Судово-медична експертиза

СУДОВА СТОМАТОЛОГІЯ ЯК МІЖДИСЦИПЛІНАРНА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА

2025-12-29T18:53:17+02:00

У статті розглянуто сучасний стан і проблеми викладання судової стоматології в Україні як складової підготовки лікаря-стоматолога.

Мета роботи. Проаналізувати сучасний стан та проблеми викладання судової стоматології в системі професійної підготовки лікарів-стоматологів в Україні, визначити основні перешкоди її інтеграції та запропонувати шляхи удосконалення освітнього процесу на основі міждисциплінарного підходу та міжнародного досвіду.

Матеріали та методи дослідження. Робота ґрунтується на комплексному аналізі чинних навчальних програм, законодавчих актів України та міжнародних стандартів (EBFO, ABFO, INTERPOL DVI) з використанням системного, порівняльно-правового методів та узагальнення наукових джерел, що дозволило виокремити ключові проблеми інтеграції судової стоматології в освітній процес та обґрунтувати шляхи її вдосконалення.

Результати. Проаналізовано міждисциплінарні зв’язки цієї навчальної дисципліни з курсами судової медицини, патологічної анатомії, криміналістики, етики та права. Визначено основні перешкоди інтеграції судово-стоматологічних знань у систему медичної освіти, зокрема нормативну неврегульованість, кадровий дефіцит, нестачу методичних матеріалів та низький рівень обізнаності студентів щодо ролі стоматолога у процесах ідентифікації. Запропоновано шляхи удосконалення навчального процесу, зокрема створення стандартів компетентностей, електронних курсів, клініко-експертних тренінгів та міжнародних освітніх партнерств.

Висновок. Судова стоматологія є ключовим, але наразі недооціненим компонентом професійної підготовки лікаря-стоматолога в Україні. Її міждисциплінарна природа вимагає реформування навчальних планів, розвитку педагогічних кадрів і впровадження цифрових технологій. Інтеграція судово-стоматологічних знань у навчальний процес сприятиме підвищенню якості медичної освіти, розвитку судово-медичної експертизи та зміцненню правової держави.

ІСТОРІЯ МУЗЕЮ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

2025-12-29T22:10:09+02:00

Стаття присвячена історії створення та розвитку музею судової медицини, який є одним із найстаріших в Україні. Висвітлено етапи становлення кафедри судової медицини від часу її заснування у 1841 році та формування експозиції музею, що стала важливим навчальним і науковим осередком. Описано структуру колекції, до якої входять морфологічні препарати, інструменти, знаряддя злочинів, фотоматеріали й навчальні моделі, які широко використовуються у підготовці студентів. Наголошено на значенні музею як складової освітнього процесу, що сприяє поглибленню знань, розвитку клінічного мислення й формуванню професійної культури майбутніх лікарів. Відзначено культурну та історичну цінність музею, як частини медичної спадщини України.

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ: ВИЯВЛЕННЯ МЕТАЛЕВОЇ ГОЛКИ В СТІНЦІ МІОКАРДА ПОВІШЕНОЇ ОСОБИ

2025-12-29T19:28:23+02:00

Самогубство залишається серйозною проблемою сучасного світу. Україна не є виключенням, так як, рівень самогубств залишається одним із найвищих у Європі. Люди у в'язницях значно частіше помирають через самогубство, ніж люди на волі, і найчастіше шляхом механічної асфіксії через повішення, хоча зустрічаються й інші спроби позбавити себе життя.

Мета роботи. Надати судово-медичну оцінку варіантам вчинення самогубства із застосуванням різних способів.

Матеріали та методи. У дослідженні використаний архівний матеріал Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи та шляхом порівняльно-описового методу надано судово-медичну оцінку неординарному експертному випадку.

Результати. Випадок демонструє жагу людини піти з життя, для цього він використовує різні засоби, не всі з них спрацьовують та повішення є одним із найефективніших способів.

Висновок. Даний випадок демонструє, що причиною смерті є механічна асфіксія через повішення, проте виявлення голки в серці стало незвичним випадком.

ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРОВІДНОЇ СИСТЕМИ СЕРЦЯ ПРИ М'ЯЗОВІЙ ДИСТРОФІЇ ДЮШЕНА: АНАЛІЗ ВИПАДКУ РАПТОВОЇ СМЕРТІ 7-РІЧНОГО ХЛОПЧИКА

2025-12-29T19:45:14+02:00

Дослідження структури провідної системи серця із застосуванням гістохімічних методів забарвлення при міодистрофіях (зокрема м’язовій дистрофії Дюшена) займає вагоме місце при судово-медичній експертизі раптової смерті, особливо у дітей.

Мета роботи. Отримати достовірні гістологічні дані патологічного стану спеціалізованих кардіоміоцитів з ембріонально-подібними властивостями провідної системи серця при діагностованій м’язові дистрофії Дюшена у хлопчика 7 років 11 місяців.

