співавтор знаної у міжнародній науковій спільноті проби для визначення карбоксигемоглобіну в крові, президент Львівського лікарського товариства, член німецького товариства судової медицини, німецького кримінологічного товариства, член міжнародної академії судової та суспільної медицини, член товариства лікарів Галичини і товариства лікарів Польщі, почесний член Вільнського товариства лікарів, нагороджений хрестом командора ордена відродження Польщі, кавалерійським хрестом ордена французького легіону та медаллю «10-ліття незалежності».

Згідно з міністерським рескриптом від 21 вересня 1898 р. став керівником кафедри судової медицини на лікарському відділі Львівського університету, у той час мав звання доцента. З 1898-1899 академічного року розпочав викладання судової медицини, читаючи лекції, присвячені судовій психопатології, з 1899-1900 академічного року організував практичні заняття із студентами. Першу лекцію для студентів медицини на тему «Зв’язки судової медицини з іншими лікарськими науками» прочитав 11 листопада 1898 р., першу секцію трупа виконав 26 червня 1899 р.

З 1900-1901 академічного року Володимир Серадський розпочав викладання судової медицини для студентів-правників третього року навчання у Львівському університеті.

Починаючи з 1905 р., понад три десятиліття очолював кафедру судової медицини Львівського медичного університету, а у 1939-41 рр. – кафедру судової медицини Львівського медичного інституту. З 1899 р. Серадський В. став професором «надзвичайним» з судової медицини на юридичному факультеті та лікарської пропедевтики на медичному, а через п’ять років отримав звання професора «звичайного».

Головними напрямками наукових досліджень були питання психопатології та її використання у судовій медицині, вивчення механізмів смерті під час задушення, посмертні зміни трупа у вигляді жировоску, вивчення підгруп крові, дослідження гемолізинів, цитотоксинів, преципітинів, питання судово-медичної експертизи смерті немовляти, кримінальної антропології, історії та розвитку медицини.

Обіймав універсальні посади: був деканом (1908-09, 1919-20), заступником декана (1909-10, 1921-22) медичного університету, делегатом академічного сенату (1913-14, 1914-15), за сумісництвом – керівником відділення патологічної анатомії, загальної та експериментальної патології (1915), ректором (1924-25), проректором (1926-27) Львівського університету Яна Казимира.