Матеріали та методи. У судово-медичному відділі ДСУ «Головне бюро СМЕ МОЗ України» було проведено судово-медичну експертизу трупа хлопчика віком 7 років 11 місяців за стандартною методикою дослідження померлого. Гістологічне дослідження включало забарвлення гематоксиліном та еозином та додаткові гістохімічні методи: трихромне забарвлення за Массоном та імпрегнацію сріблом за Гоморі.

Результати. Смерть дитини (хлопчика) «П.» у віці 7 років 11 місяців настала від гострої серцевої недостатності, спричиненої дегенеративно-дистрофічними змінами провідної системи серця, а саме: збільшенням кількості колагенових та фіброзних волокон у ділянках спеціалізованих кардіоміоцитів синоатріального (СА-вузол) та атріовентрикулярного (АВ-вузол) вузлів провідної системи; периваскулярним та стромальним кардіосклерозом і ліпоматозом міокарда; вогнищевим фіброзом ендокарда та стулок клапанів серця; потовщенням стінок інтрамуральних судин.

Проліферація сполучної фіброзної тканини між м’язовими волокнами скелетних м’язів, їх гомогенізація та наявність ділянок некрозу з запальним інфільтратом у досліджуваній тканині м’язів гомілки, стегна та діафрагми зумовлені відсутністю білка дистрофіну, що є патогномонічною ознакою м’язової дистрофії Дюшенна.

Враховуючи вищевикладені результати проведеної роботи, слід відзначити важливість додаткового обстеження та моніторингу серцево-судинної системи таких пацієнтів перед виконанням різноманітних фізичних навантажень, медичних маніпуляцій тощо, з метою запобігання можливих порушень провідності з подальшим розвитком аритмій та ймовірним ризиком раптової серцевої смерті.

Висновки. Виявлено та зафіксовано патоморфологічні зміни, в тому числі компенсаторні процеси, у провідній системі серця при м’язовій дистрофії Дюшена у дитини (хлопчика) «Р», у віці 7 років та 11 місяців за допомогою додаткових методів і методик.

ЗНАЧЕННЯ СУДОВО-ГІСТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ У ПРОВЕДЕННІ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТРАВМИ ТА ЗАХВОРЮВАННЯ І ВСТАНОВЛЕННІ КАТЕГОРІЇ СМЕРТІ

2025-12-29T20:24:24+02:00

Судово-гістологічне дослідження відіграє вирішальну роль у встановленні причини смерті. Особливо у випадках, коли макроскопічні зміни не дають чіткої відповіді про причину смерті, гістологічне дослідження дозволяє виявити мікроскопічні ознаки патологічних змін захворювань або травматичних ушкоджень, які могли стати причиною летального наслідку.

Мета роботи. Проаналізувати та обґрунтувати провідне значення судово-гістологічного дослідження, як важливого інструмента диференційної діагностики причини смерті, що настала внаслідок травматичного ушкодження або захворювання в практиці судово-медичної експертизи.

Матеріали та методи. Для дослідження використано дані карти стаціонарного хворого і судово-медичного розтину трупа гр. П., 1973 р.н. Для судово-гістологічного дослідження були забрані об’єкти органів і тканин. Для виготовлення мікропрепаратів були застосовані традиційні гістологічні методи.

Результати дослідження. Розглянута складна ситуація, де клінічна картина, данні інструментальних, лабораторних методів дослідження, макроскопічні дані отриманні під час судово-медичного розтину трупа гр. П, 1973 р.н. є недостатніми для встановлення причини смерті і лише гістологічне дослідження дозволяє однозначно розмежувати причину смерті.

Висновки. Судово-гістологічне дослідження є ключовим інструментом диференційної діагностики причини смерті, що настала внаслідок травматичного ушкодження або наявного захворювання, але не є самодостатнім, а повинно проводитися в комплексі з іншими методами, такими як судово-медична експертиза трупів, токсикологічні та біохімічні дослідження.

СУДОВО-МЕДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОНИКАЮЧИХ ПОРАНЕНЬ І ТРАВМУЮЧИХ ЧИННИКІВ, ЩО УТВОРИЛИСЯ ПІСЛЯ ВИБУХУ БАЛІСТИЧНОЇ РАКЕТИ

2025-12-29T19:04:23+02:00

Наведена судово-медична характеристика ушкоджень і травмуючих чинників, що утворилися після вибуху балістичної ракети, як проявів вибухової травми. Рани є вхідними смертельними пораненнями, заподіяними тупими твердими предметами з обмеженою поверхнею контакту, що діяли з високою кінетичною енергією і мали значну пробивну здатність. Мікрорентгенівський флуоресцентний спектральний аналіз виявив в ушкодженнях та навколо них найбільшу кількість елементів заліза. За походженням травмуючі предмети були: 1) уламками ракети довгастої чи багатокутної форми з загостреними, рваними чи зазубреними краями; 2) предметами округлої чи неправильно округлої форми з гладкою поверхнею і розмірами від 0,6 до 1,7 см; 3) предметами з нерівномірно вираженим рельєфом багатокутної форми, схожими на камінці розмірами 1-2 см і більше – могли бути як компонентами вибухового пристрою (корпусу/деталей ракети чи касетних боєприпасів до неї), так і вторинними снарядами з нашаруваннями елементів металів на своїй поверхні. Тотожність розмірів, форми, рельєфу поверхні та високий вміст заліза (Fe) серед об’єктів другої групи небіологічного походження дають підстави припустити, що це касетні боєприпаси, схожі на картеч.

Мета роботи. Надати судово-медичну характеристику проникаючих поранень і травмуючих чинників, що утворилися після вибуху балістичної ракети.

Матеріали та методи. Досліджено 6 біологічних об’єктів (клаптів шкіри), вилучених із різних ділянок тіла особи, яка загинула від поранень внаслідок проникаючої дії тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею контакту (уламок/елемент чи фрагмент вибухового пристрою або вторинного снаряду) (архівні «Висновки експертного дослідження» «ДСУ Київське міське бюро судово-медичної експертизи» 2025 р.), а також 34 небіологічні об’єкти: 2 вилучені з тіла потерпілого та 32 узяті з місця вибуху балістичної ракети. Ушкодження досліджували візуально та за допомогою стереомікроскопа «Carl Zeiss stereo Discovery. V12». Дослідження в ультрафіолетовій ділянці спектра проводили з метою виявлення в ділянках досліджуваних ран будь-яких нашарувань і включень, які можуть люмінесціювати в ультрафіолетових променях. Дослідження виконували за допомогою випромінювача ультрафіолетових променів UV-400 «Spectroline», довжина хвиль випромінення якого становила 320-400 нм, та із запираючим світофільтром ЖС-18. Дослідження в інфрачервоній ділянці спектра проводили з метою виявлення нашарувань та включень, що поглинають інфрачервоні промені, в ділянках досліджуваних ушкоджень за допомогою телекамери «CCD B/W Camera Model: MTC-5C23B», матриця якої чутлива до інфрачервоних променів. Об’єкти освітлювали лампами накалювання (2х100W) з використанням інфрачервоного світлофільтра ІКС-1. Для виявлення топографії розподілу та якісного складу елементів металізації в ділянках ушкоджень був застосований мікрорентгенівський флуоресцентний спектральний аналіз, який був проведений із застосуванням мікрорентгенівського флуоресцентного спектрометру «M4 TORNADO» компанії Bruker (Німеччина) за стандартними аналітичними методиками. Кількісний аналіз проводили з використанням стандартних методів варіаційної статистики.

Науково-дослідна робота. Проведене дослідження є частиною науково-дослідної роботи кафедри морфології, клінічної патології та судової медицини НУОЗУ імені П.Л. Шупика «Наукове обґрунтування сучасної патоморфологічної діагностики та встановлення клініко-морфологічних відповідностей при різних захворюваннях», № державної реєстрації 0116U007906 із терміном виконання впродовж 2021-2025 р.р.

Біоетика. Матеріали роботи схвалено комісією з питань біоетики НУОЗУ імені П.Л. Шупика (протокол № 26 від 18.06.2025).

Результати. На тілі трупів осіб, які загинули внаслідок проникаючої дії уламків балістичної ракети, виявлені морфологічні прояви вибухової травми. Вони переважно тотожні, так само як і елементний вміст металів в них, що свідчить про те, що наскрізні тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупого твердого предмета з обмеженою поверхнею контакту (уламок/елемент чи фрагмент вибухового пристрою або вторинного снаряду), що діяв з високою кінетичною енергією, маючи при цьому значну пробивну здатність.

Висновки. Судово-медичне макро- і мікроспопічне дослідження ушкоджень, які утворилися внаслідок вибуху балістичної ракети показало, що вони є вхідними смертельними пораненнями, заподіяними тупими твердими предметами з обмеженою поверхнею контакту, що діяли з високою кінетичною енергією і мали значну пробивну здатність. Мікрорентгенівський флуоресцентний спектральний аналіз виявив в ушкодженнях та навколо них найбільшу кількість елементів заліза. За походженням травмуючі предмети були розділені на групи: 1) уламки ракети довгастої чи багатокутної форми з загостреними, рваними чи зазубреними краями; 2) предмети округлої чи неправильно округлої форми з гладкою поверхнею і розмірами від 0,6 до 1,7 см; 3) предмети з нерівномірно вираженим рельєфом багатокутної форми, схожими на камінці розмірами 1-2 см і більше – могли бути як компонентами вибухового пристрою (корпусу/деталей ракети чи касетних боєприпасів до неї), так і вторинними снарядами з нашаруваннями елементів металів на своїй поверхні. Тотожність розмірів, форми, рельєфу поверхні та високий вміст заліза (Fe) серед об’єктів другої групи небіологічного походження дають підстави припустити, що це могли бути касетні боєприпаси, схожі на картеч. Виходячи з тотожності кількісних і якісних морфологічних ознак обох ран та збіг форми, розмірів і високого вмісту заліза в предметах першої групи небіологічного походження (уламок/елемент чи фрагмент вибухового пристрою або вторинного снаряду), є підстави вважати, що саме вони і могли бути травмуючими снарядами, що спричинили смерть потерпілого.

СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦІНКА ТА КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ТРАВМ ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

2025-12-30T11:27:24+02:00

Мета роботи: провести судово-медичну оцінку та визначення критеріїв ступеня тяжкості травм головного мозку у дітей і підлітків.

Матеріали та методи. Матеріалом дослідження були 112 «Висновків експерта» з архіву Київського обласного і Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, які стосувались судово-медичних експертиз (досліджень) дітей і підлітків у випадках черепно-мозкових травм з урахуванням статі та віку.

Науково-дослідна робота. Дослідження є частиною науково-дослідної роботи кафедри морфології, клінічної патології та судової медицини НУОЗУ імені П.Л. Шупика «Наукове обґрунтування сучасної патоморфологічної діагностики та встановлення клініко-морфологічних відповідностей при різних захворюваннях» № державної реєстрації 0116U007906 (2021-2025 рр.).

Біоетика. Матеріали дослідження схвалено комісією з питань біоетики НУОЗУ імені П.Л. Шупика (протокол 12/2 від 11.06.2025).

Результати. Переважними причинами виникнення травм головного мозку у дітей були побутова (в тому числі кримінальна), вулична і транспортна травми. Порівняльний аналіз клінічних симптомів та перебігу травм головного мозку у дітей та підлітків стали основою для критеріїв судово-медичної оцінки їх ступеня тяжкості травм головного мозку. Оцінка ступеня тяжкості таких форм черепно-мозкових ушкоджень має здійснюватись за критерієм небезпеки для життя.

Висновки. Серед травм головного мозку у дітей різних вікових груп переважали черепно-мозкові ушкодження. Перебіг легких форм черепно-мозкової травми - струсу головного мозку у дітей молодшого та дошкільного віку, струсу і забою головного мозку легкого ступеня у дітей молодшого та старшого шкільного віку, відзначається переважною швидкоплинністю об’єктивної неврологічної симптоматики, з її регресом в середньому, на 7-11 та 9-14 добу з моменту травмування, а також високим ступенем кореляції між строками регресу означених неврологічних симптомів та терміном розладу здоров’я. Це дає підстави вважати, що оцінка ступеня таких ушкоджень має здійснюватись за критерієм короткочасного розладу здоров’я у всіх вікових групах. При тривалому перебігу легких форм черепно-мозкових травм або за наявності їх наслідків, судово-медична оцінка ступеня тяжкості тілесних ушкоджень повинна базуватися на ретельному неврологічному обстеженні дитини та аналізі медичної документації, з урахуванням вказівок на несприятливий перебіг пологів, вроджених вад розвитку та запальних захворювань нервової системи у дітей молодшого віку, хронічних соматичних захворювань або інтоксикацій – у дітей шкільного віку та підлітків. Важкі форми черепно-мозкових ушкоджень (забій головного мозку важкого ступеня, стиснення головного мозку підоболонковими крововиливами) у дітей молодшого, дошкільного та молодшого шкільного віку супроводжуються переломами кісток переважно склепіння черепа (лінійних, втиснених та уламково-втиснених), у дітей старшого шкільного віку – як наявність, так і відсутність переломів кісток склепіння та основи черепа, з розвитком порушень вітальних функцій, які складають небезпеку для життя потерпілих. Оцінка ступеня тяжкості таких форм черепно-мозкових ушкоджень має здійснюватися за критерієм небезпеки для життя.

СУДОВО-МЕДИЧНІ АСПЕКТИ ДИТЯЧОЇ ВЕЛОСИПЕДНОЇ ТРАВМИ

2025-12-29T19:24:20+02:00

Судово-медична експертиза велосипедної травми у дітей має важливе значення для правильної кваліфікації пошкоджень, визначення механізму їх утворення та встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Мета дослідження. Вивчити судово-медичні аспекти велосипедної травми у дітей різних вікових груп із визначенням характерних морфологічних особливостей та локалізації тілесних ушкоджень, а також встановленням взаємозв'язку між віком дитини та характером отриманих травм.

Матеріали та методи. Досліджено судово-медичні дані, отримані з карт стаціонарних хворих КНП "Івано-Франківська Обласна дитяча клінічна лікарня ІФ ОР" та під час проведення судово-медичної експертизи дітей, котрі травмувалися внаслідок експлуатації велосипедів. Вибірка включала 50 осіб віком від 4 до 18 років, розподілених на 4 вікові групи: 4-6 років, 7-9 років, 10-13 років та 14-18 років. Використовували антропоскопічний, морфологічний методи, а також методи променевої діагностики. Статистичну аналіз отриманих даних проводили за допомогою програми Microsoft Excel 2019 / IBM SPSS Statistics 26.0. Враховуючи характер дослідження (аналіз медичної документації) та тип отриманих даних, використовували методи описової статистики. Вираховували абсолютні та відносні частоти (n, %), розподіл показників за віковими групами та статтю. Для порівняння частот у групах застосовували непараметричний критерій χ² Пірсона. Відмінності вважали статистично значущими при р<0,05.

Науково-дослідна робота. Дане дослідження проводили в рамках науково-дослідної роботи кафедри судової медицини, медичного та фармацевтичного права ІФНМУ «Комплексна судово-медична оцінка травми та травматизму у дітей» (номер державної реєстрації НДР: 0124U001982).

Біоетика. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. План дослідження схвалено комісією з питань етики Івано-Франківського національного медичного університету (протокол № 143/24 від 20.03.2024 р.).

Результати. Встановлено, що із загальної кількості постраждалих переважали особи чоловічої статі – 39 (78%). Найчастішими ушкодженнями були садна та забої м'яких тканин – 78% випадків. Травми голови виявлено у 36% випадків, з найвищою частотою у віковій групі 4-6 років (60%). Черепно-мозкові травми спостерігали у 28% постраждалих, причому 64,3% з них не використовували захисний шолом. Переломи верхніх кінцівок становили 50% випадків, з яких 48% припадало на переломи дистального відділу променевої кістки. Травми колінного суглоба виявлено у 38% випадків, з найвищою частотою у віковій групі 10-13 років (70%). Травми плечового суглоба спостерігали у 20% випадків, переважно у групі 14-18 років. Найчастішим механізмом травматизації було падіння з велосипеда (56%), причому з віком зростала частка зіткнень із нерухомими об'єктами (22%) та автомобілями (18%).

Висновки. Велосипедна травма у дітей має вікові особливості: у молодших дітей (4-6 років) переважають травми голови, у дітей 7-13 років – травми верхніх кінцівок та колінного суглоба, у підлітків (14-18 років) – різноманітні травми кінцівок, плечового суглоба та хребта. Механізм травматизації змінюється з віком: у молодших групах переважають падіння з велосипеда, у старших – зростає частка зіткнень з автомобілями та нерухомими об'єктами. Виявлено статеву диспропорцію серед постраждалих – 78% становлять особи чоловічої статі. На основі отриманих даних рекомендується: обов'язкове використання захисних шоломів дітьми всіх вікових груп; використання захисних елементів для кінцівок; проведення освітніх програм з безпеки дорожнього руху для дітей різних вікових груп; створення безпечної інфраструктури для велосипедистів.

СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦІНКА ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ ЗВІЛЬНЕНИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ЗА АРХІВНИМИ ДАНИМИ ДСУ «ГОЛОВНЕ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ МОЗ УКРАЇНИ» І ДСУ «ЖИТОМИРСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ»

2025-12-29T14:22:36+02:00

Наведена судово-медична характеристика тілесних ушкоджень українських військовослужбовців, які перебували в російському полоні впродовж 2022-2025 р.р. і були повернені в Україну за програмою обміну. За своїм характером і морфологічними особливостями виявлені тілесні ушкодження: рубці, садна, деформації верхніх і нижніх кінцівок, пальців рук, переломи зубів та їх травматична екстракція, опіки, електромітки та ін. – могли бути наслідками дії поліцейських палиць, пластикових труб, рук, ніг у взутті, кайданок, високої температури з використанням цигарок, гарячих металевих предметів, провідників електричного струму (електрошокерів чи оголеного кінця дроту). Трофічні виразки нижніх кінцівок із тривалим періодом їх загоєння, грубі та гіпопігментовані рубці, оточені зонами постінфламаторної гіперпігментації, є наслідками неналежного утримання, поводження та ненадання медичної допомоги. Всі описані нами ушкодження відповідають переліку фізичних доказів катувань «Стамбульського протоколу».

Мета роботи. Провести судово-медичну оцінку тілесних ушкоджень українських військовослужбовців, які перебували в російському полоні впродовж 2022-2025 р.р. і були повернені в Україну за програмою обміну.

Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були матеріали 226 експертиз українських військових, які перебували в російському полоні і були звільнені та повернені в Україну за програмою обміну (архівні «Висновки експертного дослідження» ДСУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» і ДСУ «Житомирське обласне бюро судово-медичної експертизи» за 2022-2025 р.р.). Всі судово-медичні дослідження проводили за загально відомими методами і методиками у відповідності до діючих вимог, викладених у Наказі МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01. 1995 р. №6. Кількісні показники були оброблені стандартними методами варіаційної статистики.

Науково-дослідна робота. Дослідження проведене в межах науково-дослідної роботи кафедри морфології, клінічної патології та судової медицини НУОЗУ імені П.Л. Шупика «Наукове обґрунтування сучасної патоморфологічної діагностики та встановлення клініко-морфологічних відповідностей при різних захворюваннях», № державної реєстрації 0116U007906 (2021-2025 рр.).

Біоетика. Матеріали дослідження схвалені комісією з питань біоетики НУОЗУ імені П.Л. Шупика (протокол № 11/13 від 30.05.2025).

Результати. Обставини кримінальної справи та морфологічні прояви тілесних ушкоджень українських військовослужбовців, які перебували в російському полоні впродовж 2022-2025 р.р. і були повернені в Україну за програмою обміну, а саме – рубці, садна, деформації верхніх і нижніх кінцівок, пальців рук, травмування зубів, опіки, електромітки, трофічні виразки нижніх кінцівок із тривалим періодом їх загоєння і відновлення, є наслідками жорстоких, нелюдських видів поводження і катувань та відповідають як переліку фізичних доказів катувань «Стамбульського протоколу», так і «Женевській конвенції».

Висновки. Судово-медична експертиза звільнених із російського полону українських військовослужбовців, які повернулися за програмою обміну, виявила чисельні тілесні ушкодження і розлади здоров’я. За своїм характером і морфологічними особливостями рубці, які стали наслідком загоєння забитих ран; садна, зміни суглобів пальців рук, переломи зубів та їх травматична екстракція – виникли від дії тупого (их) предмета (ів) з обмеженою травмуючою поверхнею, якими могли бути поліцейські палиці, пластикові труби, руки, стиснені в кулак або ноги у взутті, та внаслідок дії спецзасобів – кайданок. В деяких випадках, з метою катувань були застосовані ріжучі та колюче-ріжучі предмети (ножі), як засіб психологічного впливу, так і сам травмуючий чинник. Опікові рубці та електромітки виникли від локальної дії високої температури (високої температури з використанням цигарок, гарячих металевих предметів) та дії електричного струму – електрошокерів та інших джерел електричного струму (оголеного кінця дроту). Формування трофічних виразок нижніх кінцівок із тривалим періодом відновлення є наслідком незадовільного утримання, поводження та ненадання полоненим належної медичної допомоги. Виявлені ушкодження на тілі звільнених із полону українських військових – є виразними фізичними проявами катувань і мордувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження у відповідності до «Женевської конвенції» і «Стамбульського протоколу».

ЕТИКО-ПРАВОВІ ТА ЗАКОНОДАВЧІ ОСОБЛИВОСТІ ПОРЯДКУ ВИЛУЧЕННЯ БІОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПІД ЧАС ЧИ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

2025-12-29T16:55:02+02:00

На основі аналізу міжнародних та вітчизняних етико-правових та законодавчих засад вилучення біологічних/анатомічних матеріалів для наукових досліджень, Кримінального процесуального кодексу України та низки законів України, що стосуються судової експертизи, поховання та похоронної справи, удосконалення організації надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації, інших питань у сфері охорони здоров’я, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині, а також відповідно до наказу МОЗ України «Деякі питання організації посмертного донорства» обґрунтований порядок вилучення частин тіла, органів і тканин, крові чи інших біологічних матеріалів померлої особи в бюро судово-медичної експертизи для виконання наукових досліджень з анатомії, гістології, цитології, ембріології людини та судової медицини.

Мета роботи. Надати етико-правове та законодавче обґрунтування порядку вилучення біологічних матеріалів померлої людини в бюро судово-медичної експертизи України для наукових досліджень з анатомії, гістології, цитології, ембріології людини та судової медицини.

Матеріали та методи. Методологія дослідження – загальнонаукова. Об’єктом дослідження є міжнародні та вітчизняні етико-правові та законодавчі нормативні документи, що регулюють порядок вилучення біологічних матеріалів від трупа людини для наукових досліджень під час чи після проведення судово-медичної експертизи.

Науково-дослідна робота. Стаття є результатом науково-дослідної роботи кафедри морфології, клінічної патології та судової медицини НУОЗ України імені П.Л. Шупика «Наукове обґрунтування сучасної патоморфологічної діагностики та встановлення клініко-морфологічних відповідностей при різних захворюваннях» (2021-2025 рр.). Державна реєстрація № 0116U007906.

Біоетика. Рукопис статті схвалено комісією з етики та академічної доброчесності НУОЗ України імені П.Л. Шупика (протокол 12/2 від 11.06.2025).

Результати. На основі аналізу сучасних етико-правових та законодавчих вимог були обґрунтовані особливості порядку вилучення біологічних матеріалів померлої людини в бюро судово-медичної експертизи України для наукових досліджень з анатомії, гістології, цитології, ембріології людини та судової медицини.

Висновки. Планування та виконання наукових морфологічних досліджень з анатомії, гістології, цитології, ембріології людини та судової медицини слід виконувати в рамках угоди про співпрацю між адміністрацією вищого (фахового передвищого) закладу, післядипломної освіти чи науково-дослідної установи та державної спеціалізованої установи – ДСУ «Бюро судово-медичної експертизи», яка передбачає можливість доступу до архівного матеріалу бюро та/або вилучення біологічних матеріалів із тіла померлої особи під час чи після проведення судово-медичної експертизи. Основними етичними принципами та етико-правовими нормами при вилученні біологічних матеріалів для наукових досліджень під час чи після проведення судово-медичної експертизи та роботи з архівним матеріалом бюро є: 1) етичний принцип поваги до гідності та автономії особистості: у разі відсутності зажиттєвого волевиявлення вилучати частини тіла, органи та тканини померлого з науковою метою, лише за умови наявності добровільної інформованої згоди родичів померлого (за умови наявності у родичів дозволу на поховання тіла); 2) принцип вразливості: дотримуватися заборони вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб, які належать до дітей-сиріт; недієздатних осіб; загиблих примусовою смертю осіб; осіб, які загинули при виконанні ними службових обов’язків та внаслідок збройної агресії проти України; 3) принцип конфіденційності: отримана в процесі наукового дослідження наукова інформація, яка може ідентифікувати особу померлого, повинна зберігатися у таємниці.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ НЕВІДОМИХ ОСІБ ЗА ОСОБЛИВОСТЯМИ НА КІСТКОВИХ РЕШТКАХ

2025-12-29T17:17:13+02:00

Встановлення особи за індивідуальними особливостями кісткових решток – є складним та дуже важливим завданням в роботі судово-медичного експерта-криміналіста. Завдяки індивідуальним особливостям можна встановити не тільки стать, вік чи зріст, але й ідентифікувати особу. Збройна російська агресія проти України призвела до загибелі великої кількості військових та цивільних осіб, опізнати яких не завжди надається можливим, а кожна людина заслуговує бути упізнаною та належно похороненою.

Мета. Проаналізувати індивідуальні особливості, які були виявлені на кісткових рештках, завдяки яким невідомі особи були ідентифіковані.

Матеріали дослідження. Наведено практичні випадки з використанням Висновків експерта з архіву Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Науково-дослідна робота. Проведене дослідження є частиною науково-дослідної роботи кафедри патологічної анатомії та судової медицини ДНП «Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького» «Вивчення патогенетичних механізмів та патоморфологічних особливостей захворювань ендокринної, серцево-судинної, дихальної, нервової, травної, сечовидільної та репродуктивної систем з метою удосконалення їх морфологічної діагностики» (номер державної реєстрації 0123U201668, термін виконання 2023-2027 рр.).

Біоетика. Матеріали роботи схвалено комісією з питань біоетики ДНП «Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького» (протокол №14 від 20 грудня 2023 року).

Результати. Практичні випадки демонструють індивідуальні особливості на кісткових рештках, які були виявлені під час проведення судово-медичної експертизи, за допомогою яких вдалося ідентифікувати померлих осіб.

Висновок. Дані випадки демонструють важливість проведення судово-медичних експертиз кісткових решток з визначенням індивідуальних ідентифікуючих ознак.

ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ РОЗВ’ЯЗАННІ ПРИКЛАДНИХ ЗАВДАНЬ У СУДОВІЙ МЕДИЦИНІ

2025-12-29T18:27:29+02:00

Одним із сучасних аналітичних методів дослідження, що розвивається найбільш активно та бурхливо за останні роки, є безсумнівно штучний інтелект. Він поступово, за досить короткий період часу охопив всі напрямки життя людини. Не є виключенням і судова медицина, в якій її прогресивна медична складова динамічно розвивається з плином часу і розвитком науково-технічного прогресу.

Мета роботи. Провести аналіз наукових робіт та світової літератури останніх років щодо впровадження інструментів штучного інтелекту для вирішення різноманітних прикладних завдань в судовій медицині.

Матеріали та методи. Авторами піддано аналізу всі доступні джерела світової наукової літератури з баз даних PubMed, Scopus, Web of Science, вибрані за ключовими словами. Найбільш релевантні з них піддані детальному порівняльному аналізу з метою оцінки їх ефективності у вирішенні основних прикладних завдань судової медицини.

Науково-дослідна робота. Виконане дослідження є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри судової медицини та медичного правознавства Буковинського державного медичного університету «Використання сучасних морфологічних та фізичних методів для діагностики часу та причини настання смерті, виникнення тілесних ушкоджень, розвитку віддалених та наближених їх наслідків з метою вирішення нагальних завдань правоохоронних органів та актуальних питань судово-медичної науки та практики» (номер державної реєстрації 0123U101978, терміни виконання січень 2023-грудень 2027 року).

Біоетика. Матеріали дослідження розглянуті і схвалені комісією з питань біоетики Буковинського державного медичного університету (Протокол № 2 від 16.10.2025).

Результати. Проведене дослідження показало, що застосування інструментів штучного інтелекту вже знайшло широке відображення при розв’язанні прикладних завдань основних розділів судової медицини. Більшість дослідників звертають увагу на необхідності критичного осмислення, збалансованого підходу та експертного нагляду при застосуванні елементів штучного інтелекту (машинного, глибокого навчання) у процесі виконання судово-медичних експертиз.

Висновки. Більшість моделей, які застосовують дослідники в галузі судової медицини для розв’язання різноманітних експертних завдань перебувають на початкових етапах впровадження-навчання і потребують подальшої верифікації і правової оцінки. Перспективними для подальшого впровадження інструментів штучного інтелекту є більшість розділів (напрямків) судової медицини, серед яких можна виділити встановлення давності настання смерті, різних видів смерті, диференційна діагностика різних механізмів виникнення тілесних ушкоджень, вогнепальної та вибухової травми, ідентифікація особи, судово-медичні токсикологія, гістологія та криміналістика.

ЛІКАРСЬКЕ СВІДОЦТВО ПРО СМЕРТЬ: ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ В СУЧАСНІЙ СУДОВО-МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

2025-12-29T18:38:39+02:00

«Лікарське свідоцтво про смерть» є важливим документом медичної статистики, оформлення якого регламентоване нормативними документами. Воно містить структуровану медичну інформацію стосовно причини смерті людини, яку лікар судово-медичний експерт отримує при розтині трупа і проведенні лабораторних досліджень.

Мета роботи. Провести аналіз деяких суперечливих положень нормативно-правових актів і особливостей оформлення «Лікарського свідоцтва про смерть» в сучасній судово-медичній експертній практиці.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на підставі критичного аналізу процедури заповнення «Лікарських свідоцтв про смерть» лікарями судово-медичними експертами ДСУ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» впродовж 2022-2025 років, щодо відповідності її вимогам чинних нормативно-правових актів України, які стосуються судово-експертної діяльності.

Результати. При оформленні «Лікарського свідоцтва про смерть» лікар судово-медичний експерт також вносить відповідні відомості немедичного характеру (паспортні відомості, дані про обставини смерті тощо), які йому було надані процесуально уповноваженою особою. Недодержання вимог, щодо оформлення, може поставити під сумнів легітимність оформленого «Лікарського свідоцтва про смерть", яке за певних обставин може набути статусу неналежного доказу в кримінальному провадженні.

Висновки. Додержання вимог нормативних документів при отриманні відомостей немедичного характеру і внесення їх у «Лікарське свідоцтво про смерть» в умовах воєнного стану викликає певні труднощі і потребує вдосконалення означеної медичної форми та її оформлення. На підставі практичного досвіду запропоновані рекомендації щодо оформлення «Лікарського свідоцтва про смерть».

ДОКТРИНАЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

2025-12-29T21:01:18+02:00

У статті висвітлюються доктринально-правові проблеми застосуванням судово-медичних експертиз для забезпечення правосуддя. Пропонується ст. 3 Закону України «Про судову експертизу», доповнити такими засадами експертної діяльності як верховенство права, законність, людяність, повага до людської гідності, честі та прав і свобод людини, недоторканість сфери приватного життя, пропорційність (допустимість застосування примусу лише в разі крайньої необхідності та найменш обтяжливим засобом). Виходячи з вимоги закону про обов’язковість проведення експертизи для встановлення тяжкості тілесних ушкоджень та віднесення до тяжких тілесних ушкоджень фактів непоправного знівечення обличчя, необхідно удосконалити понятійно-категоріальний апарат закону.

Пропонується у Правилах судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, викласти таку дефініцію: «Обличчя – передня персоніфікована частина голови людини, за якою її ідентифікують, як неповторну особистість, що включає в себе очі, ніс, перенісся, брови, губи, щоки, вуха, виключно в рамках, обмежених закінченням таких її елементів, як чоло, підборіддя, щоки та вуха». Для визначення факту непоправного знівечення обличчя варто закріпити вимоги та методологію проведення медико-естетичної експертизи. Обґрунтовується необхідність розширення видів експертиз та формування предмета й особливостей такої експертизи як медико-естетична. Забезпечення якості судово-медичних та інших експертиз потребує удосконалення статусу експерта, закріплення підвищених гарантій його захисту. Обґрунтовується доцільність доповнення КК України ст. 35^{-4 «}Перешкоджання діяльності експерта». Інтегративний аналіз проблем судової експертизи приводить до висновку про необхідність прийняття універсального законодавчого акту – «Кодекс проведення судових експертиз».